Сторінка
4

Організація медичного забезпечення механізованого (танкового) полку в наступі

При появі поранених на бойових машинах їм надається перша медична допомога в порядку само- і взаємодопомоги і вони знаходяться в машинах до тієї пори, поки не з’явиться можливість висадження або передачі їх на санітарний транспорт. Найбільш ймовірним місцем висадження (передачі) поранених може бути рубіж спішування особового складу у випадку атаки переднього краю противника в комбінованому порядку. Крім цього, поранені в цей період можуть знаходитись в пошкодженій техніці на маршруті висування. Після витягнення поранених з техніки санітарні інструктори, водії-санітари санітарних транспортерів, санітари-носії доповнюють першу медичну допомогу і передають поранених на санітарний транспорт МПП, або зосереджують в укриття і позначають добре помітними засобами. Тут поранені чекають підходу транспорту МПП, на якому їх евакуюють на медичні пункти частин, в омедб (ОМЗ), які розгорнуті поблизу маршрутів висування полку для забезпечення діючих попереду військ. Якщо така можливість відсутня, поранені слідують на санітарних автомобілях чи бойових машинах до появи можливості передачі їх в медичний пункт свого полку, або медичні підрозділи (частини) інших частин і з’єднань.

При виникненні осередків масових уражень в колонах підрозділів в період їх висування медичні пункти батальйонів, що постраждали, і резерв сил та засобів медичної служби в складі, як правило, частини відділень збору і евакуації поранених МПП з необхідним медичним майном, як правило, включаються в рятувальний загін з ліквідації наслідків застосування противником засобів масового ураження.

До прибуття рятувального загону розшук поранених, витягнення їх з бойової техніки, завалів та інших важкодоступних місць, надання першої медичної допомоги і винесення в призначений командиром район проводить особовий склад підрозділу, що постраждав. Санітарні інструктори, стрільці-санітари надають першу медичну допомогу важкопораненим, приймають заходи по їх розміщенню в укрупненні “гнізда” і організовують завантаження на автомобільний транспорт.

При прибутті в осередок ураження рятувального загону його командир організує розшук уражених по секторах (ділянках) шляхом об’їзду (обходу) і уважного їх огляду. Уражених із завалів та інших місць витягує особовий склад загону, надає першу медичну допомогу, проводить винесення (вивезення) їх за межі осередку до місць стоянки автомобільного транспорту. Тут, як правило, працюють фельдшер і санітарний інструктор МПБ, які доповнюють заходи першої медичної допомоги і керують завантаженням на транспортні засоби для евакуації їх на МПП або в омедб (ОМЗ). Останні, якщо дозволяє обстановка, максимально наближаються до осередків ураження.

Приймаються також необхідні заходи по медичному забезпеченню вводу в бій боєздатних підрозділів, до відновлення або заміни підрозділів медичної служби, що втратили працездатність. Медичне забезпечення механізованого полку у випадку розгортання його медичного пункту біля осередку ураження, як правило, покладається на медичний пункт спеціальної частини, яка розгорнута в полосі висування полку, або на розгорнуті медичні пункти сусідніх полків. Можливе висування і розгортання для цієї мети медичного взводу омедб.

Медичний пункт полку при висуванні, як вже зазначалося, переміщається за першим ешелоном полку. Він розгортається, як правило, на напрямку головного удару полку за його першим ешелоном поза досяжністю вогню прямої наводки гармат, танків і установок протитанкових керуючих ракет противника для забезпечення вводу полку в бій при дії підрозділів в комбінованому бойовому порядку і очікуваних значних санітарних втратах.

У випадках, коли полк наступає на противника, який перейшов до оборони, підрозділи проривають його оборону в єдиному броньованому бойовому порядку, очікуються незначні санітарні втрати, а поблизу рубежу ведення полку в бій розгортають медичний пункт полку спеціальної частини, то медичний пункт полку, який вводиться в бій, можна не розгортати. Рішенням начальника медичної служби дивізії медичне забезпечення введення полку в бій покладається на медичний пункт спеціальної частини. При відсутності в смузі висування полку медичного пункта спеціальної частини медичне забезпечення введення його в бій можна здійснити розгортанням автоперев’язочної МПП.

Медичне забезпечення полку при наступі на противника, який обороняється, з безпосереднього зіткнення з ним будується наступним чином. До початку наступу свої і придані медичній службі сили і засоби у відповідності з прийнятим рішенням займають відведені їм місця в бойовому порядку полку. В залежності від способу прориву оборони противника – в комбінованому бойовому порядку або в єдиному броньованому бойовому порядку – стрільці-санітари і санітарні інструктори розташовуються в першому випадку за бойовими порядками своїх взводів і рот відповідно, у другому випадку стрільці-санітари знаходяться в машинах командирів взводів, санітарні інструктори – в машинах командирів рот. За бойовими порядками рот розміщуються санітарні транспортери з санітарами ( санітарами-носіями) на них.

Медичні пункти батальйонів розміщуються в укриттях за першими ешелонами батальйонів. Разом з ними знаходяться санітарні автомобілі МПП, які призначені для евакуації поранених і хворих на МПП. Тут же знаходиться резерв сил і засобів медичної служби, а також санітарний транспорт дивізії для евакуації поранених і хворих в омедб (ОМЗ). В одному районі з медичним пунктом механізованого полку першого ешелону дивізії, як правило, розгортається медичний пункт спеціальної частини, що збільшує їх можливість з надання медичної допомоги пораненим і хворим та забезпечує умови для збереження безперервності в наданні першої лікарської допомоги в ході бою.

Медичне забезпечення полку в ході наступу здійснюється в залежності від обстановки, характеру бойових дій, величини санітарних втрат, наявності і стану сил та засобів медичної служби. Основні зусилля при цьому повинні направлятися на своєчасний розшук, надання першої медичної допомоги пораненим, їх збір і евакуацію з поля бою.