Сторінка
2

Ознайомлення і вивчення обліку розрахунків заробітної плати (музей)

Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” За цим законом платниками податку є:

- резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

- нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Об’єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний оподаткований дохід;

- чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму оподатковуваного кредиту такого звітного року.

- Доходи з джерелом їх походження в Україні, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

- іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

- загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

- загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

- доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткування при їх виплаті.

Загальний річний оподаткований дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

- доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані платнику податку.

- Доходи від продажу об’єктів прав інтелектуальної власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди;

- Сума пенсійних внесків межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону;

- Сума страхових сум або пенсійних виплат;

- Частина доходів від операцій з моментом.

- Оподатковуваний дохід, не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку;

- Дохід отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

- Дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одежних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової шкоди.

- Сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

1.2. Облік наукової та навчально-методичної літератури щодо розрахунків з опати праці.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідників).

Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, галузі та інших факторів, які характеризують якісну сторону праці.

Тарифна сітка – це шкала, у якій наведені прийняті певною галуззю кваліфікаційні розряди і відповідні їм тарифні коефіцієнти.

Тарифна ставка – це нормативний розмір оплати праці робітника відповідного розряду за одиницю часу.

Вона може бути годинною, денною (змінною) місячною. Через тарифну оплату забезпечується урахування кваліфікації робітника, складності, умов праці.

Схема посадових окладів розробляється кожним підприємством самостійно, У ній визначаються посаду, які можуть займати службовці, спеціалісти, керівні працівники і відповідні цим посадам розміри окладів.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики використовують для від їх складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки. Довідник містить кваліфікаційні характеристики робітників за відповідними розрядами. Це перелік основних професій і спеціальностей робітників галузі; опис найбільш розповсюджених типових робіт, що відповідають будь-якому розряду кожної спеціальності, а також вимоги до знань робітника відповідної професії і кваліфікації.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Витрати на оплату праці складаються з: основної заробітної плати, додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці (норм часу, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) для працівників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи та винахідництво й особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

Система оплати праці - це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці та мірою винагороди працівників.

Погодинна форма оплати праці - це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину.

Погодинно-преміальна система оплати праці - це різновид погодинної оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників.

Трудові відносини на підприємстві між власником (роботодавцем) і працівником регулюються, крім нормативних і законодавчих актів, ще й за допомогою трудових договорів і угод, види яких наведено нижче (див. рис. 1.1).

			предмет: виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою
			предмет: певний результат роботи