Сторінка
1

Архітектурні пам’ятки площі Ринок

Зміст

1. Вступ;

2. Пл. Ринок, 2. "Палаццо Бандінеллі";

3. Пл. Ринок, 3. Житловий будинок;

4. Пл. Ринок, 4. "Чорна кам'яниця" (зараз - будинок Львівського історичного музею);

5. Пл. Ринок, 5. Житловий будинок (зараз - будинок Львівського історичного музею);

6. Пл. Ринок, 6. "Кам'яниця Корнякта", "Королівська кам'яниця" (зараз - будинок Львівського історичного музею);

7. Пл. Ринок, 8. Житловий будинок;

8. Пл. Ринок, 9. Резиденція латинських архієпископів (зараз - житловий будинок);

9. Пл. Ринок, 10. Палац Любомирських (зараз - відділ Львівського музею етнографії та художнього промислу НАН України);

10. Пл. Ринок, 12. Житловий будинок;

11. Пл. Ринок, 14. "Кам'яниця Массарі";

12. Пл. Ринок, 16. "Кам'яниця Мешковського";

13. Пл. Ринок, 20. Житловий будинок;

14. Пл. Ринок, 21. Житловий будинок;

15. Пл. Ринок, 23. "Кам'яниця Шольц-Вольфовичів";

16. Пл. Ринок, 24. Житловий будинок (зараз - будинок Львівського історичного Музею);

17. Пл. Ринок, 28. Житловий будинок;

18. Пл. Ринок, 29. Житловий будинок;

19. Пл. Ринок, 31. Житловий будинок;

20. Пл. Ринок, 36. Житловий будинок;

21. Висновок;

22. Література.

1. Вступ

Площа виникла в XІV ст. внаслідок регулярного планування забудови за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного та суспільного життя міста. З кожного кута площі виходять дві взаємоперпендикулярні вулиці, котрі закінчувалися біля міських фортифікацій, що опоясували середньовічне місто. Площу розміром 142 х 129 м утворюють 44 будинки і ратуша в центрі. Від початкової готичної забудови, яка загинула під час пожежі 1527 р., збереглися підвали і фрагменти стін з готичними деталями. Дбайливо відновляючи вцілілі мури, нові будинки після руйнівної пожежі міщани будують тільки з каменю та цегли і називають їх кам’яницями.

Архітектурний вигляд площі формувався в період розквіту ренесансу у Львові. Ансамбль створювали кращі архітектори — П. Красовський, М. Градовський, П. Барбон, П. Римлянин, Б. Меретин, С. Фесінгер та інші. Будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки на центральній площі міста були дуже дорогими. Платився податок від кількості вікон на головному фасаді будівлі. Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної будівлі, внутрішнього двору і фліґеля.

2. Пл. Ринок, 2. "Палаццо Бандінеллі"

Кінець XVI ст.;

перебудова 1737-1739 рр.

Пізній ренесанс.

Традиційна назва "Палаццо Бандінеллі" походить від від імені давнього власника.

Будинок вписується в ряд житлової забудови на східній стороні площі Ринок. Північний фасад виходить на вул. Ставропігійську.

Видовжена в плані зі сходу на захід триярусна кам'яниця з елементами білокам'яного декору. Сторони фасадів фланкують рустовані пілястри. Яруси членовані широкими пасами антаблементу з сильними виносами карнизів. Портали оформлені колонами, завершені сандриками вікна - пілястрами. Над порталами - декоративні рельєфи. В інтер'єрі збережена автентична різьба міжвіконних колон у залах.

Зразок ренесансної палацової архітектури у міській забудові.

Будинок перебуває в аварійному стані. Ведуться роботи по реконструкції споруди.

3. Пл. Ринок, 3. Житловий будинок

XVI ст.;

XVIII ст. (перебудова), архіт. П. Полейовський.

Бароко.

Кам'яницю споруджено на східній стороні пл. Ринок.

Видовжена в плані зі сходу на захід чотириповерхова будівля. Нижній ярус фосаду артикульований балконом на консолях, з ажурною балюстрадою. Верхні поверхи членовані лопатками.

Комплекс скульптурного оздоблення фасаду включає консолі, виконані у формі півфігур, пластичне оздоблення балюстради та аттика (скульп. Фр. Олендзький).

Будинок є прикладом житлової архітектури епохи бароко.

4. Пл. Ринок, 4. "Чорна кам'яниця" (зараз - будинок Львівського історичного музею)

1588-1589, архітектори П. Барбон, П. Римлянин;

1596 (добудова третього поверху),

архіт. П. Красовський;

1677 (скульптури фасадів, аттик),

архіт. М. Градовський;

1884 (добудова четвертого поверху)

архітектори М. Фехтер, А. Пйотровський;

1911 (реставрація фасаду), архіт. Е.Жихович;

1926 (реставрація в інтер'єрі), архіт. Л. Дайчак.

Пізній ренесанс. "Чорна кам'яниця" - традиційна назва, вживана з ХІХ ст.

Кам'яниця побудована на східній стороні пл. Ринок, на фундаментах та підвалах давнього будинку, датованого ХV ст.

Будівля - видовжена в плані зі сходу на захід, чотирьохповерхова. Площину фасаду повністю покрито діамантовим рустом, викладеним з вапнякових блоків. Яруси членовані тягами. Комплекс декору включає білокам'яне обрамлення порталу та вікон, опорядження аттика та фігуративну скульптуру в нижньому ярусі фасаду.

В інтер'єрі - оформлення порталів та вікон, виконане в мармурі.

Приміщення використовуються для експозиції Львівського історичного музею (адаптовані для функцій музею з 1926 р.).

5. Пл. Ринок, 5. Житловий будинок (зараз - будинок Львівського історичного музею)

Кінець XVI - XVII ст., архіт. П. Красовський;

ХІХ ст. (перебудова).

Готика (пивниці, сіни). Ренесанс.

Кам'яниця будувалася на східній стороні пл. Ринок. Видовжена в плані з заходу на схід будівля; цегляна, чотириповерхова, з фасадом, викладеним на рівні першого поверху тесаним каменем, вище - покрита тиньком. Оригінальний декор фасаду був втрачений під час перебудов у ХІХ ст. Вікна в скромних обрамленнях. На другому поверсі по центру - балкон.

Приклад перебудови ренесансної кам'яниці у формах ХІХ ст.

Будинок використовується Львівським історичним музеєм.

6. Пл. Ринок, 6. "Кам'яниця Корнякта", "Королівська кам'яниця" (зараз - будинок Львівського історичного музею)

1580, архіт. П. Барбон, за участю П. Римлянина;

1678 (добудова аттика), скульп. А. Шлютер ?;