Сторінка
3

Хімічний метод захисту від шкідливих організмів і хвороб

Багатолітражне обприскування менш ефективне, його доцільно застосовувати за необхідності значного розбавлення фітоцидного або високотоксичного препарату. Розмір крапель при даному способі не має значення, тому що вони зливаються на поверхні листка в суцільну масу і стікають, а листок в результаті залишається вкритим лише дуже тоненькою плівкою препарату, яка не забезпечує достатньої ефективності.

Суттєвим недоліком обприскування, особливо авіаційного та наземного вентиляторним обприскуванням, є знесення 20–60 % крапель пестициду за межі оброблюваних ділянок. Використання штангових обприскувачів ліквідовує цей недолік та сприяє зменшенню витрат препарату на 25%. Дуже ефективним є стрічковий спосіб обприскування, при якому пестицид наноситься не на всю площу поля, а локально на рослини або на ґрунт в захисній смузі посіву, — в результаті витрати пестициду скорочуються в 2-4 рази. Заслуговують на увагу також крайове та смугове обприскування посівів.

Суть обпилювання полягає в нанесенні за допомогою обпилювачів на оброблювані поверхні пилевидних пестицидних препаратів. Під час роботи не має необхідності готувати спеціальні робочі суміші, пестицид безпосередньо із фабричної упаковки засипають в обпилювач. Пилевидні частинки краще проникають в густі крони і посів, та й продуктивність апаратури значно більша, ніж при обприскуванні, проте при обпилюванні витрачається в 4–6 разів більше пестициду, який до того ж погано утримується та зноситься за межі оброблюваних ділянок в більшій кількості, ніж при інших способах застосування. Саме з цієї причини обпилювання застосовується обмежено.

Гранульовані препарати рівномірно наносять на поверхню ґрунту, рослини або вносять у ґрунт. Для обробітку рослин використовують дрібні гранули розміром 0,25–0,6мм, поверхні ґрунту — 0,5–1,5мм, а для внесення у ґрунт — 2–5мм. Цей спосіб застосовується проти шкідників, які пошкоджують підземні та надземні органи рослин, а також для знищення бур’янів. При використанні гранульованих препаратів зменшуються втрати речовини від знесення вітром, рідше трапляються випадки обпікання рослин пестицидами, не вражаються ентомофаги, знижується загроза негативної дії пестециду на людей, домашніх тварин та навколишнє середовище в цілому.

Спосіб протруювання насіння та обробки садивного матеріалу.

Призначений для захисту від збудників захворювань садивного матеріалу, насіння та молодих паростків рослин. Протруєне насіння звільняється від збудників багатьох хвороб, що знаходяться на його поверхні або всередині. Для захисту посівного і садивного матеріалу від хвороб і шкідників використовують комбіновані протруйники, до складу яких входять фунгіцид і інсектицид. Залежно від препаративної форми, і технології знищення шкідливого організму застосовують мокре, напівсухе та сухе протруювання. Найбільшого поширення набуло напівсухе протруювання, яке відбувається при додаванні невеликої кількості води (до 10 літрів на одну тонну зерна). Вода зволожує насіння, а в результаті до нього краще прилипає протруювач, утримуваність пестициду досягає 30–50 %. Для покращення якості протруєння насіння використовуються різноманітні прилипачі (клей силікатний, сульфітно-спиртова барда тощо). Проте найбільш високоякісне протруювання насіння досягається при застосування в якості прилипачів водорозчинних плівкоутворюючих полімерів наприклад натрієва сіль, карбоксиметилцелюлози (NaKMЦ) або полівініловий спирт (ПВС). При їх застосуванні на поверхні зерна утворюється плівка, яка затримує пестицид на 95–96%. Таке протруєння насіння називають інкрустацією.

Таке протруєння насіння, при якому замість зазначених плівкоутворювачів використовується розчин полістиролу у хлороформі отримало назву гідрофобізація. При протруєнні насіння необхідно витримувати рекомендовану норму витрати пестициду, тому що її перевищення знижує схожість насіння, а зниження — погіршує якість знезаражування.

Токсикація сходів рослин — це спосіб протруювання, при якому під час оброблення насіння методом інкрустації до складу робочої рідини протруювача додається інсектицид системної дії. В гранті захисна оболонка поступово розчиняється, завдяки чому в ґрунтовий розчин надходить пестицид в незначній концентрації, який через корені проникає в рослину, розповсюджується в ній і захищає її від шкідників. Пестицид системної дії здатен проникнути в насінину, а при її проростанні — в проростки, розповсюдитись по судинній системі рослини і протягом певного часу захищати її від шкідливих організмів. Токсикація сходів рослин може відбуватися також при внесенні в ґрунт гранульованих пестицидів системної дії.

Фумігація — це введення до складу повітря пестициду в пароподібному або газоподібному стані, це один із найпоширеніших способів боротьби із шкідниками та збудниками хвороб запасів, захищеного ґрунту і садивного матеріалу. При фумігації токсичні пари або гази можуть проникати в малодоступні місця (ґрунт, шпарини, стіни складських приміщень тощо), де знаходиться шкідливий організм, що за умови достатньої герметизації та виконання правил техніки фумігації та необхідної еконозиції дозволяє досягти стовідсоткового ефекту знищення шкідника чи хвороби. Необхідність у герметизації обмежує застосування фумігації. Цей спосіб захисту рослин можна застосовувати тільки в обмежених просторах (приміщення, теплиці, комори, нори тощо). Цей фактор та технічна складність застосування є основними недоліками методу.

Аерозолі — це суспензовані дрібні краплини рідини або твердих часток пестицидів у повітрі. Речовини, дисперсною фазою яких є тверде тіло, називають димом, а ті, в основі яких є рідина — туманом. Суть способу застосування аерозолів полягає в тому, що пестициди використовуються у вигляді димів і туманів. Діаметр частинок речовини, що мають електричний заряд — 0,001–50 мікрометрів (мкм). Аерозолі отримують дисперсним і конденсаційним способом за допомогою спеціальних аерозольних генераторів та широко застосовують в боротьби зі шкідниками садів, теплиць, зерносховищ та інших приміщень.