Сторінка
2
Загальне керівництво проектом здійснював головний конструктор КБ ОАТ С. Шувалов. Відповідальним виконавцем проекту було призначено ведучого конструктора секції гусеничних машин КБ ОАТ. Танковий відділ у складі КБ ДХПЗ очолив завідуючий відділом І.М. Алексієнко. За виготовлення танка на ДХПЗ відповідав заступник головного інженера заводу М. Андріянов та заступник начальника тракторного цеху В.Дудка. Безпосереднє керівництво роботами по маневреному танку на ДХПЗ здійснював інженер О.Н. Махонін. Представником ОАТ було призначено військового інженера Н.М. Тоскіна. До складу танкового відділу в складі КБ ДХПЗ входили молоді конструктори А.С. Бондаренко, В.М. Дорошенко, М.І. Таршинов та інші. З жовтня 1928 року до танкового відділу було зараховано техніка з креслення А. Морозова.
Основний тягар робіт з проектування маневреного танка ліг на плечі молодих харківських конструкторів, яких було направлено до Москви.Концепція танка Т-12 складалася з синтезу досвіду, отриманого при проектуванні та серійному виробництві танка Т-18, та ідеї багатошарового розміщення озброєння, яке послідовно випробовувалося американськими інженерами при проектуванні дослідних зразків середнього танка типу Т-1 (моделі 1921 - 1925 років). Озброєння маневреного танка Т-12 повинно було складатися з 45-мм півавтоматичної гармати конструкції Соколова та двох спарених кулеметів конструкції Федорова-Іванова у кульовій установці, що була спроектована Шпагиним, у головній еліпсоподібній башті, а також ще одного спареного кулемета Федорова-Іванова в окремій циліндричній кулеметній башті, яка розташовувалась на даху головної башти. Боєкомплект танка повинен був складатися з 100 патронів до 45-мм гармати та 4000 патронів до кулеметів. У КБ ОАТ розглядалося питання озброєння маневреного танка 57-мм гаубицею конструкції Сечентова та трьома кулеметами. Екіпаж танка складався з чотирьох осіб: командира танка (він же обслуговував кулемет малої башти), командира башти, баштового стрілка та механіка-водія.
Броньований корпус та башта мали виготовлятися з 12 та 22-міліметрових броньованих листів. Як силову установку на танк планувалося встановити вітчизняний танковий карбюраторний двигун потужністю 180 кінських сил, замовлення на виготовлення якого отримав завод "Більшовик". За проектом бойова вага танка повинна була становити 14,5 тонн.
Технічний проект танка Т-12, який було виготовлено в КБ ОАТ, декілька раз переглядався відповідно до виробничих можливостей ХПЗ. Так, наприклад, еліпсоподібну башту було замінено на багатогранну.
До виготовлення дослідного зразка маневреного танку Т-12 на ХПЗ приступили 13 жовтня 1928 року. Виготовлення дослідного зразка Т-12 проходило в умовах повної відсутності якісних матеріалів, спеціального обладнання, кваліфікованих кадрів. Незважаючи на труднощі та відсутність досвіду виготовлення танків, виготовлення дослідного зразка проходило рекордними темпами. Броньований корпус, башта та ходова частина танка були зібрані 15 жовтня 1929 року. Для зменшення вартості дослідного зразка та заощадження часу броньований корпус і башту танка було виготовлено з конструкційної, неброньованої сталі. Зібраний у Харкові танк суттєво відрізнявся від проекту КБ ОАТ.
Перший самостійний пробіг по заводському цеху танк здійснив у січні 1930 року. Починаючи з лютого 1930 року, почалися заводські випробування танка та усунення виявлених вад у конструкції танка. Наприклад, 2 квітня 1930 року танк пройшов 2 кілометри по м'якому ґрунту, після чого зупинився внаслідок поломки у трансмісії. Процес доводки окремих вузлів трансмісії та ходової частини тривав до кінця квітня. З кожним днем дослідний зразок танка долав усе більшу відстань. У звітах було вказано, що по м'якому ґрунту танк рухається легко та плавно. Однак має місце перегрів коробки передач, відмовляє друга передача, кипить вода в системі охолодження двигуна, спадає права гусенична стрічка при повороті на м'якому ґрунті.
Офіційні випробування танка проходили з 28 квітня по 9 травня. Одночасно було проведено артилерійській обстріл 22-мм та 18-мм еталонних броньових плит. Акти випробувань затвердив головний інженер зводу О.Н. Махонін та начальник КБ І. М. Алексієнко.
Після проведення офіційних випробувань дослідний зразок маневреного танка Т-12 залізницею було направлено до підмосковного полігону в селищі Кубинка для проведення військових випробувань. 11 липня 1930 року відбувся показ нового танка командуванню РСЧА. На випробуваннях були присутні нарком К. Є. Ворошилов, начальник УММ РСЧА6 Халепський та начальник Технічного управління УММ Бокис. Від ХПЗ на випробуванні були присутні Махонін та Володимиров. Незважаючи на присутність військового начальства, танк успішно виконав денну програму випробувань. Під час руху по твердому ґрунту танк легко розвивав швидкість 26 кілометрів на годину, а під час короткочасного підвищення оборотів двигуна до 2000 обертів за хвилину швидкість руху танку становила 30 кілометрів на годину. Танк легко подолав окопи завширшки 2 метри, навіть на піщаному ґрунті. На м'якому ґрунті, рухаючись на першій передачі танк подолав підйом 35 - 36 градусів.
Крім того, в цей день танк вперше вийшов на випробування з озброєнням: станковий кулемет Кольта було встановлено у кульовій установці Шпагіна у головній башті. Перша стрільба кулемета з танка була досить вдала - під час руху танка в мішень попадало до 60 % куль.
Взагалі, питання з озброєнням дослідного зразка маневреного танка довгий час залишалося відкритим: 45-мм танкова гармата конструкції Соколова не була своєчасно подана на полігон, а замість 6,5-мм кулеметів Федорова-Іванова було прийнято рішення про встановлення 7,62-мм танкових кулеметів ДТ7, які також ще не прибули на полігон. Першу пробну стрільбу з 45-мм гармати конструкції Соколова, яка все ж була встановлена в башту танку Т-12, було проведено 12 липня 1930 року.
Під час військових випробувань дослідного зразка маневреного танка Т-12 було виявлено ряд суттєвих вад. Внаслідок налипання ґрунту на спрямовуюче колесо спадала гусенична стрічка. Після 20 переключень у коробці передач перестали фіксуватися ввімкнені передачі. Після витрати 90 літрів пального з невідомих причин зупинилась його подача до двигуна, хоча в баках ще залишалося понад 130 літрів бензину. В цілому, за результатами випробувань, танк було рекомендовано для прийняття на озброєння РСЧА після усунення виявлених вад. Однак, незважаючи на рішення про прийняття танка на озброєння та позитивні результати військових випробувань, маневрений танк Т-12 у серійне виробництво не пішов. Уже наприкінці липня 1930 року до кубинського полігону з Харкова було доставлено дослідний зразок нового маневреного танка Т-24. Всі роботи над Т-12 було припинено.
Завантажити реферат