Сторінка
2

Технологія виробництва продукції птахівництва

Важливим фактором у забезпеченні переходу птахопідприємств на безвідходну технологію є якість робіт щодо проектування систем прибирання, транспортування та збереження посліду. Системи вентиляції та руху повітря у пташниках повинні передбачати підсушування посліду на підніжній решітці за рахунок конвекційного теплообміну. Особливо важливим є дотримання в птахівницьких підприємствах комплексу заходів з профілактики інфекційних захворювань птахів. Необхідно постійно вдосконалювати заходи щодо санітарної обробки приміщень, транспортних засобів, спецодягу, інвентарю, а також проведення специфічних протиепізоотичних заходів. Як відзначає Ф.О. Ярошенко (2002) в Україні назріла необхідність удосконалення управління галуззю птахівництва в напрямку демонополізації виробництва, як основної з умов ринкової економіки.

2. Племінна робота у птахівництві

Основним завданням племінної роботи в птахівництві України є створення нових і удосконалення існуючих порід птахів, а також кросів і спеціалізованих ліній при схрещуванні яких одержують високопродуктивних гібридів. Сучасні методи племінної роботи ґрунтуються на досягненнях генетики і селекції.

Найважливіші елементи племінної роботи — добір, підбір і вирощування молодняку. Племінна робота є важливою складовою частиною загального технологічного процесу виробництва продукції птахівництва на промисловій основі. В Україні створено систему племінних господарств, в яку входять селекційно-генетичний центр, державні племінні птахівничі заводи, племптахорадгоспи-репродуктори першого і другого порядку. Відповідно до завдань племінної роботи функції цих господарств різні.

Селекційно-генетичний центр (СГЦ) створено в Україні в 1975 році на базі Українського науково-дослідного інституту птахівництва (тепер інститут птахівництва УААН) і його дослідних господарств. До його складу увійшли п’ять селекційно-генетичних станцій: яєчних і м’ясних курей, індиків, качок і гусей. До основних завдань селекційно-генетичного центру належать: розробка нових і вдосконалення існуючих методів і прийомів селекції, селекційних програм; створення і вдосконалення порід, ліній і кросів птахів; збереження, оцінка і використання генофонду птахів, випробування і відтворення кросів, завезених з інших країн, тощо.

Державні племінні птахівничі заводи /ДППЗ/ займаються селекцією одного виду птахів і, як правило, одного кросу і мають дещо інші завдання: підтримання і вдосконалення племінних і продуктивних якостей птахів, одержаних із СГЦ або інших країн; розмноження птиці вихідних ліній, підтримання єдності їх, передача племінної продукції у господарства-репродуктори тощо;

Племптахорадгоспи-репродуктори першого порядку працюють з батьківськими стадами кросів. Вихідні лінії цих кросів вони завозять із племзаводів і схрещують їх для одержання батьківських форм. Інкубаційні яйця або добовий молодняк від прабатьківських стад передають у племптахорадгоспи-репродуктори другого порядку.

Племптахорадгоспи-репродуктори другого порядку працюють з батьківським стадом кросу: самців батьківської форми схрещують із самками материнської, а одержані гибридні яйця або молодняк передають на птахофабрики, міжгосподарські підприємства, в колгоспи і продають населенню. В системі племінних господарств держави повинні бути також контрольно-випробувальні станції, які провадять комплексну оцінку порід, ліній і кросів, створених у СГЦ і завезених з інших країн.

3. Інкубація яєць

Сучасне промислове птахівництво України ґрунтується на постійному відтворенні поголів’я птахів, що пов’язано з інкубацією яєць. Інкубація яєць сільськогосподарських птахів є складовою частиною технології виробництва як яєць, так і м’яса. Вона включає такі основні ланцюги: сортування інкубаційних яєць, відбір і оцінка якості, зберігання, дезінфекція, інкубування яєць, біологічний контроль, оцінка якості та транспортування добового молодняку тощо.

Для сортування інкубаційних яєць використовують різні яйцесортувальні машини. Що стосується дезінфекції яєць, то її провадять різними методами: фізичними (ультрафіолетове і лазерне опромінення, аероіонізація, теплова обробка) і хімічними (формалін, антибіотики, перекис водню тощо). Однак найпоширенішим і найефективнішим методом передінкубаційної обробки яєць на даний час залишається дезінфекція їх парою формальдегіду.

Інкубаційні машини “Dinos” — кімнатного типу. Вони розраховані переважно на експлуатацію за принципом: “порожньо-зайнято”. Однак у них можна закладати яйця і поетапно: від трьох до шести партій в одну шафу. Режим інкубації регулюється за допомогою персонального комп’ютера, яким обладнано кожну шафу. Комп’ютер автоматично регулює температуру, вологість, повітрообмін тощо. Крім того, усі машини з’єднані з центральним комп’ютером, який записує в графічному виконанні весь режим інкубації й отримані показники зберігає у пам’яті протягом місяця. На початку виводу яйця із інкубаційних лотків (за допомогою спеціальної машини) перекладають у кошики, які потім розміщують у вивідній шафі типу “Tiros” (табл. 14.7.).

14.7. Характеристика вивідної шафи типу “Tiros” фірми “Пас Реформ”

Фірма “Пас Реформ“ виготовляє також інкубатори “Combi” для інкубації невеликої кількості яєць: курячих (450-1500 шт.), індичих (351-1170 шт.), качиних (9351-1170 шт.), гусячих (168-560 шт.), перепелиних (1344- 4480 шт.), страусиних (15-75 шт.), ему (20-100 шт.), нанду (25-125 шт.) та ін. Крім “Пас Реформ” сучасні інкубатори для інкубації яєць птахів різних видів випускають такі всесвітньовідомі компанії як “Петерсайм”, “Джеймсвей” та ін. Отже, розвиток сучасного птахівництва в Україні неможливий без досконалої технології інкубації яєць.

4. Виробництво яєць

Технологія промислового виробництва яєць у спеціалізованих господарствах країни базується на основних принципах: використання високопродуктивних гібридних курей; утримання курей в кліткових батареях, які забезпечують механізацію і автоматизацію виробничих процесів і високу ефективність праці; годівля курей повнораціонними сухими комбікормами; утримання птахів у великих пташниках з оптимальним мікрокліматом та диференційованим світловим режимом; застосування ефективних ветеринарно-профілактичних заходів, які забезпечують високу збереженість птахів; рівномірне цілорічне виробництво яєць у відповідності з технологічним графіком, який передбачає ефективне використання всіх виробничих потужностей.

Основою збільшення виробництва харчових яєць в Україні є використання гібридної птиці з високим генетичним потенціалом, добре пристосованої до місцевих умов годівлі та утримання. Зважаючи на різнобічний попит населення на харчові яйця, зараз в Україні для виробництва яєць використовуються кури як коричневих, так і білих кросів. Але слід зазначити, що закордонні кроси дуже вибагливі до умов годівлі та утримання.

Для виробництва харчових яєць у спеціалізованих господарствах України використовують курей високопродуктивних кросів, створених як селекціонерами провідних птахівницьких компаній Німеччини, Голландії, Канади, Угорщини та ін., так і українськими вченими. Однак серед яєчних курей значний відсоток займають кроси, завезені з-за кордону. Розрахунки економічної ефективності свідчать, що економічно більш вигідними є кури-несучки, які відкладають яйця з коричневою шкаралупою.