Сторінка
5
* розраховується середньоденна заробітна плата;
* встановлюється тривалість відпустки в календарних днях;
* обчислюється сума відпускних.
Порядок обчислення середньоденної заробітної плати наступний:
Середньоденна заробітна плата |
= | заробіток за останні 12 місяців перед наданням відпустки або за менший фактично відпрацьований період |
х |
кількість календарних днів відпустки |
відповідна кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком 10 святкових і неробочих днів, встановлених законодавством) |
До святкових і неробочих днів відносяться: 1 січня - Новий рік, 7 січня - Різдво Христове. 8 березня - Міжнародний жіночий день, один день - Великдень, 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, один день - Трійця, 28 червня - День Конституції України, 24 серпня - День незалежності України.
На кожного працівника у відділі кадрів відкривається особова картка, в якій зазначаються необхідні анкетні дані про працівника та всі зміни, які відбуваються v його роботі.
Всі працівники, які працюють в установі, повинні мати трудові книжки. Трудова книжка зберігається на основному місці роботи.
В кожній установі незалежно від режиму роботи повинен бути організований табельний облік робочого часу.
Табель - це первинний документ з обліку відпрацьованого часу.
Він складається в одному примірнику табельником, майстром або іншими особами, яким доручено вести табельний облік, і подається до бухгалтерії у встановлені на підприємстві терміни.
Для виплати заробітної плати оформлюються видаткові касові ордери, розрахунково-платіжні відомості або платіжні відомості.
Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій. Допомоги тощо), а також про не одержану персоналом у встановлений термін суму заборгованості з оплати праці (розрахунки з депонентами) ведеться на рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”, який має субрахунки.
661 “Розрахунки за заробітною платою”.
663 “розрахунки з депонентами”
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛОМИЙСЬКОГО МУЗЕЮ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ГУЦУЛЬЩИНИ ТА ПОКУТТЯ ІМ. Й. КОБРИНСЬКОГО
2.1. Економічна характеристика Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського.
Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського (надалі музей) є науково-освітнім закладом, який збирає, вивчає, популяризує твори народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
Музей е державним закладом, заснований головним управлінням (департаментом) з гуманітарних питань виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів (надалі засновник), користується правами юридичної особи. Оперативне керівництво музеєм здійснюється засновником та уповноваженим ним-органом-управлінням культури облвиконкому.
Основний суспільно-громадський зміст діяльності музею на нинішньому етапі побудови Української держави полягає у відродженні духовності, поширенні народних звичаїв та обрядів, боротьбі за збереження кращих надбань матеріальної та духовної культури Гуцульщини та Покуття.
Для забезпечення діяльності музею надається право укладати договори з підприємствами, об'єднаннями, спілками селян, установами, організаціями, товариствами, малими підприємствами і окремими особами, необхідними для забезпечення науково-освітньої, збиральницьої, фондової, експозиційної, виставочної, науково-методичної роботи та видавництва.
У своїй діяльності музей користується Конституцією і законами мистецтва, Косівським художньо-виробничим комбінатом художнього фонду України, Косівським виробничо-художнім об'єднанням, Косівським технікумом народних художніх промислів, Вижницьким училищем прикладного мистецтва, районними відділами всієї Гуцульщини та Покуття, Інститутом народознавства АН України, Інститутом Гуцульщини товариств Америки І Канади.
Музей користується правами юридичної особи, має свій самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку та інші атрибути.
У відповідності з художнім профілем музею основним його завданням є:
І. Експозиційна робота
– основне завдання експозиції розкриття творчості народних майстрів Гуцульщини та Покуття, на конкретних експонатах показати високу художню цінність творів, а також умови, в яких розвивалося народне мистецтво в різні періоди.
У коло головних питань, що розглядаються в експозиції, входять розкриття основних стильових художніх особливостей народних Гуцульщини та Покуття, на конкретних експонатах показати високу художню цінність творів, а також умови, в яких розвивалося народне мистецтво в різні періоди.
У коло головних питань, що розглядаються в експозиції, входять розкриття основних стильових художніх особливостей народного мистецтва в різні періоди.
У коло головних питань, що розглядаються в експозиції, входять розкриття основних стильових художніх особливостей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, їх еволюція, збереження і розвиток народних традицій, збагачення їх новими формами така композиціями, новаторські пошуки притаманні сучасному народному декоративно-прикладному мистецтву Гуцульщини і Покуття. В експозиції показані найбільш високохудожні твори, розкрито багатство форм, мотивів, композицій, кольорової гами.
Завдання експозиції полягає в томи, щоб на прикладі кращих зразків виховувати у відвідувачів високі естетичні смаки, гордість і любов до України, зокрема до Гуцульщини та Покуття.
Музей створює експозицію на основі найновіших досягнень науки й у відповідності з методичними принципами музеєзнавства, дотримуючись при цьому хронологічного й монографічного принципів.
Експозиція має такі відділи:
а) художньої обробки дерева,
б) художньої кераміки,
в) художньої обробки металу та шкіри,
г) ткацтва, вишивки, одягу,
д) писанкового розпису,
е) Косівський відділ народного мистецтва Гуцульщини.
Музей розробляє структуру і тематико-експозиційний план і проекти художнього оформлення експозицій, які затверджуються органами культури по підлеглості музею і рецензуються науково-освітнім відділом Міністерства культури України.
2. Науково-освітня та науково-збиральницька робота.
Основними II формами є: