Сторінка
2
XVIII-XIX ст. (реконструкції);
1910-1912 (реставрація, реконструкція подвір'я),
архіт. Л. Джюркович.
Формальне вирішення будинку характеризується поєднанням ряду стилів, які відносяться до різних періодів. До цього переліку входить готика (склепіння пивниць), ренесанс (планувальна структура, фасади), маньєризм (бароко (аттик), ампір (окремі елементи фасаду, інтер'єри), неоренесанс (реконструйоване внутрішнє подвір'я).
Історична назва "Кам'яниця Корнякта" походить від імені першого власника.
Будинок вкомпоновано в забудову східної сторони пл. Ринок. Тильний (західний) фасад виходить на вул. Федорова.
Будівля палацового типу, видовжена в плані з заходу на схід, з внутрішнім "італійським" подвір'ям. Споруджена на фундаментах двох кам'яниць, які стояли тут в XV ст. Мурована з каменю, триповерхова, з високим аттиком, завершеним скульптурою. Портали обох фасадів фланковані півколонами. Вікна завершені сандриками. Нижній ярус головного фасаду відчленований від верхньої частини фасадної стіни смугою балкону і балконною балюстрадою (1817). Вартісним доповненням до архітектури подвір'я стали арочні лоджії, розміщені трьоми ярусами (реконструкція початку ХХ ст.).
Приміщення використовуються для експозиції Львівського історичного музею (адаптовані для потреб музею з 1908 р.).
7. Пл. Ринок, 8. Житловий будинок
Кінець XVI - початок XVII ст.;
1840-і рр., архіт. Фр. Бауман.
Ренесанс (планувальна структура). Класицизм (фасад).
Будинок розташований на східній стороні пл. Ринок, тильним фасадом виходить на вул. Федорова.
Будівля видовжена в плані зі сходу на захід, чотириповерхова, мурована з цегли, тинькована. Над першим поверхом розміщено балкон з ажурною решіткою, що займає всю ширину фасадної стіни. Останній поверх, добудований у ХІХ ст., відокремлений від нижніх ярусів карнизом широкого виносу. Фасад членований пілястрами і прикрашений рельєфами, в яких фігурують міфологічні теми та символи торгівлі (1860-і рр., скульп. Г. Красуцький). Вікна в обрамленнях.
На першому поверсі збереглися склепіння і перекриття з доби ренесансу.
Будинок є прикладом перебудови ренесансної кам'яниці, проведеної в ХІХ ст.
8. Пл. Ринок, 9. Резиденція латинських архієпископів (зараз - житловий будинок)
1634 (архіт. Я. Покорович);
1845.
Ренесанс (планувальна структура). Класицизм (фасад).
Маючи шестивіконний, будинок споруджувався на двох суміжних ділянках, на східній стороні пл. Ринок. Його тильний фасад виходить на вул. Федорова.
Видовжена в плані зі сходу на захід чотириповерхова будівля, мурована з цегли, тинькована. Останній поверх - відокремлений від нижніх партій карнизом - добудовувався у ХІХ ст. Фасад членований пласкими лопатками, вікна в обрамленнях. Портал фланкують декоративні півколони (XVII ст.).
В інтер'єрі збереглися настінні розписи XVII ст. (розкриті у 1985-1987 рр.).
Приклад перебудови ренесансної кам'яниці, здійсненої в ХІХ ст.
Колишня резиденція архієпископів зараз використовується як житлова споруда.
9. Пл. Ринок, 10. Палац Любомирських (зараз - відділ Львівського музею етнографії та художнього промислу НАН України)
XVII ст.;
1744-1763, архітектори Я. де Вітте, Б. Меретин,
М. Урбанік, скульптори С. Фессінґер, С. Кодецький.
Бароко.
Будівля займає кутову ділянку на західній стороні пл. Ринок. Бічним фасадом виходить на вул. Руську, тильним - на вул. Федорова. Видовжена в плані з заходу на схід.
У XVII ст. споруджувалася на місці п'яти давніх кам'яниць, над фундаментами і пивницями з періоду готики. В XVIII ст. - грунтовно перебудовувалася.
Будинок мурований з цегли, тинькований, триповерховий, завершений аттиком. Чоловий фасад членований пілястрами, перший поверх і аттик відділені широкими карнизами. Портали головного та тильного (1695) фасадів мають півкругле завершення. Вікна - в рельєфних обрамленнях. Аттик та наріжник будівлі оформлені декоративною скульптурою, в якій фігурують мотиви військового обладунку. Капітелі пілястр прикрашені ліпними гирляндами. В інтер'єрі встановлено стикові каміни (скульп. Я. Оброцький).
Зразок палацової архітектури епохи бароко у Львові, включеної в масив житлової забудови XVI-XVIIІ ст.
Зараз в будинку містяться відкриті фонди музею етнографії та художнього промислу НАН України.
10. Пл. Ринок, 12. Житловий будинок
XIV-XV ст.;
1569-1573;
1909 (перебудова);
1920 (реконструкція), архіт. Г.Орлеан.
Ренесанс, історизм.
Кам'яниця розташована в південному пряслі забудови ринкової площі.
Мурований в цеглі, оцинкований, чотириповерховий будинок з двома крилами офіцин, які витягнуті в подвір'ї на всю глибину ділянки. Належить до типу "широких кам'яниць" на пл. Ринок (був утворений шляхом об'єднання двох вузьких кам'яниць наприкінці XVI ст. ).
Ринковий фасад кам'яниці - п'ятивіконний. Наявність двох давніх різночасових будівель простежується у муруваннях пивниць та партерного поверху.
Частина приміщень першого поверху перекрита старими склепіннями. Ренесансний характер архітектури проглядається крізь перебудови поч. ХХ ст. Особливо цікавими є гротескні маскарони, які прикрашають площину стіни між другим та третім поверхом на головному фасаді.
Будівля за планувальними ознаками належить до типової ренесансної львівської кам'яниці. Вона демонструє, що ринкова забудова періоду ХV ст. була мурованою, з пивницями перекритими склепіннями, і що входи до пивниць були безпосередньо з хідника площі.
Реконструкція цієї кам'яниці в 1909 р. пізніше трактувалась як добрий приклад історичної стилізації і "повернення" ренесансного вистрою фасадові (використання аттику, волют та маскаронів).
Будинок використовується для торгових закладів та бюро (партер), верхні поверхи - житлові.
11. Пл. Ринок, 14. "Кам'яниця Массарі"
1589, архіт. П. Щасливий;
XVII ст.;
ХІХ-ХХ ст. (перебудови);
1936 (реставрація).
Ренесанс. Історична назва "Кам'яниця Массарі" походить від імені давнього власника - консула Венеційської республіки. Дати "1600" та "1660" (на фасаді та в сінях) вказують на хроніку будівельних робіт. Будинок, споруджений на південній стороні пл. Ринок, має видовжену конфігурацію плану, орієнтованого по осі з півночі на південь. Споруда - чотириповерхова, цегляна. Фасад облицьований каменем і рустований (реконструкція ХХ ст.). Портал прикрашено фігурою крилатого лева (XVII ст.). Вікна мають рельєфні обрамлення з оригінальними сандриками. Частково збережені перекриття та елементи декору, пов'язані з найдавнішим періодом будівництва. У 1998 р. були розкриті різьблені ренесансні балки стін.
Завантажити реферат