Сторінка
3
Порядок роботи начальника медичної служби по організації медичного забезпечення наступу з висуванням з глибини і з безпосереднього зіткнення з противником однаковий, однак в останньому випадку він більшу частину роботи проводить на місцевості.
Начальник медичної служби, організовуючи медичне забезпечення, повинен як можна раніше поставити завдання підлеглим, щоб у них було більше часу для проведення необхідних заходів по підготовці до роботи в бойових умовах. А це багато залежить від методів відпрацювання рішення на медичне забезпечення бою.
При плануванні медичного забезпечення бою методом паралельної роботи (використовується при обмеженому по часу підготовчому періоді) начальники МПП і МПБ повинні починати підготовку рішення безпосередньо під час рекогносцировки, яку проводить начальник медичної служби полку, а при організації медичного забезпечення бою методом послідовної роботи (довготривалий підготовчий період) – після закінчення рекогносцировки і прийняття рішення начальником медичної служби полку.
Своє рішення начальник медичної служби оформлює у виді плану організації медичного забезпечення полку в наступі, затверджує в командира полку і доводить його до начальників медичних пунктів полку і батальйонів. Після затвердження положення плану набувають силу наказу і доводяться до виконавців (начальників медичних пунктів полку і батальйонів). План медичного забезпечення оформляється на робочій карті з додатком пояснювальної записки в робочому зошиті (на зворотній стороні карти). На карті відображаються: передній край, склад і угрупування противника, розмежувальні лінії, місця розміщення тилових підрозділів та підрозділів медичної служби, можливий маневр з ними, шляхи евакуації поранених та хворих, пункти управління та інші дані, які необхідні для управління медичною службою в бою.
В пояснювальній записці приводяться таблиці розрахунку можливих санітарних втрат, розрахунку потреби в силах і засобах медичної служби та забезпеченість ними, а також основні положення рішення начальника медичної служби, які не увійшли в графічну частину.
В плані медичного забезпечення полку повинні бути відображені наступні розділи:
1.Завдання медичної служби полку.
2.Можливі санітарні втрати по видах зброї та їх розподіл по періодам бою.
3.Організація лікувально-евакуаційних заходів.
4.Організація санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.
5.Заходи медичної служби по захисту військ від зброї масового ураження.
6.Порядок забезпечення медичним майном.
7.Організація управління і зв’язку медичної служби.
Начальник МПБ, з’ясувавши завдання батальйону, а також вказівки начальника медичної служби полку, оцінює обстановку і визначає: ймовірні райони (рубежі) найбільших санітарних втрат, порядок надання першої медичної і долікарської допомоги, розшуку, збору, вивозу (виносу) поранених з поля бою, направлення руху МПБ в ході наступу. Свої міркування по цим питанням, а також організації основних заходів медичної служби по захисту особового складу батальйону, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів він доповідає командиру батальйону. Після цього начальник МПБ ставить завдання санітарним інструкторам рот і приданим силам і засобам. Як правило, він їм вказує: порядок розшуку і надання першої медичної допомоги пораненим, їх збору і вивозу (виносу) з поля бою; засоби підсилення, які виділяються в роти; місце знаходження МПБ у вихідному положенні, порядок і вісь його переміщення в ході бою та інші питання в залежності від обстановки.
Медичні пункти полку і батальйонів в підготовчий період, як правило, не розгортаються, або ж розгортаються частиною сил, проводять амбулаторне лікування тим, хто цього потребує, а також обстеження осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінювання і ОР, однак зберегли боєздатність.
3. Медичне забезпечення полку в наступі при висуванні з глибини і на протязі наступу, а також в наступі на противника, який захищається з положення безпосереднього зіткнення з ним.
Медичне забезпечення полку у вихідному положенні для наступу організовується по-різному в залежності від способу переходу його в наступ.
При наступі полку з висування з глибини важливого значення набуває організація і проведення лікувально-евакуаційних заходів під час висування підрозділів до рубежу атаки. В цей час необхідно максимально зберегти сили і засоби медичної служби полку для безпосереднього забезпечення бойових дій, розподілити їх по колонах і маршрутах з таким розрахунком, щоб з початком бою вони могли з ходу, без перебудови розгорнутися і приступити до надання медичної допомоги пораненим і хворим.
До початку висування і в ході його МПП і медичні пункти батальйонів розміщуються і пересуваються за першими ешелонами полку і батальйонів відповідно. Санітарний транспорт, який виділений начальником медичної служби дивізії для евакуації поранених і хворих з МПП, а також резерв сил і засобів медичної служби знаходиться при МПП. Санітарні автомобілі полку, які призначені для евакуації поранених в МПП, переміщуються разом з медичними пунктами батальйонів. За колонами рот і пунктами технічного спостереження батальйонів розміщуються санітарні транспортери. Санітарний інструктор роти знаходиться і пересувається, як правило, в машині командира роти, стрілець-санітар – в машині командира взводу.
Завантажити реферат