Сторінка
16

Правові засади валютного регулювання

Відповідачем у такому разі виступає Національний банк України. Оскарження, постанови не припиняє її виконання. Щодо дій відповідальних службових осіб НБУ про порушення ними валютного законодавства, то вони можуть бути оскаржені в Правління НБУ або в судовому порядку.

Правові основи

валютного регулювання

Валютне регулювання — діяльність державних органів, спрямована на регламентування порядку здійснення валютних операцій.

Валютні відносини складаються у сфері фінансової діяльності держави і пов'язані з її роллю в розподілі та перерозподілі валового внутрішнього продукту з метою утворення і використання необхідних суспільству валютних фондів.

Структура валютних фондів:

• Державний валютний фонд;

• валютний фонд Автономної Республіки Крим;

• місцеві валютні фонди;

• валютні фонди юридичних і фізичних осіб;

• валютні фонди громадських організацій, інших осіб.

Формування Державного валютного фонду забезпечує Кабінет Міністрів України:

• з коштів державного бюджету в межах сум видатків, затверджених Верховною Радою України;

• купівлею валютних цінностей на міжбанківському валютному ринку України;

• за рахунок кредитів у іноземній валюті в межах затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

• з інших надходжень, передбачених чинним законодавством.

Галузь валютних відносин складають міжнародні та внутрішні (внутрішньодержавні) валютні відносини.

Міжнародні валютні відносини проявляються;

• у зовнішній торгівлі;

• у наданні економічної та технічної допомоги;

• у спільній діяльності в галузі капіталовкладень;

• у міжнародних перевезеннях та ін.

Внутрішньодержавні валютні відносини охоплюють суспільні зв'язки, зорганізовані держаною в ході розробки та здійснення національної валютної політики й зумовлені утворенням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих валютних фондів, необхідних для виконання певними суб'єктами своїх функцій.

Особливості валютних відносин:

1) складаються у сфері фінансової діяльності держави, яка чітко регламентує порядок утворення й використання централізованих і децентралізованих валютних фондів;

2) безпосереднім приводом для їх виникнення є здійснювана державою планова діяльність з утворення і використання необхідних валютних фондів;

3) об'єктом є валютні цінності як засіб платежу в міжнародних розрахунках або такі, що можуть бути сурогатом таких розрахункових засобів, тобто гроші;

4) еквівалентний, тобто двосторонній, рух грошової та товарної форм між суб'єктами;

5) регулюються нормами не лише фінансового, а й інших галузей права, насамперед цивільного, тобто є комплексними.

Механізм правового регулювання валютних відносин — сукупність узятих в органічній єдності та взаємозв'язку правових засобів, за допомогою яких держава впливає на суспільні відносини, пов'язані з утворенням, розподілом і використанням валютних фондів.

Правовий режим валютних відносин — це режим валютних обмежень, тобто законодавча або адміністративна заборона, лімітування чи регламентація операцій з валютою або валютними цінностями.

Обмеження здійснення валютних операцій:

1) регулювання переказів і платежів за кордон, вивезення капіталу, репатріація прибутків, золота, грошових знаків і цінних паперів;

2) обмеження вільної купівлі та продажу іноземної валюти і введення обов'язкового продажу державної іноземної валюти в обмін на національну валюту за офіційним курсом;

3) зосередження валютних операцій у центральних або спеціально

уповноважених банках;

4) контроль за створенням і ліквідацією авуарів резидентів у країні;

5) контроль за створенням і ліквідацією нерезидентів — учасників валютних операцій у країні;

6) контроль за інвестуванням нерезидентів в економіку України та резидентів в економіку інших країн;

7) декларування, попередній дозвіл, контроль або заборона у здійсненні окремих видів валютних операцій.

Валюта України — власне національна валюта України, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України.

Іноземна валюта — власне іноземна валюта, монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або в монетарних металах.

Валютні операції пов'язані:

1) з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

2) з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

3) із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Уповноважений банк — будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, який має ліцензію НБУ на виконання валютних операцій, а також здійснює контроль за операціями своїх клієнтів.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитію-фінансовим установам України для здійснення валютних операцій на весь період дії режиму валютного регулювання (мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют).

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам для здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальна ліцензія потрібна для таких операцій:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей;

б) ввезення, переказування, пересилання в Україну національної валюти України;