Сторінка
7

Фінансові методи збільшення капіталу

де В – продуктивність праці, грн.;

R – чисельність робітників, чоловік;

ФВ – фондоозброєність праці, грн.;

Ф – фондовіддача основних фондів, грн.

Таким чином, основною умовою зростання фондовіддачі є перевищення темпів росту продуктивності праці над темпами росту фондоозброєності праці.

3. Ефективність використання нематеріальних активів вимірюється, як і використання основних фондів, показниками фондовіддачі і фондомісткості.

4. Ефективність використання капіталу в цілому наступна. Капітал в цілому являє собою суму оборотних коштів, основних фондів, нематеріальних активів. Ефективність використання капіталу найкраще характеризується його рентабельністю. Рівень Рентабельності капіталу вимірюється відсотковим відношенням балансового прибутку до величини капіталу.

Рівень Рентабельності капіталу може бути висловлений наступною формулою, що характеризує його структуру:

, (28)

де Р – рівень рентабельності капіталу, %;

П – балансовий прибуток, грн.;

Т – виручка, грн.;

КО – ккоефіцієнт оберненості засобів, обертів;

Ф – фондовіддача основних фондів, грн.;

ФН – фондовіддача нематеріальних активів, грн.

Дана формула показує, що рівень рентабельності капіталу знаходиться в прямій залежності від рівня балансового прибутку на 1 грн. виручки, коефіцієнта оборотності оборотних коштів, фондовіддачі основних фондів, фондовіддачі нематеріальних активів[1,стр.40].

2. Аналіз фінансового стану підприємств та шляхи його оздоровлення

Відповідно до домовленості, досягнутої на нараді в Українській спілці промисловців і підприємців у грудні 1996 р., Асоціація українських банків проаналізувала матеріали статистичної звітності Міністерства статистики і Національного банку України, пов'язані зі станом власних оборотних коштів промислових підприємств, їх використанням, можливістю видачі підприємс­твам банківського кредиту на поповнення оборотних коштів та впливу цього фактору на оздоровлення фінансового стану, пожвавлення виробничої діяль­ності галузі. Експерти АУБ, з активною участю В. Мельника та І. Самойлової, дійшли висновків:

Станом на 01.07.96 р. у цілому по промисловості України власні й прирів­няні до них кошти становили 163808 млн. грн. В основних фондах і немате­ріальних активах було розміщено 149642 млн. грн., збитки становили 2290млн. грн. Отже, власні оборотні кошти по галузі визначаються в сумі 11878 млн. грн.

Виходячи із середньомісячного обсягу виробництва промислової про­дукції за період із січня по жовтень 1996 р. в 6008 млн. грн. і загальноприй­нятої середньої норми запасів у днях — 60 днів, потреба в оборотних коштах підприємств промисловості може бути визначена в сумі 12000 млн. грн.

Таким чином, проведений аналіз свідчить, що промисловість у цілому, відповідно до даних балансів на 01.07.96 р., номінальне має оборотні кошти у межах нормальної потреби (табл. 1).

Слід зауважити про вкрай незадовільне використання оборотних коштів.

Фактичне завантаження оборотних коштів на 01.07.96 р. становило 46960 млн. грн., що на 35000 млн. грн., або в 4 рази, перевищує фінансові джерела власних оборотних коштів (11878 млн. грн.), у тому числі:

— на матеріальні запаси виділено оборотних коштів на суму 18713 млн. грн., що перевищує загальну розрахункову (нормативну) потребу в оборот­них коштах в 1,5 рази, з них: виробничі запаси і незавершене виробництво становлять 96-денний запас при загальноприйнятому показнику в 60 днів;

— залишки готової продукції становили 4000 млн. грн., або 20-денний за­пас, виходячи з фактичного випуску продукції, при прийнятій нормі запасу — 5 днів;

— на дебіторську заборгованість відраховано 19000 млн. грн. Ця сума в 1,6 рази перевищує загальну розрахункову потребу в оборотних коштах. Як­що врахувати діючий порядок розрахунку із застосуванням попередньої оп­лати поставки, то вся ця сума являє собою непродуктивні витрати, які важко мобілізувати для повернення.

Таблиця 1. Розрахунок наявності власних оборотних коштів підприємств промисловості за даними балансів на 01.07.96

(млн. грн.)