Сторінка
1

Міжнародні і національні стандарти (норми) аудиту

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має певні особ­ливості організації і методики проведення. Міжнародні асо­ціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які певною мірою виконують функції стан­дартів з обліку і аудиту.

Стандарти аудиту — це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фі­нансової звітності. У них подано професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів (свідчень). Метою стандар­тів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення. У прак­тиці аудиту в Україні в перехідний період до ринкової еко­номіки необхідно користуватися міжнародними і національ­ними стандартами, нормативними документами з організації і методології бухгалтерського обліку і фінансово-господарсь­кого контролю, які застосовуються у вітчизняній практиці.

Основні принципи і вимоги щодо розробки стандартів аудиту визначені міжнародними нормативами аудиту — 1 "Мета і основні принципи проведення аудиту" і 3 "Основні принципи регулювання аудиту". Останній унормовує прин­ципи аудиторської професійної відповідальності, які необ­хідно застосовувати при виконанні будь-якого аудиту і вра­ховувати при розробці конкретних стандартів аудиту.

До основних принципів норм аудиту відносять:

цілісність, об'єктивність і незалежність, конфіденційність, знання і компетентність;

правила використання результатів робіт, виконаних інши­ми аудиторами;

документальне оформлення, планування, одержання до­казів аудитором;

перевірка систем обліку і внутрішнього контролю;

аналіз висновків аудитора і складання ним звіту.

Кожний стандарт має визначити певну частину або сто­рону аудиторської роботи, повинен бути коротким і лако­нічним, але з достатньою повнотою описувати вимоги до регулювання об'єкта стандарту.

Міжнародні норми аудиту, розроблені і затверджені Між­народною федерацією бухгалтерів, подано у табл. 4.2.

Подані МНА мають єдину внутрішню структуру, до якої входять такі рубрики: вступ; мета аудиту; відповідальність за фінансові звіти; обсяг аудиту; етика; планування; робота, виконана іншими аудиторами; документація; очевидність аудиту; висновок і звіт.

Стосовно МНА 1 "Мета і основні принципи проведення аудиту" розглянемо зміст кожної рубрики стандарту.

Вступ — розглядається загальна мета аудиту та основні принципи, які є визначальними для професійної значущості аудиту і застосовуються при аудиті фінансової звітності.

Мета аудиту — встановити достовірність фінансової звіт­ності.

Відповідальність за фінансові звіти — визначається відпо­відальність за достовірність фінансової звітності управлінсь­кого апарату об'єкта. Це стосується точності й адекватності бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю принципам облікової політики, спрямованої на захист активів і пасивів суб'єкта господарювання.

Обсяг аудиту — інформація, необхідна для оцінки фінансо­вої звітності. Для цього аудитору необхідно вивчити систе­му обліку і внутрішнього аудиту, розібратися в оцінці ризи­ків контролю, що дасть змоіу визначити типи потенційних помилок, фактори ризику, методи перевірки.

Етика — вказується на потребу додержання основних правил етики професійного аудитора, визначених Міжна­родною федерацією бухгалтерів. Зокрема, аудитор має бути

Таблиця 1

Орієнтовний перелік міжнародних норм аудиту (МНА), іх зміст та використання під час проведення аудиту