Сторінка
4

Податкова система України , її становлення та розвиток

Іншими недоліками податко­вої системи є [31; 44; 55; 114; 194; 201]:

• відсутність достатніх пра­вових гарантій для учасників по­даткових відносин, насамперед, для платників податків;

• відсутність у податковій си­стемі податків на майно чи неру­хомість (власність), які в умовах ринкової економіки є важливим її регулятором і стабільним джере­лом доходів бюджетів різного рівня;

• податкова система не сти­мулює підприємницькі структури накопичувати фінансовий капітал и інвестувати його в основні та оборотні активи;

• недосконалість системи місцевих податків і зборів, які практично не виконують ні фіскальної (частка місцевих по­датків і зборів у дохідній частині абсолютної більшості сільських і селищних бюджетів: не досягає навіть 1%), ні економічної функції;

• відсутність чіткого розме­жування податків, що переказу­ються до місцевих і державного бюджетів.

Податки впливають на пла­тоспроможність та фінансову стійкість підприємства, формуван­ня його фінансових ресурсів та інвестиційну діяльність, конкурен­тоспроможність продукції і зага­лом на поведінку підприємців щодо будь-якої діяльності - опе­раційної, інвестиційної чи фінан­сової. Рівень цього впливу зале­жить від системи оподаткування - самих податків, рівня їх фіскальності, методів їх справлян­ня, стабільності та досконалості всієї системи.

Залежно від місця податків у ціні (елементів ціни, на які відно­сять чи з яких сплачують подат­ки) їх поділяють на три групи (див. рис. 1.3):

1. Податки, що їх відносять на витрати виробництва та реалі­зації (включають до собівартості продукції робіт та послуг) - стра­хові внески на обов'язкове дер­жавне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі й на випадок безробіття), на обов'язкове со­ціальне страхування від нещас­них випадків на виробництві та професійних захворювань, які зу­мовили втрату працездатності, державне мито, збори за спе­ціальне використання природних ресурсів та інші; плата за землю, рентні платежі, податок з влас­ників транспортних засобів, пода­ток на майно (нерухомість).

2. Податки, що їх сплачують з прибутку, - податок на прибуток підприємств.

3. Акцизи - податки, що їх включають до ціни реалізації по­над відпускну ціну виробника -податок на додану вартість, акцизний збір, ввізне (імпортне) мито.

Від сумарної величини по­датків, які сплачує підприємство за певний календарний період, залежить, по-перше, чистий при­буток підприємства і, по-друге, його потреба в обігових коштах для обслуговування процесу ви­робництва та реалізації.

Податкова система значною мірою визначає платоспро­можність підприємства - з одно­го боку, правильна побудова цієї системи, її адекватність фінансо­вому стану більшості платників податків спроможні хоча б не збільшувати їхню заборгованість перед бюджетом; з іншого - застосування до підприємств з не­стійким фінансовим становищем норм податкового законодав­ства, а надто тих, які регламенту­ють штрафні санкції за недоїмки та протермінування платежів, може дуже швидко спричинити їх банкрутство [191, с. 183]. Проте неплатоспроможність багатьох українських підприємств зумовле­на не податковою системою. Ставки основних податків в Ук­раїні не перевищують аналогічних ставок в інших державах, а для окремих податків є нижчими. Важ­ке фінансове становище украї­нських підприємств пояснюється

Рис. 1.3. Місце податків у ціні продукції, робіт, послуг (податки, збори, обов'язкові платежі податкового характеру);

(ПМВ - прямі матеріальні витрати; ПВОП - прямі витрати на оплату праці; ІПВ – інші прямі витрати; ЗВ - загальновиробничі витрати; С - собівартість продукції (робіт, послуг); П - прибуток; А - акцизи; Цв ~ ціна виробника; Цр - ціна реалізації).

обвальною втратою ними влас­них обігових коштів, особливо через інфляційні процеси 90-х років. Чинний порядок оподатку­вання недосконалий через те, що не враховує реальні можливості підприємств, котрі не спроможні сплачувати до бюджету ті суми, що їх передбачає податкове законо­давство. Варто згадати хоча б 37 відсотків нарахувань на фонд оплати праці, величина яких є абсолютно неприйнятною з точки зору рівня витрат на виробницт­во. Особливо чутливими до такої системи оподаткування є малі форми підприємництва.

Автор праці [195] справедли­во відзначає, що практика аван­сової сплати податків, яка засто­совувалася в окремі періоди у механізмі справляння ПДВ, а нині використовується при розрахун­ках податку на прибуток підпри­ємств, йде урозріз із загальними принципами оподаткування, а її результатом стало вилучення обі­гових коштів підприємств.

Податкова система також може значно впливати на форму­вання підприємствами власних фінансових ресурсів, основними джерелами яких є прибуток та амортизаційні відрахування. Про­те, якщо прибутку цей вплив сто­сується прямо і реалізується через прямі податки, що їх підприє­мство сплачує з прибутку, то на амортизацію податкова система впливає опосередковано - че­рез вимоги податкового обліку, який регламентує норми аморти­заційних відрахувань та можли­вості використання прискорених норм амортизації.

Низькі норми амортизації (значно нижчі, ніж у західноєвро­пейських країнах, США, Японії та інших високорозвинутих держа­вах), а також обмеження щодо використання суб'єктами підприє­мництва прискореної амортизації, регламентовані податковим зако­нодавством, не дають змоги без залучення позикових коштів вчасно і в необхідних масштабах оновлювати виробничий потен­ціал, проводити ефективну інвес­тиційну політику, запроваджувати нові технології, розширювати ви­робництво, що, в свою чергу, істотно впливає на конкурентоспро­можність продукції національних товаровиробників. На конкурен­тоспроможність продукції також впливає нерівномірний розподіл податкового тягаря між різними секторами економіки та необгрун­тований розподіл податкових пільг (здебільшого пільги призна­чені для стагнаційних галузей економіки, а для прогресивних галузей, які забезпечують якісне економічне зростання на інно­ваційній основі, за рахунок якого і відбувається зростання конку­рентоспроможності продукції на світовому ринку, пільг практично немає [57]).