Сторінка
6
Висновок
Неприємною несподіванкою для іноземних військових спостерігачів був показ нової бойової техніки на військовому параді 7 листопада 1931 року на честь 14-ї річниці Жовтневої соціалістичної революції у Москві. Серед нових зразків військової техніки вперше було продемонстровано нові середні, а за тодішньою класифікацією - маневрені, танки Т-24, які були виготовлені на Державному Харківському паровозобудівному заводі - ДХПЗ. Грізні бойові машини плавно рухалися по Червоній площі столиці. Присутні тоді на параді керівники оборонної промисловості, командири РСЧА, інженери та конструктори, які брали участь у створенні цього танка, навіть гадки не мали про те, що усього за десять років по тому з цієї самої площі прямо в бій підуть усесвітньо відомі середні танки Т-34. За ці десять років українські танкобудівники пройдуть нелегкий шлях від перших, зібраних в кустарних умовах дослідних зразків танків, до серійного виробництва кращого танка Другої світової війни. Але до цього було ще дуже далеко.
Наприкінці 20-х - початку 30-х років минулого сторіччя вітчизняне танкобудівництво знаходилося у стадії формування. Розроблялися його основні концепції, готувалися конструкторські та виробничі кадри, створювалися нові, оригінальні конструкції. Серед них і маневрені танки Т-12 та Т-24. Вони несли на собі печатку пошуку - оцінювалося оптимальне співвідношення таких показників, як бронювання, озброєння, швидкість, маневреність та інші. Відпрацьовувалися різні варіанти силових установок і трансмісій, підвісок та гусеничних ланцюгів, відпрацьовувалися різні варіанти і схеми розташування озброєння. Все виготовлялося вперше. Тому отримати досконалі конструкції було дуже важко, а точніше зовсім неможливо.
Характерними вадами перших вітчизняних танків були часті поломки моторно-трансмісійної групи та ходової частини, важкість виготовлення, обслуговування та ремонту. Перші вітчизняні танки не користувалися особливою повагою ні у танкістів, ні у виробників танків. Однак перші проекти танків та бажання налагодити їх серійне виробництво надали можливість накопичити попередній досвід, який став основою для проектування та виготовлення наступних, більш удалих та досконалих зразків.
Крім того, на базі перших серійних танків Т-24 було створено артилерійський тягач "Комінтерн", який справедливо вважався одним з кращих середніх артилерійських тягачів тридцятих років. Завдяки йому вдалося різко підвищити оперативну і тактичну рухомість артилерійських частин.
Література:
1. Вараксин Ю.Н., Бах И.В., Вигодский С.Ю. Бронетанковая техника СССР (1920-1974). - М.: ЦНИИ информации, 1981.
2. Вознюк В.С., Шапов П.Н. Бронетанковая техника. - М.: Изд-во ДОСААФ СССР, 1987.
3. Евсеев Л. Историческая серия ТМ - "Комунар" //Техника молодёжи. - 1975, № 5.
4. Жолтов И., Павлов И., Павлов М. Танки БТ. Часть 1// Приложение к журналу "М-ХОББИ". - М.: "Армада", 1998.
5. Карпенко А.В. Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905 - 1995 гг.). - С.-Петербург: Невский бастион, 1996.
6. Мостовенко В.Д. Танки. Издание второе,исправленное и дополненное. - М.: Военное издательство МО СССР, 1956.
7. Прочко Е. Историческая серия ТМ - "Коминтерн" // Техника молодёжи. - 1993, № 3.
8. Ромадин С., Барятинский М., Шпаковский В. Первые средние// Моделист-конструктор. 1989, № 9.
9. Свирен М., Бескурников А. Первые советские танки // Приложение к журналу "М-ХОББИ". - М.: "Армада", 1995.
10. Харьковское конструкторское бюро по машиностроению имени А.А. Морозова (ХКБМ). - Харьков: "Ирис", 1998.
11. Шмелёв И.П. Танки БТ. - М.: Хоббикнига, 1993.
12. Шмелёв И.П. Танки в бою. - М.: Молодая гвардия, 1984.