Сторінка
3
Найпоширенішим в Україні є крос “Ломанн браун”- 31,7% від всього поголів’я яєчних курей. Кроси “Хай-Лайн W-98” та “Хай-Лайн коричневий” американської селекції також доволі поширені — 25,7%. Кури яєчного кросу “Білорусь-9” займають 18% серед поголів’я яєчних курей України. Несучість гібридних курей ? 250-260 яєць на рік. Маса яйця ? 58-60 г (шкаралупа біла).
Кроси селекції Інституту птахівництва УААН — “Борки-117”, “Борки-2М”, “Борки-колор”, “Слобідський-3” становлять до 3% від загального поголів’я курей яєчних кросів. Останніми роками в Україну починають завозити кроси із Голландії, які належать компанії “Хендрікс Поултрі Брідерз БВ”, утвореній у жовтні 1998 р. внаслідок об’єднання відділу “Хайсекс” компанії “Еврібрид” з компанією “Бованс”.
У деяких птахівницьких господарствах України для виробництва харчових яєць використовують кроси курей фірми “Домінант” (Чехія). Найбільш поширеним є крос “Домінант бурий Д-102”. Несучість гібридних курей за 78 тижнів життя на початкову несучку становить 301 яйце. Середня маса яйця — 63,6 г (шкаралупа коричнева).
На сучасних птахофабриках в основі технологічних графіків мають лежати раціональні технологічні схеми вирощування молодняку і утримання дорослої птиці. Вони базуються на вирощуванні молодняку в кліткових батареях з добового до 17-тижневого віку, а потім переведенні їх в пташник для утримання промислового стада. У деяких господарствах ці строки змінюють відповідно до умов конкретного господарства — з урахуванням максимального використання виробничих площ як для молодняку, так і для дорослої птиці. У нашій країні найбільш поширене кліткове утримання курей-несучок — в 3-ярусних кліткових батареях різних типів. Основні параметри технології вирощування ремонтного молодняку та вирощування курей-несучок представлені в табл. 14.8.
14.8. Основні параметри технології вирощування та утримання яєчних курей
Для зменшення витрат енергії рекомендують використовувати в пташниках режими переривчастого освітлення, при цьому поліпшується якість шкаралупи, збільшується маса яєць, знижуються витрати корму та енергії, що в цілому дозволяє збільшити рентабельність виробництва яєць на 10,5-12,5 %. Впровадження переривчастих режимів освітлення, узгоджених з режимом напування птахів, сприяє підвищенню несучості курей на 1,5-4%, витрати корму на 10 шт. яєць зменшуються на 4-8%, зменшуються також витрати води, енергії — в 1,5-3 рази. Враховують також колір освітлення: червоне світло попереджує розвиток канібалізму, оранжевий колір використовують для фарбування гнізд.
У нашій країні з’являються господарства, які перейшли на утримання курей-несучок на сітчастій підлозі, використовуючи обладнання фірм “Big Dutchman”, “Salmet”, “VDL Agrotech“. Комплекти обладнання для утримання птахів на сітчастій підлозі включають тарілкову та ланцюгову системи роздачі кормів, ніпельні системи напування, гнізда з нахиленою підлогою, обладнання клімат-контролю, вентилятори, бункери для кормів, сучасні нагрівачі, які працюють на різному паливі. Вартість обладнання для утримання птахів на підлозі на порядок нижча, ніж кліткового обладнання.
Норми годівлі ремонтного молодняку і курей-несучок представлені в таблиці 14.9. Раціони для яєчних курей складають з урахуванням змін потреби птахів в поживних речовинах, віку і продуктивності. Неповноцінна годівля ремонтних курочок, особливо у віці 17-18 тижнів, може негативно вплинути на розвиток органів яйцеутворення.
14.9. Норми годівлі яєчних курей, %
Перспективні проекти вигульного утримання птахів розроблені спеціалістами фірми “Біг Дачмен”. За цією технологією вихід продукції з одиниці площі буде меншим, однак ціна на яйця, одержані в екологічно чистому середовищі, вища. Так, десяток яєць від несучок, яких утримують у клітках, коштує 1,87 DM , на підстилці — 3,2, а у вольєрі — 3,71 DM. Слід зазначити, що більшість птахофабрик в Україні не мають можливості переобладнувати старі кліткові батареї, а тим паче придбати дороге обладнання нової конструкції.
Важливим напрямком підвищення ефективності галузі є виробництво яєчних продуктів. На вітчизняних птахофабриках переробляється не більше 15% яєць, тоді як за кордоном — до 40 %. Крім традиційних продуктів переробки яєць — яєчного меланжу, яєчного порошку заслуговують на увагу такі продукти переробки як рідке пастеризоване яйце, сухий яєчний білок, жовток, виробництво лізоциму (з білка), фосфоліпідів (з жовтка), виробництво сухих омлетів.
5. Виробництво м’яса курчат-бройлерів
Подальший розвиток бройлерного виробництва та його рентабельність залежать від генетичного прогресу за такими напрямами (Гальперн І.Л., 2002): підвищення інтенсивності росту курчат і скорочення строків їх вирощування; удосконалення м’ясних форм курчат-бройлерів від розвитку яких залежить ефективність переробки тушок бройлерів; зниження витрат корму на кг приросту живої маси; підвищення рівня загальної резистентності.
Сучасне промислове виробництво м’яса бройлерів базується на таких основних принципах: використання високопродуктивної гібридної птиці; вирощування бройлерів в пташниках, які обладнані засобами, що забезпечують повну механізацію і автоматизацію виробничих процесів та регулювання мікроклімату в залежності від віку птахів, високу ефективність праці; застосування ресурсозберігаючих технологічних прийомів; виконання виробничого процесу за технологічним графіком, який забезпечує ритмічне цілорічне вирощування бройлерів; застосування повнораціонних сухих комбікормів, які відповідають біологічним потребам птахів і дозволяють отримати високоякісну продукцію; суворе дотримання ветеринарно-санітарних правил.
Інститутом птахівництва УААН запропонований енергозберігаючий режим вентиляції пташників залежно від режиму освітлення. Пропонується в період спокою птахів знижувати рівень повітрообміну в приміщенні на 20% порівняно з нормативним. Економія електроенергії становить до 10-12%. Годівлю курчат-бройлерів розділяють на два періоди: стартовий (1-28 діб) і фінішний (29 діб і старші). У перші 3-4 доби використовують спеціальні корми, які містять легкорозчинні поживні речовини (нульовий раціон). На провідних бройлерних підприємствах нашої країни добре зарекомендував себе корм виробництва Бельгії “Galito”.
Завантажити реферат