Сторінка
4
4. Те що складається на внутрішньому ринку країни дефіцит товарно-матеріальных цінностей відкриває перспективи такому виду лізингу, як лізинг по залишковій вартості. Він застосовується на обладнання що вже знаходиться в експлуатації, тому обєкт лізингу оцінюється не по початковій, а по залишковій вартості, що повинно значно знизити вартість лізингу.
5. Відносини, при яких технічне обслуговування обладнання повністю лягає на лізингоотримувача визначаються як чистий лізинг. Власну назву він отримав тому, що у лізингові платежі в даному випадку не включаються виплати лізингодавця по експлуатації.
6. Якщо лізингодавець може запропонувати лізингоотримувачу набір послуг по експлуатації обладнання, то має місце так званий «мокрий» лізинг. При передачі у користування обладнання зі складними технічними характеристиками застосовують даний вид лізингу.
7. Міжнародний лізинг може бути експортним або імпортним.
При експортному лізингу зарубіжною стороною є лізингоотримувач, а при імпортному -- лізингодавець. До цього ж виду лізингу відносяться і угоди, які проводяться лізингодавцем і лізингоотримувачем однієї країни, якщо хоча б одна з сторін будує свою діяльність і має капітал спільно з зарубіжною фірмою, наприклад, є спільним підприємством.
ІII. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Етапи лізингових угод
Умовно можна виділити чотири етапи лізингової угоди:
1 етап. Попередній. На цьому етапі здійснюється підготовча робота -- консультування: розробка індивідуальної концепції лізингу, консультація при виборі лізингу.
2 етап. На другому етапі проводиться робота, що передує укладенню ряду юридичних договорів, проведення якої зумовлене складним характером багатосторонніх відношень при лізингу, необхідністю докладного вивчення умов і особливостей кожної угоди; вирішується питання про джерела фінансування угоди. На даному етапі оформлюється заявка майбутнього лізингоотримувача, готуються висновки про кредитоспроможність клієнта і розраховується эффективність лізингового проекту. Все це відбивається в замовленні-наряді, що направляється постачальнику.
3 етап. Цей етап відіграє головну роль в організації управління лізингом. На цьому етапі виробляється юридичне закріплення лізингової угоди. Оформляються наступні документи:
· договір про купівлю-продаж об'єкту лізингу;
· акт про прийняття об'єкту лізингу в експлуатацію;
· лізингова угода;
· договір про технічне обслуговування майна, що передається в лізинг;
· договір на страхування об'єкту лізингу.
4 етап. Період безпосереднього використання лізингу. Цей етап супроводжується відображенням лізингових операцій в бухгалтерському обліку і звітності. На даному етапі відбувається оплата лізингодавцю лізингових платежів і після закінчення терміну лізингу оформляються відношення по подальшому використанню об'єкту лізингу.
Проведенню лізингових операцій передує велика організаційна робота. Для успішної діяльності банк повинен володіти можливостями широкої реклами лізингових операцій і їхніх переваг для потенційних лізингоотримувачів. Велике значення має вивчення лізингового ринку, його основних тенденцій, виявлення попиту на певні види обладнання. При цьому до уваги приймаються різноманітні чинники: коливання ринкових цін на те або інше обладнання, що користується попитом, ціни і тарифи на інші супутні лізингу послуги (ремонт, технічне обслуговування), зміна транспортних тарифів і т.д.
Загальною метою попередньої роботи є пошук потенційних клієнтів, зацікавлених в здійсненні лізингу. Разом з тим ініціатива в проведенні лізингових операцій може виходити і від майбутнього лізингоотримувача.
Всі подальші взаємовідносини між сторонами грунтуються на основі заявки-клопотання, яке надається лізингоотримувачу майбутнім користувачем. Воно підготовлюється в довільній формі і повинно містити технічний опис необхідного обладнання, його комерційні параметри, найменування і реквізити постачальника. Водночас з ним лізингоотримувач представляє документи, що характеризують окремі показники діяльності лізингоотримувача. Для оцінки можливості виконання лізингоотримувачем платіжних зобов'язань, лізингодавцю слід оцінити економічну діяльність клієнта з точки зору його платоспроможності. Оцінка платоспроможності лізиногоотримувача може вироблятися по загальній схемі, прийнятій для аналізу банком кредитоспроможності своїх клієнтів. Разом з тим лізингодавцю слід звернути увагу на те, що лізингова операція носить, як правило, довгостроковий характер, тому його повинна цікавити спроможність лізингоотримувача виконувати всі платіжні зобов'язання в перспективі, відповідній терміну лізингової угоди. На підставі проведеної роботи аналітичним відділом банку підготовлюються висновки про кредитоспроможності клієнта і рекомендації по встановленню з ним лізингових угод. В ряді випадків лізингодавець може вимагати надання йому необхідних гарантій.
У випадку позитивного рішення питання лізингодавець спрямовує постачальнику замовлення на постачання обладнання. Відношення між лізингодавцем і постачальником можуть також оформлюватися договором купівлі-продажу.
Після отримання лізингодавцем підписаного акту про прийняття в експлуатацію і виписаних рахунків він зобов’язується виконувати свою основну функцію в лізингових відносинах -- провести оплату шляхом переказу на ім'я постачальника загальної суми постачання. Контрагенти обговорюють і особливості розрахунків між ними. Так, на основі взаємної домовленості постачальнику може бути наданий аванс в певному відсотку від вартості об'єкту лізингу (на практиці не більш 10-20%), оплата основної частини вартості здійснюється одноразово після підписання акту прийняття в експлуатацію або періодичними платежами протягом обумовленого періоду.