Сторінка
2

Валютний курс у системі міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій

Де BAS — продажно-купівельна маржа (спред);

AR — курс купівлі валюти (курс продавця);

BR — курс продажу валюти (курс покупця).

Спред, або маржа, має покривати операційні витрати банку і забезпечувати йому нормальний прибуток при проведенні операцій з валютою. BAS є своєрідною "платою" за надані банком безготівкові послуги.

При здійсненні операцій на валютному ринку торгують безготівковою валютою (форексом) та готівкою (банкнотами). Безготівкові активи, якими оперує валютний відділ банку, є не що інше як залишки на рахунках в іноземній валюті. Тут необхідні платежі здійснюються переказом з одного рахунка на інший бухгалтерськими записами. У разі торгівлі банкнотами валюта здійснює фізичні переміщення в просторі. При цьому зростають витрати на транспортування, охорону, страхування і зберігання валюти, що, в свою чергу, призводить до відповідного зростання маржі (спреду) при котируванні іноземних банкнот.

Котирування іноземних валют до національної використовується банками, як правило, при розрахунках зі своїми клієнтами. Тут воно встановлюється на основі крос-курсу.

Крос-курс означає певне співвідношення двох валют, яке випливає з їх курсу по відношенню до будь-якої третьої валюти (наприклад до долара США, євро, англійського фунту стерлінгів).

Розрахунок крос-курсу валют з різними базами котирування і різними режимами котирування:

Наприклад, необхідно знайти крос-курс фунта стерлінгів до євро - UKP/EUR. Нехай маємо таку ситуацію:

UKP/USD - зворотне котирування,

a USD/EUR - пряме котирування.

В цьому випадку запис буде таким:

1UKP = 1,6529 USD (UKP/USD)

1USD = 1.5050 EUR (USD/EUR)

UKP/EUR = (UKP/USD) x (USD/EUR) = 1,6529 x 1,5050 = 2,4876.

Використання крос-курсу має свої особливості при оперуванні курсами продавця і покупця, як при визначенні меж котирування, так і при операціях двостороннього подвійного котирування.

У повсякденній практиці банкірам доводиться розраховувати межі крос-курсів або спред крос-курсів. Нехай банку Києва необхідно розрахувати спред крос-курсу української гривні до швейцарського франка UAH/CHF.

Нехай ми маємо таке доларове котирування:

USD/CHF = 1,2689 – 1,2699

USD/UAH = 1,8740 – 1,8750.

Для визначення курсу покупця робимо такі розрахунки

UAH/CHF=1,2689=(USD/CHF bid)=0,6767 * 1,8750 (USD/UAH offer)

і для курсу продавця :

UAH/CHF=1,2699=(USD/CHF offer)=0,6776 * 1,8740 (USD/UAH bid)

Таким чином, маємо межі котирування на базі крос-курсів через долар:

UAH/CHF = 0,6767 – 0,6776.

При системі зворотного котирування алгоритм є таким:

Для визначення курсу покупця ми перемножуємо [], а для визначення курсу продавця перемножуємо []. Такий розрахунок проводять, як правило, для неліквідних крос-валют, ринок яких є слабо розвинутим, або нерозвинутим зовсім. (Це дуже часто трапляється щодо української гривні та російського рубля UAH/RUR через USD).

Курси покупців і продавців публікуються в офіційних бюлетенях. Як правило, публікуються не всі поточні курси дня, а лише курси при останніх валютних угодах, так звані заключні курси, або - середні курси - арифметична середня курсів продавця і покупця.

Курси, зазначені в котирувальних таблицях, - як правило, курси телеграфного переказу. Курси інших платіжних засобів визначаються на основі курсу телеграфного переказу. При інших рівних умовах курси кожного виду міжнародного платіжного засобу різні. Це пояснюється тим, що платіжні кошти, які виступають у міжнародному платіжному обороті, мають свої особливості, які чинять істотний вплив на їх валютні курси, тобто ринкові ціни.

При телеграфному переказі іноземна валюта виплачується банкам негайно чи на наступний день після отримання переказу від іноземного банку. Такий порядок дозволяє банкам і їх клієнтам не лише прискорювати розрахунки і оборотність валютних коштів, але й практично уникати валютних втрат, пов'язаних із змінами курсів. Застосування банками-кореспондентами спеціального коду (ключа) дає можливість попередити крадіжку валютних коштів, а також захищає банки від можливих помилок при переказі коштів своїм клієнтам.

Курс чека встановлюється на основі телеграфного переказу за мінусом процентів за число днів, необхідних для доставки цього платіжного доручення авіапоштою з однієї країни в іншу. При цьому виплата банком по чеку здійснюється лише після прийняття цього засобу платежу на інкасо і оплати чека іноземним банком-кореспондентом чи іншим зарубіжним банком, що виписав даний чек. Здебільшого курс чека більший за курс тратти, оскільки при визначенні курсу тратти враховується термін її оплати, надійність (наприклад, залежно від того, чи є тратта першокласним торговим векселем) і валюта платежу.

Курс термінової тратти встановлюється на основі курсу телеграфного переказу, за мінусом процентів за число днів з моменту купівлі векселя до його оплати. Проценти, як правило, визначаються за ставкою країни, у валюті якої виписано вексель: якщо тратта є першокласним торговим векселем, процент визначається за обліковою ставкою емісійного банку; якщо тратта є банківським акцептом - процент визначається за ринковою обліковою ставкою, яка, як правило, є нижчою за офіційну. Але якщо переказний вексель виписано з терміном платежу по його пред'явленні, курс такої тратти буде приблизно дорівнювати курсу чека, бо виплата за траттою, як за чеком, відбудеться після переказу (пересилки) платіжного документа у країну - місце платежу, де вона оплачена за пред'явленням.