Сторінка
3
е) дохід у вигляді неустойки, пені, одержаних платником;
сума заборгованості платника, за якою минув строк позивної давності, крім сум податкової заборгованості;
дохід у вигляді процентів, дивідендів, виграшів, призів;
інвестиційний прибуток від здійснення операцій з цінними паперами, дохід у вигляді вартості успадкованого майна;
кошти або майно отримані платником як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі, підтверджені вироком суду, інші.
До доходів не включаються:
сума державної адресної допомоги, субсидій, дотацій, винагород та страхових виплат, які виплачуються відповідно з бюджетів, ПФ та фондів соціального страхування;
сума коштів отриманих платником на відрядження;
доходи отримані від цінних паперів, емітованих МФУ, виграшів у державну лотерею;
суми виплат чи відшкодувань, що здійснюються неприбутковими організаціями (Червоного хреста, Чорнобильського фонду)
аліменти;
вартість безоплатного харчування, робочого одягу, взуття;
дивіденди, які нараховуються на користь платника у вигляді акцій;
дохід одержаний особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спрощену систему оподаткування такого доходу;
сума стипендій;
інші.
Податковий кредит - сума витрат, понесених платником податку резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального оподатковуваного доходу. Платник має право включити до складу податкового кредиту:
1) частину процентів за іпотечним кредитом;
2) суму коштів переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
2) вартість середньої професійної або вищої освіти платника або члена сім'ї;
3) суму витрат на лікування платника або члена сім'ї у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування;
4) суму витрат на сплату страхових внесків по довгостроковому страхуванню життя та недержавного пенсійного страхування;
5) суми витрат на штучне запліднення;
6) оплати вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини;
7) інше.
Податковий кредит не може перевищувати суму одержаного доходу. Право на податковий кредит на наступний рік не переноситься, якщо платник не скористався ним в звітному році.
Законом визначені податкові соціальні пільги. Платник податку має право зменшити суму місячного доходу отриманого від одного працедавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги. Застосовується за місцем отримання основного доходу платника у таких розмірах:
1) Податкова соціальна пільга дорівнює одній мінімальній заробітній платі для будь-якого платника податку.
2) У розмірі 150 % мінімальної заробітної плати для платників:
є самотньою матір'ю або батьком - у розрахунку на кожну дитину до 18 років;
утримує дитину інваліда 1 та 2 категорії - на кожну дитину до 18 років;
має троє чи більше дітей - на кожну дитину до 18 років;
є вдівцем або вдовою;
є особою, що віднесені до 1 та 2 категорії, що постраждали внаслідок ЧАЕС;
є учнем, студентом, аспірантом, військовослужбовцем строкової служби;
3) у розмірі 200 %:
особам, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу; учасника бойових дій 2 світової війни;
колишнім в'язням концтаборів, що були насильно вивезені з території СРСР;
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Ставка податку становить 15 %. На 2004 рік встановлена ставка 13 %. Проценти по депозиту, за ощадним сертифікатом оподатковуються за ставкою 5 %. Подвійний розмір ставки застосовується на виграші чи призи (крім державних лотерей).
Оподаткування доходів громадян від здійснення підприємницької діяльності.
Оподаткування фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності може здійснюватись на умовах загальної системи оподаткування або на умовах спрощеної системи оподаткування обліку та звітності.
Одним із видів загальної системи є оподаткування за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту, що за своєю суттю належить до спрощеної системи оподаткування.
Підприємець самостійно вирішує, який спосіб оподаткування йому більш підходить при здійсненні підприємницької діяльності, виходячи з відповідних умов.
Для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб у відповідності до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3.07.1998 р. встановлена спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли фізична особа — суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницький діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
При загальній системі оподаткуванню прибутковим податком піддягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, та інші доходи громадян, отримані ними від самостійної або незалежної професійної діяльності, зокрема від приватної нотаріальної та адвокатської діяльності.