Сторінка
1

Система обліку, бухгалтерський (фінансовий) облік у банках

План

1. Суть бух.(фінансового) обліку.

2. Податковий облік, та порядок його ведення.

3. Управлінський облік, об'єкти та правила ведення.

4. Користувачі облікової інформації.

1. Бухгалтерський (фінансовий) облік - це сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції Банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Бухгалтерський (фінансовий) облік є обов'язковим видом обліку Банку, який регламентується чинними нормативно-правовими актами. Основою бухгалтерського обліку є МСБО та національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку; порядок ведення вказаного виду обліку визначається Національним банком України.

Банк веде бухгалтерський облік, складає фінансову звітність у національній валюті України; операції в іноземній валюті та банківських металах в бухгалтерському обліку відображаються у подвійній оцінці - валюті розрахунків та гривневому еквіваленті за офіційним валютним курсом; у фінансовій звітності операції в іноземній валюті та банківських металах відображаються у національній валюті України - гривневому еквіваленті, розрахованому за офіційним валютним курсом на дату здійснення операцій.

2. Податковий облік - це складова системи обліку Банку, який ведеться з метою накопичення і систематизації даних про валові доходи, валові витрати та амортизаційні відрахування, визначення податкового прибутку і податкового зобов'язання.

Податковий облік ведеться відповідно до Законів України «Про систему оподаткування», "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», інших законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування.

Зміни порядку ведення податкового обліку не впливають на правила ведення бухгалтерського обліку. Зміни в порядку ведення бухгалтерського обліку не впливають на правила ведення податкового обліку.

Податковий облік у системі Банку ведеться, в основному, на рахунках бухгалтерського обліку (3, 6, 7 та 9 класів Плану рахунків). Облік операцій, пов'язаних з оподаткуванням, які не знаходять відображення в бухгалтерському обліку або операцій, результат яких у бухгалтерському обліку відрізняється від результату в податковому, ведеться на рахунках 8 класу «Управлінський облік».

Підставою для ведення податкового обліку є первинні та первинні облікові документи, на підставі яких операції Банку відображаються в бухгалтерському обліку.

На основі податкового обліку складається податкова звітність, зокрема декларація про прибуток, форма, правила, порядок і терміни подання якої визначаються Державною податковою адміністрацією України. Складання декларації про прибуток автоматизовано забезпечується шляхом введення до параметрів аналітичного обліку спеціального додаткового параметру, який надає змогу систематизувати операції, відображені на аналітичних рахунках, за відповідними статтями податкової декларації та додатками до неї.

3. Управлінський облік - це процес визначення, виміру, накопичення, аналізу, підготовки та передачі інформації фінансового і не фінансового характеру про діяльність Банку в цілому та його підрозділів у формі, визначеній керівництвом, для внутрішніх користувачів з метою планування, оцінки, прийняття на різних рівнях управління Банком управлінських та економічних рішень щодо управління ризиками, підвищення рентабельності, контролю за використанням ресурсів, управління активами і зобов'язаннями та розробки стратегії Банку.

Об'єктами управлінського обліку та звітності є Банк у цілому та його структурні підрозділи (у т.ч. відділення), ЦФВ (у першу чергу, бізнес-напрямки), підрозділи, банківські продукти та послуги, клієнти та інші аспекти діяльності, визначені керівництвом Банку.

В основі визначення результатів діяльності кожного об'єкту управлінського обліку та звітності покладено принцип повного та економічно обґрунтованого розподілу усіх доходів та витрат. Одним із головних компонентів вищевказаного розподілу є трансфертне ціноутворення, яке визначає ефективність діяльності підрозділів, бізнес-напрямків, клієнтів, банківських продуктів відповідно до внутрішнього умовного обігу ресурсів (умовні доходи і витрати).

При цьому, визначення результатів діяльності з використанням трансфертних цін є незакінченою системою фінансової оцінки. Для повної фінансової оцінки діяльності Банку здійснюється розподіл усіх доходів та витрат (прямих, непрямих та трансфертних (умовних).

Прямі витрати - це витрати, які можуть бути однозначно розподілені між об'єктами управлінського обліку (у першу чергу, ЦФВ) на підставі об'єктивних критеріїв. Такі витрати повинні бути розподілені в момент відображення в обліку, зокрема в підсистемах, кожної фінансової операції. У контексті цього Положення, непрямі витрати - це, наприклад, витрати одного ЦФВ, що здійснені для інших ЦФВ, розподіл яких здійснюється на підставі визначених Банком правил і умовних припущень (економічно обґрунтованих коефіцієнтів).

Ведення управлінського обліку на основі бухгалтерського означає не їх суміщення, а отримання інформації, необхідної для управлінського обліку, із системи бухгалтерського обліку.

4. Облікова інформація задовольняє інтереси її користувачів у процесі прийняття рішень щодо діяльності Банку та взаємовідносин з ним.

Внутрішніми користувачами банківської інформації є: Спостережна Рада та Правління Банку, його акціонери, відповідні уповноважені працівники та служба внутрішнього аудиту.

Зовнішніми користувачами банківської інформації є: Національний банк України, банки-кореспонденти, наявні та потенційні клієнти (вкладники), кредитори, податкові, статистичні та інші уповноважені державні органи, а також інші суб'єкти, передбачені чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.