Сторінка
3

Землетрус, вулкан, зсув, сель, повень, лавина, ураган, пожежа - природні небезпеки (небезпечність та правила поведінки людей)

Основними характеристиками землетрусiв є:

➔ глибина осередку;

➔ магнiтуда;

➔ інтенсивність енергiї на поверхнi землi.

Глибина осередку землетрусу зазвичай перебуває в межах вiд 10 до 30 км, в деяких випадках нона може буги значно бiльша.

Магнiтуда характеризує загальну енергiю землетрусу i є логарифмом максимальної амплiтуди змiщення грунту в мікронах, яка вимірюється за сейсмограмою на вiдстанi 100 км вiд епiцентру. Магнiтуда за Рiхтером вимiрюсться вiд 0 до 9 (найсильнiший землетрус).

Iнтенсивнiсть – це показник наслiдкiв землетрусiв, який характеризус розмiр збиткiв, кiлькiсть жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.

Землетруси переважно бувають у виглядi серiї поштовхiв, головний з яких має найбiльшу магнiтуду. Сила, число та тривалiсть поштовхiв суто iндивiдуальнi для кожного землетрусу. Тривалiсть поштовхiв переважно досягає декiлькох секунд.

Помiтний струс поверхнi землi вiд головного поштовху триває вiд 30 до 60 с, або навiть до 3-4 хв. Бiльш слабкi поштовхи можуть тривати з iнтервалами в декiлька дiб, тижнiв, мiсяцiв та навiть рокiв.

На сьогоднi вiдсутнi надiйнi методи прогнозування землетрусiв та iх наслiдкiв. Однак за змiною характерних властивостей грунту, незвичайною поведiнкою живих органiзмiв перед землетрусом ученим досить часто вдається складати прогнози. Провiсниками землетрусiв є такі явища як:

➔ швидке зростання частоти слабких поштовхiв (форшокiв);

➔ деформацiя земної кори, яка визначасться спостереженнями iз супутникiв або зйомкою на поверхнi землi за допомогою лазерних джерел свiтла;

➔ змiна вiдношення швидкостей розповсюдження поздовжнiх i поперечних хвиль напередоднi землетрусу;

➔ змiна рiвня грунтових вод у свердловинах;

➔ вмiст рiадону у водi.

Якi найсильнiшi землетруси описанi в iсторiї за останнi 100 рокiв?

➔ Калiфорнiя, США, 18 квiтня 1906 року. Епiцентр — біля Сан-Франциско, iнтенсивнiсть 10 балiв. Основнi збитки мiста — через пожежу, яку не вдавалося загасити три днi. Загинуло 700 осiб.

➔ Японiя, 1 вересня 1923 року. Опiвднi землетрусом зруйнованi Токiо і Йокогама. Знищенi сотнi тисяч будинкiв, зруйнованi мости й тунелi, страшнi пожежi. Загинуло близько 150 тис. осiб.

➔ СРСР, Ашгабат, 6 жовтня 1948 року. О 1 год. I2 хв. без попереднiх поштовхiв зруйновано бiльшiсть будiвель у мiстi. Ушкоджена залiзниця. Сила поштовху в епiцентрi — 9-10 балiв. Загинуло 110 тис. осiб.

➔ СРСР, Спiтак, Ленiнакан, 7 грудня 1988 року. Сила землетрусу 8 балiв. Ушкодженi дороги, залiзниця. Спiтак зруйнований вщент, Ленiнакан — на 80%. Загинуло понад 25 тис. осiб.

➔ Гiлян, пiвнiч Ірану, 21 червня 1990 року. Сила землетрусу — 8 балiв. Загинуло понад 50 тис. осiб.

➔ Туреччина, вересень 1999 року. Сила землетрусу 7,4 бала. Загинуло I7 тисяч осiб.

В Укранi сейсмiчно небезпечними районами є Карпати та гiрський Крим. У минулому тут вiдбувалися руйнiвнi землетруси силою 6-8 балiв (наприклад, Ялтинський землетрус 1927 р.). Центральнi райони Украiни належать до сейсмiчно спокiйних, хоча й тут iнколи реєструються пiдземнi поштовхи, що докочуються з районiв Карпат i гiр Вранча (Румунiя). Так, 1977 р. пiд час землетрусу у схiднiй частинi Карпат (епiцентр знаходився в Румунiї), сейсмiчнi хвилi досягли Львова, Рiвного, Києва i навiть Москви.

Першiсть за кiлькiстю землетрусiв утримують Япоиiя та Чилi: понад 1000 в рiк, або З на день.

Деякі рекомендації щодо правил поведiнки в умовах небезпеки землетрусу

➔ При землетрусi грунт вiдчутно коливається вiдносно недовгий час, тiльки декiлька секунд, найдовше — хвилину при дуже сильному землетрусi. Ці коливання неприємнi, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберiгати спокiй. Якщо вiдчуваеться здригання грунту чи будинку, слiд реагувати негайно, пам‘ятаючи, що найбiльш небезпечними є предмети, якi падають.

➔ Перебуваючи у примiщеннi, слiд негайно зайняти безпечне мiсце. Це отвори капiтальних внутрiшнiх стiн (наприклад, вiдчинити дверi з квартири), кути, утворенi ними. Можна заховатись під балками каркасу, пiд несучими колонами, бiля внутрiшньої капiтальної стiни, під лiжком чи столом. Слiд пам‘ятати, що найчастiше завалюються зовнiшнi стiни будинкiв. Необхiдно триматися подалi вiд вiкон та важких предметiв, якi можуть перекинутися чи зрушити з мiсця.

➔ Не слiд вибiгати з будинку, оскiльки уламки, які падають здовж стiн, є серйозною небезпекою. Безпечнiше перечекати поштовх там, де вiн вас застав, i, лише дочекавшись його закiнчення, перейти у безпечне мiсце.

➔ Перебуваючи всерединi багатоповерхового будинку, не поспiшайте до лiфтiв чи сходiв. Сходові прольоти та лiфти часто обвалюються пiд час землетрусу.

➔ Пiсля припинення поштовхiв потрiбно термiново вийти на вулицю, відiйти вiд будiвель на вiдкрите мiсце, щоб уникнути ударiв уламкiв, якi падають.

➔ Перебуваючи в автомобiлi, що рухається, слiд повiльно загальмувати подалi від високих будинкiв, мостiв чи естакад. Необхiдно залишатись в машинi до припинення поштовхiв.

➔ Опинившись у завалi, слiд спокiйно оцiнити становище, надати собi першу допомогу, якщо вона потрiбна. Необхiдно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв‘язку з тими, хто перебуває зовнi завалу (голосом, стуком). Людина може зберiгати життєздатнiсть (без води і iжi,) понад два тижнi.

Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всiх схилах з нахилом в 200 i бiльше в будь-яку пору року. За швидкiстю змiщення порід зсуви подiляють на: