Сторінка
5

Землетрус, вулкан, зсув, сель, повень, лавина, ураган, пожежа - природні небезпеки (небезпечність та правила поведінки людей)

Значного лиха завдають людству Цунамi — велетенськi хвалi, якi викликають підводнi землетруси. Висота цих хвиль досягас 20 м. Хвилі все знищують на своєму шляху й затоплюють великi територiї. До небезпечних районів, якi потерпають від цунамi, належать Японiя, Фiліппiни, острови Iндонезiї (узбережжя островів Ява, Суматра).

Тiєю чи iншою мiрою повенi перiодично спостерiгаються на бiльшостi великих рiчок України. Серед них Днiпро, Днiстер, Прип’ятъ, Захiдний Буг, Тиса та iншi. Повенi бувають також на невеликих рiчках та в районах, де взагалi немає визначених русел. У цих районах повенi формуються за рахунок зливових опадiв.

Катастрофiчний паводок наприкiнцi 1988 та впродовж 1999 р. в Закарпатті за своїми наслiдками, жертвами і залученням сил став найбільшою пiсля Чорнобиля надзвичайною ситуацiєю. Буквально за 12 год. у 269 населених пунктах було зруйновано 2695 житлових будинкiв, понад 12 тис. — серйозно пошкоджено. 10680 осіб опинилися просто неба. 3начних руйнувань зазнали водозахиснi споруди, водопровiдне i каналізацiйне господарство, мости, автошляхи, енергетичнi лiнiї, і зв‘язок, вiдчутливих втрат зазнав агропромисловий комплекс.

Повенi, викликанi нагоном води, виникають переважно при сильних вiтрах на пологих дiлянках узбережжя Азовського та Чорного морiв. Цi повенi небезпечнi передусiм своєю раптовiстю, iнтенсивнiстю, висотою хвилi та високим пiдйомом води.

Наслідки повеней

➔ затоплення шаром води значної площі землi;

➔ ушкодження та руйнування будiвель та споруд;

➔ ушкодження автомобільних шляхів та залiзниць;

➔ руйнування обладнання та комунікацiй, меліоративних систем;

➔ загибель свійських тварин та знищення врожаю сiльськогосподарських культур;

➔ вимивання родючого шару грунту;

➔ псування та нищення сировини, палива, продуктiв харчування, добрив тощо;

➔ загроза iнфекцiйних захворювань (епiдемii);

➔ погiршення якостi питної води;

➔ загибель людей.

Повенi вiдрiзняються вiд iнших стихiйних лих тим, що деякою мiрою прогнозуються. Але прогнозувати ймовiрнiсть повенi набагато легше, нiж передбачити момент її початку. Точнiсть прогнозу зростає при отриманнi надiйної iнформації про кiлькiсть та iнтенсивнiсть опадiв, рiвнi води в рiчцi, запаси води в снiговому покровi, змiни температури повiтря, довгостроковi прогнози погоди тощо.

Від надiйного та завчасного прогнозування повенi залежить ефективнiсть профiлактичних заходiв i зниження збиткiв. Завчасний прогноз повеней може коливатися вiд декiлькох хвилин до декiлькох дiб та бiльше.

Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшеннi максимальних витрат води в рiчцi завдяки перерозподілу стоку в часi (насадження лiсозахисних смуг, оранка грунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинностi, терасування схилiв тощо). Для середнiх та великих рiчок досить дiйовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрiм того, для захисту вiд повеней широко застосовується давно вiдомий спосiб — влаштування дамб. Для лiквiдацiї небезпеки утворення заторiв проводиться розчищення та заглиблення окремих дiлянок русла рiки, а також руйнування криги вибухами за 10-15 днiв до початку льодоходу.

Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобiгання повеней — ландшафтно-мелiоративні заходи.

Деякi рекомендації щодо правил поведiнки при повенi

➔ отримавши попередження про затопления, необхідно термiново вийти в безпечне мiсце — на височину (попередньо вiдключивши воду, газ, електроприлади);

➔ якщо повiнь розвивається повiльно, необхiдно перенести майно в безпечне мiсце, а самому зайняти верхнi поверхи (горища), дахи будiвель;

➔ для того щоб залишити мiсця затоплення, можна скористатися човнами, катерами та всiм тим, що здатне утримати людину на водi (колоди, бочки, автомобiльнi камери тощо);

➔ коли людина опинилася у водi, їй необхiдно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати допомоги.

Снiговi лавини. Снiговi лавини виникають так само, як i iншi зсувнi змiщення. Сили зчеплення снiгу переходять певну межу, i гравiтацiя викликає змiщення снiгових мас вздовж схилу.

Великi лавини виникають на схилах 25-600 через перевантаження схилу пiсля значного випадiння снiгу, частiше пiд час вiдлиги, внаслiдок формування в нижнiх частинах снiгової товщi горизонту розрихлення.

В iсторiї людства вiдомо багато лавинних катастроф. В Альпах вiдома страшна трагедiя, яка сталася пiд час першої свiтової вiйни. На австро-iталiйському фронтi, який проходив заснiженими гiрськими перевалами, стихiя забрала життя близько 10 тис. солдат. Найбiльш лавинонебезпечною країною вважасться Швейцарія, де протягом року сходить приблизно до 10 тис. лавин. На територiї України снiговi лавини поширенi в гiрських районах Карпат та Криму.

Причини сходження снігових лавин

➔ перенапруження снiгового покрову;

➔ різкий порив вiтру;

➔ звукова хвиля;

➔ рiзка змiна метеорологiчних умов.

Що ж можуть зробити снiговi лавини, якi несуть з собою десятки i сотнi тисяч тонн?

Рухаючись зі швидкiстю майже 200 км/год, лавина спустошує все на своєму шляху. Небезпека руйнiвної сили лавини полягас ще в тому, що снiговий вал жене поперед себе повiтряну хвалю, а повiтряний таран бiльш небезпечний, ніж удар снiгової маси — перевертає будинки, ламає дерева, контузить і душить людей. Така хваля повiтря мало чим вiдрiзнясться в/д викликаної вибухом великої бомби.

Існує пасивний та активний захист вiд лавин. При пасивному захистi уникають використання лавинонебезпечних схилiв або ставлять на них загороджувальнi щити. При активному захистi проводять обстрiл лавинонебезпечних схилiв, що викликає сходження невеликих, безпечних лавин, запобiгаючи таким чином накопиченню критичних мас снiгу.