Сторінка
5
Розшук, надання першої медичної допомоги пораненим, їх збір і вивезення з поля бою доцільно організувати і проводити в два етапи. На першому етапі з врахуванням конкретної обстановки, цю роботу організовує і проводить начальник МПБ своїми і приданими силами і засобами.
На другому етапі розшук, збір і вивіз (виніс) поранених з поля бою завершує начальник медичної служби полку, використовуючи для цього відділення збору і евакуації поранених МПП, а також придані сили і засоби. Частина з них, як правило, висувається за батальйонами першого ешелону полку поза зоною ураження кулеметного вогню противника, інша частина (менша) – за збірним пунктом пошкоджених машин полку. Незалежно від способу дій військ вони обстежують територію, на якій велись бойові дії і по якій рухались підрозділи полку. Особливо ретельно оглядають траншеї, окопи, яри, укриття, а також ділянки місцевості, на яких велись активні бойові дії. Знайденим пораненим надають першу медичну допомогу і вивозять їх в залежності від місця знаходження на МПП або полкові шляхи підвозу і евакуації.
Медичний пункт батальйону в ході наступу переміщується за першим ешелоном батальйону на напрямку зосередження його основних сил і працює, як правило, з ходу. В місцях зосередження поранених МПБ затримується на нетривалий час для надання долікарської (фельдшерської) допомоги. Після надання медичної допомоги, якщо є можливість, поранених евакуюють на МПП. При відсутності такої можливості їх розміщують в укриттях і позначають встановленими знаками, а МПБ продовжує рухатись за батальйоном до інших місць зосередження поранених. Санітарний автомобіль МПБ використовується переважно для переміщення особового складу і майна медичного пункту.
Про поранених і хворих, які залишились в укриттях, начальник МПБ повідомляє начальника медичної служби полку чи начальника МПП через водіїв санітарного транспорту, а також по засобах зв’язку. Одночасно з цим він повідомляє їм маршрут подальшого переміщення МПБ.
В ході бою МПП переміщується і розгортається з врахуванням тактичної, тилової і медичної обстановки, яка склалась, термінів доставки поранених і хворих. Частіше всього він переміщується, якщо в підрозділах, які ведуть бойові дії, виникають значні санітарні втрати, збільшилось плече евакуації поранених і хворих та терміни їх поступлення на МПП в зв’язку з цим починають перевищувати 4-5 годин з моменту отримання поранення. Місце нового розгортання МПП вибирають як можна ближче до рубежів найбільших санітарних втрат з урахуванням наявності шляхів підвозу і евакуації, можливості маскування і укриття від повітряного і наземного противника. Перше переміщення в ході наступу, як правило, здійснюється після розгрому першого ешелону бригади противника, який обороняється, друге – в глибині оборони противника. Як правило, при наступі, що успішно розвивається, МПП переміщується і розгортається не менше 2-3 рази на добу.
Переміщення МПП в новий район здійснюється з дозволу командира полку. Про його переміщення і новий район розгортання начальник медичної служби полку доповідає начальнику медичної служби дивізії і інформує через штаб полку командирів підрозділів.
При переміщенні МПП важливо зберегти безперервність при наданні пораненим і хворим першої лікарської допомоги. Це може бути досягнуто шляхом маневру потоком евакуйованих поранених і хворих, а також силами і засобами медичної служби. Вид маневру визначається в кожному конкретному випадку в залежності від обстановки.
При використанні противником зброї масового ураження в ході наступу медична служба приймає участь в організації і проведенні лікувально-евакуаційних заходів в осередках ураження. Ці заходи проводяться насамперед особовим складом постраждалих підрозділів шляхом надання само- і взаємодопомоги, а також рятувальними загонами, в склад яких включаються сили і засоби медичної служби (відділення збору і евакуації поранених МПП, МПБ, медичне майно: перев’язувальний матеріал, шини, антидоти, знеболюючі засоби, тощо).Медичний склад рятувального загону свою роботу будує так само, як при ліквідації осередків масового ураження при висуванні полку.
В ході бою підрозділи полку повинні долати значні ділянки місцевості, яка забруднена РР (ОР, БЗ). У зв’язку з цим в системі заходів медичної служби по захисту військ від зброї масового ураження особливого значення набуває контроль за станом, своєчасним і правильним використанням індивідуальних засобів захисту, а також засобів профілактики і надання першої медичної допомоги при ураженні ядерною, хімічною і бактеріологічною зброєю; контроль за станом і якістю часткової і повної санітарної обробки особового складу, дегазацією, дезактивацією і дезинфекцією техніки, обмундирування та інших засобів. Після виходу з бою начальник медичної служби полку організує обстеження і бере на облік осіб, які постраждали від радіоактивного опромінення, однак зберегли боєздатність.
Обсяг медичної допомоги на МПП і МПБ в наступальному бою залежить від конкретних умов, насамперед від тактичної обстановки і числа поранених і хворих. Як правило, при використанні противником тільки звичайних засобів ураження і при порівняно невеликих санітарних втратах на МПП надають першу лікарську допомогу, на МПБ – долікарську (фельдшерську) допомогу. У разі використання противником зброї масового ураження, поступленні великої кількості поранених і хворих на МПП і МПБ, частому їх переміщенні медична допомога обмежується наданням на МПП невідкладних заходів першої лікарської допомоги, на МПБ – першої медичної допомоги.
Обсяг медичної допомоги визначають для МПП начальник медичної служби дивізії, для МПБ – начальник медичної служби полку. У випадку різкої зміни обстановки (поступленні поранених і хворих, що значно перевищує можливості МПП і МПБ по наданню встановленого обсягу медичної допомоги, вихід противника в район медичного пункту при нанесені контратаки) обсяг медичної допомоги може уточнювати начальник медичної служби полку, а також начальники медичних підрозділів з негайною доповіддю вищестоящому начальнику медичної служби.
Медична евакуація поранених і хворих із МПБ, місць зосередження їх на маршруті переміщення МПБ здійснюється начальником медичної служби полку і його приданими засобами, а з МПП – начальником медичної служби дивізії засобами останнього. Евакуаційно-транспортні засоби призначені для цієї мети, завчасно виділяються і висуваються в ході бою за медичними пунктами батальйонів першого ешелону полку і МПП. Поранених (хворих) після надання їм медичної допомоги евакуюють з МПБ на МПП, з МПП - в омедб (ОМЗ). Протипоказань до евакуації поранених і хворих в цій ланці медичної служби практично немає. Ось чому дуже важливо, щоб їм перед евакуацією була надана необхідна допомога, проведені заходи, які максимально послаблюють негативну дію транспортування (іммобілізація переломів, новокаїнові блокади, введення обезболюючих засобів, тощо). Крім цього на МПП при організації медичної евакуації з врахуванням стану потерпілих, необхідно визначити вид транспорту, яким вони будуть доставлятися на послідуючий етап медичної евакуації. Як правило, важкопоранені і поранені середньої важкості евакуюються санітарними автомобілями, легкопоранені – транспортом загального призначення. Інфекційні хворі евакуюються санітарним транспортом окремо від поранених.
Завантажити реферат