Сторінка
15
З таблиці видно, що у 1997 р. збільшення продуктивності праці на 120,9% призвело до збільшення фондовіддачі основних фондів на 149%.
У 1998 р. ситуація змінюється протилежно і зменшення продуктивності призводить до зменшення фондовіддачі.
Ефективність використання капіталу.
Як вже зазначалося, капітал в цілому представляє собою суму оборотних коштів, основних коштів та нематеріальних активів. Ефективність використання капіталу характеризується його рентабельністю (формула (28)):
Р96 = 29,1 * 100 / 225,2 * 1 / (1 / 9,35 + 1 / 0,67) = 8,08 %.
Рівень рентабельності капіталу за 1997 та 1998 р.р. розраховується аналогічно, результати занесено до таблиці №12.
Таблиця № 12. Аналіз оберненості оборотних коштів ВП “Ременерго”.
Показник |
1996р. |
1997р. |
Абсолютна різниця |
Відносна різниця |
1998р. |
Абсолютна різниця |
Відносна різниця |
Виручка, тис. грн. |
225,2 |
494 |
+268,8 |
+119,4% |
348 |
–146 |
–29,56% |
Балансовий прибуток |
29,1 |
63 |
+33,9 |
+116,5% |
31 |
–32 |
–50,8% |
Балансовий прибуток у % до виручки |
12,2% |
12,75% |
–0,21 |
–1,32% |
8,91 |
–3,84 |
–30,12% |
Вартість основних фондів, тис. грн. |
336 |
306 |
–30 |
–8,93% |
279 |
–27 |
–8,82% |
Середній залишок оборот.коштів, тис. грн |
24,083 |
29,583 |
+5,5 |
+22,84% |
26,833 |
–2,75 |
–9,3% |
Фондовіддача основ.фондів, грн. |
0,67 |
1,67 |
+1,0 |
+149% |
1,25 |
–0,42 |
–25,15% |
Коефіцієнт оберненості оборотних коштів |
9,35 |
16,67 |
+7,32 |
+78,3% |
12,98 |
–3,69 |
–22,14% |
Загальна сума капіталу |
360,083 |
335,583 |
–24,5 |
–6,8% |
305,833 |
–29,76 |
–8,87% |
Рівень рентабельності |
8,08 |
8,4 |
0,32 |
+3,96% |
7,81 |
–0,69 |
–7,024% |
Підвищення рівня рентабельності капіталу у 1997 р. на 3,96 5 пов’язано зі збільшенням середнього залишку оборотних коштів та збільшення балансового прибутку на 33,9 тис. грн. (з 29,1 тис. грн. до 63 тис. грн.).
У 1998 р. зниження рівня рентабельності пов’язане з підвищенням собівартості продукції на 5,39 % (з 73,89% до 77,87% частки у виручці), зниженням коефіцієнту оберненості оборотних коштів з 16,67 до 12,98 та зниженням балансового прибутку на 32 тис. грн.
ВИСНОВОК
За результатами проведеної оцінки фінансового стану можна зробити висновок, що перед підприємством постала проблема виживання. Його фінансова політика вирішує короткострокові задачі, які дають позитивні результати лише сьогодні з можливим негативним ефектом у майбутньому, що багато у чому пояснюється відсутністю фінансової стратегії.
Без системного підходу, без комплексного оздоровлення фінансової ситуації, яка має бути узгоджена з конкретними особливостями діяльності, конкретними змінами процесів у кожній функціональній ланці підприємства, засоби його оздоровлення нагадуватимуть лише тимчасову "косметичну" операцію. Найважливішу увагу в системі заходів, спрямованих на фінансову стабілізацію в умовах кризової ситуації, слід приділити етапу відновлення та зміцнення рівня фінансової сталості підприємства — запоруки усунення неплатоспроможності й фундаментальної основи фінансової стратегії на прискорення економічного зростання.
Про поглиблення кризи свідчить той факт, що у 1997 р. 44% усіх господарських структур працювали збитково, у тому числі в промисловості — 42%. вони зазнали 3,5 млрд. грн. збитків. Загострення кризової ситуації почалося у 1993 р., коли збитковим було кожне дванадцяте підприємство. Ця тенденція тривала і в наступні роки: у 1994 р. — кожне дев'яте, у 1995 р. — кожне п'яте, у 1996 р. — кожне четверте. Рівень рентабельності у промисловості протягом 1997 р. зменшився з 9 до 6%. Кредиторська заборгованість зросла на 28,4%, у тому числі між підприємствами України на 27,5%, і в промисловості становила 46 млрд. грн.[13,стр.86].
Заходи щодо зміцнення фінансової сталості підприємства можуть дати позитивні результати лише за умови обов'язкового і суттєвого оздоровлення мою фінансів. Як доречно зазначив Я Корнаї; "Половинчастість одного комплексу заходів знижує ефективність іншого. Загальна сума десяти різних половинчастих результатів дорівнює не сумі п'яти повноцінних успіхів, а скоріше п'яти повним поразкам"[16,стр.86]. Кризовий фінансовий стан, в якому опинилася значна частина промислових підприємств України в період політичної та економічної трансформації, потребує застосування жорстких, але водночас ефективних заходів, спрямованих на зміцнення фінансової сталості.)