Сторінка
4

Землетрус, вулкан, зсув, сель, повень, лавина, ураган, пожежа - природні небезпеки (небезпечність та правила поведінки людей)

➔ повiльнi (швидкiсть становить декiлька десяткiв сантиметрiв на рiк);

➔ середнi (швидкiсть становить декiлька метрiв за годину або добу);

➔ швидкi (швидкiсть становить десятки кiлометрiв за годину).

Зсуви — це ковзкi змiщення мас гiрських порiд вниз по схилу, якi виникають через порушення рiвноваги. Зсуви виникають через ослаблення мiцностi гiрських порiд внаслiдок вивiтрювання, вимивання опадами та пiдземними водами, систематичних поштовхiв. нерозважливої господарської дiяльностi людини тощо.

Тiльки швидкi зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порiд, якi змiщуються при зсувах, перебуває в межа вiд декiлькох сот до багатьох мiльйонiв кубiчних метрiв.

Найзначнiшi осередки зсувiв на територi Украiни зафiксованi на правобережжi Днiпра, на Чорноморському узбережжi, в Закарпаттi та Чернiвецькiй областi.

Зсуви руйнують будiвлi, знищують сiльськогосподарськi угiддя створюють небезпеку при добуваннi корисних копалин, викликають ушкодження комунiкацiй, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбiльш дiйовими заходами для запобiгання зсувiв є вiдведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фiксацiя схилу за допомогою пiдпорiв.

Селi. Виникають селi в басейнах невеликих гiрських рiчок внаслiдок злив, iнтенсивного танення снiгiв, проривiв завальних озер, обвалiв, зсувiв, землетрусiв.

Селi — це паводки з великою концентрацiею грунту, мiнеральних часток, камiння, уламкiв гiрських пор/д (в/д 10-15 до 75% об’єму потоку).

«Сель» (сайль) — слово арабське i в перекладi означає бурхливий потiк, тобто за зовнiшнiм виглядом селевий потiк — це шалено вируюча хвиля висотою з п’ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкiстю.

Селi трапляються в багатьох краiнах в деяких областях Індii та Китаю, Туреччини та Iрану, в гiрських районах Пiвнiчної та Пiвденної Америки. Вiд селевих потокiв страждає населення Кавказу, Середньої Азiї та Казахстану. В Українi селевi потоки трапляються в Карпатах та Криму.

За складом твердого матерiалу, який переносить селевий потiк, їх можна подiлити на:

➔ грязьовi (сумiш води з грунтом при незначнiй концентрації камiння, об’ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м);

➔ грязекам‘янi (сумiш води, гравiю, невеликого камiння, об’ємна вага — 2,1-2,5 т/куб.м);

➔ водокам‘янi (сумiш води з переважно великим камiнням, об’ємна вага — 1,1-1,5 т/куб.м).

У Карпатах найчастiше трапляються водокам’янi селевi потоки невеликої потужностi, у Середнiй Азiї — грязьовi потоки.

Швидкiсть селевого потоку звичайно становить 2,5-4,5 м/с, але пiд час прориву заторiв вона може досягати 8-10 м/с i бiльше.

Небезпека селiв не тiльки в їх руйнiвнiй силi, а й у раптовостi їх появи. Засобiв прогнозуваиня селiв на сьогоднi не iснує, оскiльки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Однак вiдомо, що необхiднi двi основнi передумови — достатня кiлькiсть уламкiв гiрських порiд i вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановленi певнi критерiї, якi дозволяють оцiнити вiрогiднiсть виникнення селiв.

Засоби боротьби з селевими потоками досить рiзноманiтнi:

➔ будiвництво гребель;

➔ каскаду запруд для руйнації селевого потоку;

➔ стiнок для закрiплення вiдкосiв тощо.

Деякі рекомендації щодо правил поведiнки при зсувах, снігових лавинах та селях

➔ У випадку попередження про селевий потiк або зсув, якi насуваються, слiд якомога швидше залишити примiщення і вийти в безпечне мiсце;

➔ Надавати допомогу людям, якi потрапили в селевий потiк, використовуючи дошки, палки, мотузки та iншi засоби; виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

➔ При захопленнi снiговою лавиною необхiдно зробити все, щоб опинитись на її поверхнi (звiльнитись вiд вантажу, намагатись рухатись вверх, рухи як при плаваннi); якщо це не вдається, то потрiбно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повiтряну подушку (снiговий пил потрапляє в ніс i рот — людина задихається);

➔ Вирушаючи в гори, необхiдно мати при собі лавиннi мотузки яскравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузцi людину, яка потрапила в снiгову лавину, могли знайти.

2. Гідросферні стихійні лиха

Повенi. За даними ЮНЕСКО, вiд повеней у ХХ ст. загинуло 9 млн осiб. Недарма в народi кажуть, що найстрашнiшi для людини це вода i вогонь. Повенi завдають i великих матерiальних збиткiв — в деяких країнах до 50% їх нацiонального прибутку. Тiльки за рiк збитки у всьому свiтi становлять мiльярди доларiв. Збитки вiд повеней зростають. Суттєвим фактором, який сприяє зростаннню збиткiв вiд повеней є техногенний вплив на природнє середовище. Йдеться, передусiм, про вирубку лiсiв. Пiсля рубок iнфiльтрацiйнi властивостi грунту знижуються в 3,5 рази, а iнтенсивнiсть його змиву збiльшується в 5 разiв. У тропічних лiсах суцiльнi рубки призводять до збiльшення стоку в 2-2,5 рази. Кiлькiсть повеней зростас також зi збiльшенням кiлькостi мiст.

Повiнь — це значне затоплення мiсцевостi внаслiдок пiдйому рiвня води в рiчцi, озерi, водосховищi, спричинене зливами, весняним таненням снiгу, вiтровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матерiальної шкоди та призводять до людських жертв.

Значнi, до катастрофiчних, повенi вiдбуваються на морських узбережжях, в тому числі i в помiрних широтах. Зазвичай вони пов‘язанi з циклонами, штормовими вiтрами, рiдше з вулканiчною дiяльнiстю та землетрусами (цунамi). Найчастiше затоплення узбереж спостерiгається в країнах пiвнiчно-захiдної Європи (Англiя, Бельгiя, Голландiя, Нiмеччина) Руйнування спричинені не тiльки морськими хвилями які сягають 3-4 і бiльше метрiв заввишки, але й значними повенями, пов‘язаними з виходом рiк з берегів. Територiї затоплення досягають декiлькох десяткiв кiлометрiв завширшки й сотень завдовжки.Пiд час повенi 1962 р. на узбережжi поблизу міста Гамбург (Нiмеччина) води проникли до 100 км в глибину країни. При цьому загинуло 540 осіб.