Сторінка
4

Правові та організаційні основи державних фінансів

• оборону;

• охорону навколишнього природного середовища;

• утримання правоохоронних і митних органів, податкової, захисту прав споживачів та контрольно-ревізійної служб;

• утримання органів законодавчої, виконавчої, судової влади та прокуратури;

• здійснення зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності;

• дотації, субвенції, що передаються з Державного бюджету України до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

• виплату всіх видів пенсій, видатків, спрямованих на захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, виплату допомоги по безробіттю, витрати на професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення та заходи для створення додаткових робочих місць;

• утворення державних матеріальних і фінансових резервів;

• обслуговування внутрішнього та зовнішнього державних боргів і їх повернення;

• інші заходи, що фінансуються з Державного бюджету України відповідно до законів України.

У Державному бюджеті України передбачається резервний фонд Кабінету Міністрів України у розмірі до двох відсотків від обсягу видатків Державного бюджету України для фінансування невідкладних витрат у народному господарстві, соціально-культурних, інших заходів, що не можливо було передбачити під час затвердження Державного бюджету України.

У Державному бюджеті України понад передбачені видатки утворюється оборотна касова готівка в розмірі до двох відсотків загального обсягу видатків бюджету. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження Державного бюджету України.

З республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються видатки на:

• фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що знаходяться у підпорядкуванні виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;

• утримання органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів державної влади і самоврядування;

• фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;

• інші заходи, що фінансуються відповідно до законодавства України з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських /міст Києва та Севастополя, міст обласного підпорядкування/ і районних бюджетах утворюються резервні фонди Уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих органів обласних, міських /міст Києва та Севастополя, міст обласного підпорядкування/, районних Рад народних депутатів у розмірі до одного відсотка від обсягу видатків кожного з відповідних, бюджетів для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських бюджетах утворюється оборотна касова готівка. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження відповідного бюджету.

Розмежування видів видатків між бюджетами, що входять до складу бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, здійснюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими /міст Києва та Севастополя/ Радами народних депутатів та районними й міськими /міст з районним поділом/ Радами народних депутатів.

Збалансованість бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики.

Перевищення доходів над видатками становить надлишок бюджету. Перевищення видатків над доходами становить дефіцит бюджету. При визначенні розміру дефіциту бюджету кредити та позики в джерело доходів не враховуються. Граничний розмір дефіциту та джерела його покриття визначаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радами народних депутатів під час затвердження відповідних бюджетів. Покриття дефіциту бюджету здійснюється за рахунок внутрішніх державних позик, позик іноземних держав та інших фінансових інститутів. Рішення щодо залучення позик до Державного бюджету України в кожному конкретному випадку приймає Верховна Рада України.

Розмір внутрішніх республіканських позик Автономної Республіки Крим встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, а внутрішніх місцевих позик — обласними та міськими Радами народних депутатів, водночас із затвердження відповідних бюджетів і може уточнюватися під час внесення змін чи доповнень до них.

Регулювання загального обсягу випущених внутрішніх позик здійснюється Верховною Радою України в межах визначеного законом граничного розміру внутрішнього державного боргу.

У разі наявності дефіциту бюджету в першу чергу фінансуються поточні видатки. При затвердженні бюджету граничний розмір дефіциту бюджету не повинен перевищувати розмір видатків бюджету на розвиток.

Органи державної виконавчої влади та виконавчі органи місцевих Рад під час складання проектів бюджетів, уточнення бюджетів у ході їх виконання, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів під час розгляду проектів бюджетів, їх затвердження, уточнення в ході виконання в межах своєї компетенції в інтересах держави, населення відповідної території, мешканців населеного пункту, об'єднань громадян відповідно мають право:

• визначати зі своїх бюджетів обсяг фінансування заходів соціально-культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць у межах планових бюджетних доходів, наданих дотацій, субвенцій, а також з урахуванням залучених коштів;

• визначати напрями використання бюджетних коштів на інвестиції, власні цільові програми, а також на спільні програми з органами влади інших адміністративно-територіальних одиниць; на зовнішньоекономічну діяльність, заходи щодо охорони навколишнього природного середовища, відновлення пам'яток природи та культури, що знаходяться у віданні відповідних органів влади, на благоустрій міст, селищ і сіл, утримання та капітальний ремонт житлового фонду й об'єктів комунального призначення, мережі шляхів відповідного підпорядкування, установ та закладів освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, науки і культури, фізичної культури та спорту, засобів масової інформації, утримання органів державної влади та самоврядування, захист прав споживачів, інші цілі;