Сторінка
5

Податкова система України , її становлення та розвиток

Недосконалість системи опо­даткування визнається багатьма вченими-економістами. Так, про­фесор О. Д. Василик зауважує: «Нинішня податкова система вия­вилася неадекватною до умов пе­рехідної економіки, створила значні податкові навантаження на суб'єктів господарювання, призве­ла до невиправданого вилучення обігових коштів підприємств, виник­нення додаткової потреби в кре­дитних ресурсах . Все це призве­ло до утворення значного неофі­ційного сектора економіки, ухилень від оподаткування, затримки подат­кових надходжень» [46].

Причини, які зумовлюють недо­ліки системи оподаткування в Ук­раїні, досить багато. Професор А. М. Поддєрьогін [167] поділяє їх

на об'єктивні та суб'єктивні. Об'єктивні - це недостатність вітчиз­няного досвіду оподаткування юридичних і фізичних осіб в умо­вах формування ринкової еконо­міки; недостатність професійно підготовлених фахівців, які могли б бути залучені до розробляння законодавчих і нормативних актів з оподаткування; стан економіки, дефіцит державних фінансових ресурсів, які зумовлюють прийнят­тя законодавчих і нормативних? актів з оподаткування.

До суб'єктивних причин слід віднести: відсутність альтернатив­них варіантів розробляння зако­нодавчих і нормативних доку­ментів з оподаткування, монопо­лію Міністерства фінансів України та Державної податкової адмініст­рації України на перших етапах ста­новлення системи оподаткування при їх підготовці; залучення до роз­робляння законодавчих і норма­тивних документів з оподаткуван­ня недостатньо професійно підго­товлених фахівців, що зумовило низьку якість цих документів, їх не­узгодженість між собою, а також необхідність внесення змін; лобіювання окремих законодавчих та нормативних документів з оподат­кування в інтересах певних заці­кавлених осіб та груп.

Послабити негативний вплив чинної системи оподаткування на фінансово-господарську діяльність суб'єктів підприємництва можна, на нашу думку, двома шляхами:

Ш зовнішній - зменшення податкового навантаження на підприємства та стабілізація сис­теми оподаткування на тривалий час через ухвалення Податково­го кодексу;

• внутрішній - зменшення сум сплачуваних підприємством податків, зборів та обов'язкових платежів податкового характеру через реалізацію на підприємстві системи податкового плануван­ня. Оскільки податок - це приму­сове вилучення в дохід держави певних коштів, цілком природно, що платник податку, скористав­шись усіма законними способами, має право вибрати такий шлях його сплати, який би дав йому змогу зменшити втрати.

Податковий кодекс є зведен­ням в єдиному цілісному документі усіх законодавчих актів щодо опо­даткування. У ньому має бути за­кладено правовий фундамент системи податкових відносин, визначено основні засади опо­даткування в Україні, а також вміщено положення, які регла­ментують [114]:

— основні засади регулю­вання податкових правовідно­син;

— склад податкового зако­нодавства України, його дію в часі та співвідношення з міжнародни­ми договорами;

— систему податків та зборів, їх перелік та суть елементів по­датків (зборів);

— компетенцію органів щодо встановлення та скасування по­датків та зборів;

— коло суб'єктів податкових правовідносин і права та обов'яз­ки кожного з них;

— підстави виникнення (зміни, припинення) та порядок виконання обов'язків щодо спла­ти податків (зборів);

— склад і порядок подан­ня податкової звітності та фор­ми і методи податкового конт­ролю;

— види податкових право­порушень і відповідальності за їх вчинення (фінансова, криміналь­на, адміністративна, дисциплінар­на, цивільно-правова), терміни давності притягнення до такої відповідальності, а також розмір податкових санкцій;

— процесуальні моменти по­даткового провадження під час вирішення справ про неналежне виконання обов'язку платником податку (збору) та податкові пра­вопорушення;

— порядок оскарження дій (бездіяльності) податкових органів та їх посадових осіб.

Основні функції, які має вико­нувати Податковий кодекс, поля­гають:

• у стабілізації податкового права і створенні таким чином прогнозованого, визначеного економічного середовища;

• у забезпеченні єдиної тер­мінології, уніфікації підходів до оподаткування, до відповідаль­ності за податкові правопорушен­ня, з одного боку, і до податково­го адміністрування, з іншого, що створить умови для спрощення податкового законодавства, зро­бить його більш зрозумілим для платників;

• в узгодженні податкових законів, усуненні суперечностей між ними, встановленні механізмів взаємодії всіх елементів податкової системи в межах єди­ного податкового правового про­стору, що забезпечить перетво­рення податкових законів у цілісну систему;

• у створенні уявлення про загальний податковий тягар у країні [185].

Внутрішній напрям регулю­вання підприємницької діяль­ності на засадах мінімізації подат­кових платежів - податкове пла­нування - буде розкритий у на­ступних розділах.

ВИСНОВКИ

Як зазначалося вище, систе­ма оподаткування в Україні фор­мувалась за надзвичайно склад­них економічних, соціальних і по­літичних умов. Саме вони і зумо­вили значною мірою недоліки, притаманні податковій системі нашої держави. Як справедливо зауважує П. Гайдуцький, «сьогодні ми відчуваємо втрати, пов'язані з функціонуванням цієї класичної податкової системи, яку запозичили з інших країн і механічно переклали на ніким ще не описану форму еко­номіки, на економіку перехідного ди­фузійного типу, яка вже відійшла від застосування планово-адмініст­ративних важелів регулювання еко­номічних процесів, але в якій ще не створено умов для розвитку ринко­вих відносин.

Недосконалість системи опо­даткування визнається багатьма вченими-економістами. Так, про­фесор О. Д. Василик зауважує: «Нинішня податкова система вия­вилася неадекватною до умов пе­рехідної економіки, створила значні податкові навантаження на суб'єктів господарювання, призве­ла до невиправданого вилучення обігових коштів підприємств, виник­нення додаткової потреби в кре­дитних ресурсах . Все це призве­ло до утворення значного неофі­ційного сектора економіки, ухилень від оподаткування, затримки подат­кових надходжень»