Сторінка
4
Податок з обороту також стягується з валового обороту, але вже на всіх ступенях руху товарів. Із цим пов'язаний значний недолік податків цієї групи — кумулятивний ефект, який полягає в тому, що в об'єкт оподаткування включаються податки, які були сплачені раніше, на попередніх етапах руху товарів. Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, але об’єктом оподаткування виступає вже не валовий оборот, а додана вартість, що зберігає переваги податку з обороту, але водночас ліквідує його головний недолік — кумулятивний ефект.
Фіскальна монополія — це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво певних видів товарів, або ціноутворення і реалізацію. При повній монополії держава залишає за собою виключне право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими нею цінами.
Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків стягнення мита має за мету не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної структури експорту і імпорту. Залежно від мети введення розрізняють наступні види мита: статистичне, фіскальне, протекціоністське, антидемпінгове, преференційне, зрівняльне.
Необхідно звернути увагу на порівняльну характеристику прямих і непрямих податків. Прямі податки майже не впливають на ціни, але зменшують доходи платників, тим самим впливаючи на обсяги інвестиційного і споживацького попиту. В той же час вони не змінюють структури попиту, на відміну від деяких видів непрямих податків. Пряма залежність між сумою прямих податків і обсягом доходу сприяє збільшенню можливостей для держави в регулюванні економічних процесів і вирішенні проблем соціальної справедливості за рахунок прогресивних ставок оподаткування. Проте з фіскальної точки зору вони поступаються непрямим в стабільності надходжень, в рівномірності розподілу надходжень по окремих регіонах, в існуванні більш сприятливих умов щодо ухилення від їх сплати.
3. Види податків.
Види податків, зборів (обов'язкових платежів) і порядок зарахування їх до бюджетів
В Україні стягуються:
- загальнодержавні податки і збори (обов'язкові і платежі);
- місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
До загальнодержавних належать такі податки і| збори (обов'язкові платежі):
1) податок на додану вартість:
2) акцизний збір;
3) податок на прибуток підприємств;
4) податок на доходи фізичних осіб;
5) мито;
6) державне мито;
7) податок на нерухоме майно (нерухомість);
8) плата (податок) за землю;
9) рентні платежі;
10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
11) податок на промисел;
12) збір за геологорозвідувальні роботи, здійснені за рахунок державного бюджету;
13) збір за спеціальне використання природних ресурсів; .
14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;
15) збір до Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;
16) збір на обов'язкове соціальне страхування;
17) збір на обов'язкове-державне пенсійне страхування;
18) збір до Державного інноваційного фонду;
19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.
Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і стягуються на всій території України.
Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається відповідно до законів України.
Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі) Ставки податків (зборів) або їх граничний розмір — станом на 01.07.99 р.
До місцевих податків належать:
1) податок з реклами — не більше 0,1% вартості послуг І розміщення одноразової реклами, 0,5% вартості послуг за розміщення реклами на тривалий час;
2) комунальний податок — не більше 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 гри.).
До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:
1) готельний збір — не більше 20% добової вартості;
2) збір за паркування автотранспорту — не більше 3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях і 1% у відведених місцях;
3) ринковий збір — для громадян — не більше 20% мінімальної заробітної плати, для юридичних осіб - не більше 3-х мінімальних заробітних плат;
4) збір на видачу ордера на квартиру — не більше 30% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
б) курортний збір — не більше 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
6) збір за участь у перегонах на іподромі — не більше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
7) збір за виграш у перегонах на іподромі — не більше 6% від суми виграшу;
8) збір з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі — не більше 5% від суми плати, визначеної за участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
9) збір за право використання місцевої символіки — не більше 0,1% вартості виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг) — для юридичних осіб; не більше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для громадян-підприємців;
10) збір за право проведення кіно- і телезйомок — сума, що не перевищує фактичні витрати на проведення зазначених заходів;
Інші реферати на тему «Бухгалтерський облік, податки»:
Фінансовий контроль в Україні: необхідність, суть, класифікація, система
Сутність та функції податків, їх види. Процес обчислення та сплати податків на ВАТ «Шахта імені М.И. Калініна» - ДПДХК «Донвугілля»
Облік операцій на поточному , рахунку в національній валюті
Відображення організації внутрішнього контролю у нормативних документах
Дослідження стану податкового обліку та контролю