Сторінка
3

Правові та організаційні основи державних фінансів

2) управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі, в іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, визначених на відповідний період;

3) фінансування видатків Державного бюджету України;

4) облік та касове виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

5) складання звітності про стан виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

6) здійснення управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;

7) розподіл відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, між різними рівнями бюджетної системи;

8) здійснення контролю за надходженнями та використанням коштів державних позабюджетних фондів;

9) розробка нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ та організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів.

У 1997 році було прийнято Закон "Про Рахункову палату Верховної Ради України".

Основними завданнями Рахункової палати є:

· контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету, фінансуванням загальнодержавних програм, укладанням угод про державні позики і кредити;

· контроль за використанням золотого запасу, дорогоцінних металів та каменів;

· надання кредитів та здійснення операцій з розміщення золотого резерву і резерву в іноземній валюті.

Органи місцевого самоврядування у сфері фінансів мають такі повноваження:

· самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети;

· використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані в процесі виконання місцевих бюджетів;

· мають право встановлювати розміри ставок місцевих податків і зборів, перелік яких затверджується Верховною Радою України;

· мають повноваження в галузі ціноутворення;

· мають право здійснювати місцеві позики, випускати цінні папери та організовувати грошово-речові лотереї;

· можуть виступати гарантами під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності тощо.

Згідно із Законом України «Про бюджетну систему України» бюджет — це план утворення та використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів.

Бюджетна система складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Сукупність всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України, який використовується для аналізу та визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський та районні бюджети, а також міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети.

Бюджет області об'єднує обласний бюджет, районі та бюджети міст обласного підпорядкування.

Бюджет району об'єднує районний бюджет, міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міській, районній у місті Раді народних депутатів адміністративне підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, бюджети цих міст, селищ, сільських населених пунктів об'єднуються відповідно у бюджеті міста чи району в місті, Радам народних депутатів, яким зазначені пункти підпорядковані.

Кошти Державного бюджету України витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України. Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів. До Державного бюджету України не включаються видатки, які не передбачені законами України.

Розподіл видатків між бюджетами здійснюється відповідно до Закону України «Про бюджетну систему».

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.

Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення й інших заходів, що не належать до видатків розвитку. У складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених вище об'єктів із зазначенням усіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.

Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема:

• фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення;

• фінансування структурної перебудови народного господарства;

• субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Забороняється використання бюджетних коштів для фінансування позабюджетних фондів. Позабюджетні фонди можуть бути утворені за рахунок надходжень від необов'язкових платежів, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, інших небюджетних джерел.

Державний бюджет України передбачає видатки на:

• фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання та підвищення життєвого рівня народу, заходів щодо соціального захисту населення;

• фінансування здійснюваних установами та організаціями заходів у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення;

• фінансування виробничого і невиробничого будівництва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загальнодержавних програм;