Сторінка
1

Небезпеки природного та техногенного походження

План:

І. Техногенні небезпеки:

1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів.

2. Небезпеки пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів.

3. Фактори, які впливають на наслідок ураження електричним струмом.

4. Шкідливі речовини в повітрі, воді та продуктах харчування.

5. Небезпеки, пов'язані з експлуатацією та утриманням житла:

а) Небезпека поганої роботи системи водопостачання;

б) Небезпека поганої якості води, що постачається;

в) Небезпека, пов'язана з поганою роботою каналізаційних мереж;

г) Небезпеки, які пов'язані з недостатніми потужностями очисних споруд;

д) Небезпеки, які пов'язані з аваріями теплових та інших станцій, що постачають теплоносії ;

е) Небезпеки, пов'язані з поганою організацією санітарної очистки міст;

є) Небезпеки, пов'язані з витоком газу.

ІІ. Природні небезпеки:

1. Геологічно небезпечні явища:

а) землетруси;

б) вулканізм.

2. Стихійні явища екзогенного походження:

а)селі;

б) карст;

в) зсуви;

г) обвал;

д) осип;

е) абразія.

3. Метеорологічно небезпечні явища:

а) сильний дощ, град;

б) сильна спека;

в) суховії, посухи, ураганні вітри;

г) циклони;

д) шквали, смерчі, пилові бурі;

е) сильні снігопади і заметілі, сильні морози, сильні ожеледі;

є) тумани.

4. Гідрологічні надзвичайні ситуації

5. Природні пожежі:

а) лісова пожежа;

б) торф’яна пожежа.

ІІІ. Список літератури.

ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ

Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів.

Виникнення небезпек, що пов'язані з використанням транспортних засобів, залежать, насамперед, від їх експлуатації. Так, вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах формує вплив на навколишнє середовище.

Небезпечним є вміст окису вуглецю (СО) і також вміст вуглеводів (парафінів, олефінів, ароматичних речовин).

Експлуатація транспортних засобів з підвищеною токсичністю чи димністю у відпрацьованих газах призводить до забруднення навколишнього середовища і виникнення загрози отруєння водія та пасажирів транспортного засобу.

Негерметична паливна система призводить до витікання палива з паливної системи. Особлива небезпека може виникнути у вигляді пожежі внаслідок попадання палива на гарячі вузли й агрегати чи короткого замкнення. Негерметичність з'єднань виявляється зовнішнім оглядом або за характерним запахом бензину чи дизельного палива.

Несправна система випуску відпрацьованих газів у вигляді відсутності глушника чи його несправність призводять до підвищення рівня шуму під час вихлопу відпрацьованих газів в атмосферу, що негативно впливає на учасників дорожнього руху і передусім на самого водія транспортного засобу.

Небезпеки, пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів.

Найбільш небезпечним місцем, де знаходяться горючі, легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини і матеріали, є склади їх зберігання

Склад нафтопродуктів розміщують з додержанням певних протипожежних відстаней до інших споруд, будинків, шляхів, лісових масивів та посівів нафтопродуктів. Протипожежних розривів треба додержувати і між окремими резервуарами або спорудами на самому складі. Між ними роб­лять земляні вали. Територію нафтобази огороджують парканом і

обкопують канавою. Бригадні нафтосклади оборюють смугою завширшки 1,5 м.

На території нафтоскладу не можна палити цигарок, користуватися гасовими ліхтарями, заводити двигуни трактора чи автомобіля, заправляти їх. Не можна в'їжджати на територію нафтоскладу газогенераторними автомобілями.

І щоб запобігти нагромадженню статичної електрики і утворенню іскор, коли переливають нафтопродукти, заземлюють усі металеві резервуари, в тому числі автоцистерни під час зливання і наливання, а також металеві трубопроводи; між кільцями трубопроводу встановлюють металеві перемички; поплавки покажчиків рівня у резервуарах з'єднують гнучким провідником з корпусом резервуара; на гумові шланги для перекачування нафтопродуктів намотують дріт, що з'єднує наконечник із заземленим металевим тру­бопроводом.

Розлиті нафтопродукти засипають землею. Використаний обтиральний матеріал збирають у металевий ящик з кришкою. Порожні бочки з-під нафтопродуктів зберігають окремо. Відкривають бочки спеціальними ключами, використовувати для цього зубила і молот­ки забороняється. На нафтоскладі має бути щит з протипожежним інвентарем, засоби для гасіння пожежі (пісок, вогнегасники, кошма) і пожежний насос. Світильники, вимикачі та електропроводка на території бензосховищ мають відповідати вимогам.

Склади вугілля і торфу являють собою або відкриті майданчики, або вугільні ями і підвали.

За здатністю до самозапалення кам'яне і буре вугілля поділяють на 2 групи: а) стійке — антрацит і пісне вугілля (марки Т); б) небезпечне — решта кам'яного і все буре вугілля. Небезпечний також кусковий і фрезерний торф. Самозапалення виявляється, зокрема, за білим нальотом на поверхні, за появою пари, їдкого диму та осі­дання частини штабеля, а взимку — за таненням снігу навколо штабеля. Не можна зберігати в загальному штабелі небезпечне і стійке вугілля. Небезпечне вугілля зберігають у штабелях заввишки не більше 2,5 м (а в підвалах — не глибше 1 м) і завширшки до 20 м. Довжина не обмежується. Між штабелями має бути відстань не менше 1 м. Під час укладання вугілля його шар за шаром ущільнюють котками, стежачи за тим, щоб у штабель і під нього не потрапляли ганчірки, трава, солома, папір, тріски або торф. Якщо торф або вугілля у штабелі розігрілося до температури понад 60 °С, штабель додатково утрамбовують. Вугілля, що зайнялося у штабелях, не дозволяється гасити водою, а торф можна. Вогнища вугілля або торфу треба негайно ліквідувати. Горіння торфу припиняють, розбираючи штабель і засипаючи місце, що горить, вогким торфом. На автомобілях та інших машинах, що працюють на складах торфу, мають бути іскрогасники. Палити цигарки на цих складах забороняється. Опори навісів, підлогу і перекриття підвалів, що їх використовують під вугільний склад, виготовляють з вогнетривких матеріалів.