Сторінка
2

Теоретичні основи вибору і можливості реалізації валютно-фінансової політики в ринкових умовах

Робота складається з вступу, трьох основних частин, заключення та списку джерел, які опрацьовані при написанні курсової.

1. Теоретичні основи вибору і можливості реалізації валютно-фінансової політики в ринкових умовах.

Сучасна українська економіка еволюціонує у напрямі переходу до змішаної економіки, де ринкове саморегулювання стає одним з провідних регуляторів суспільного відтворення. За таких умов гроші починають відігравати роль, істотно відмінну від тієї, яку вони відігравали у плановій економіці. В системі, де відтворення регулюється здебільшого ринковим механізмом, сигнали суб'єктам економіки надходять у формі зміни цін, а усі операції між ними здійснюються за допомогою грошей, що значно підвищує роль останніх. Саме тому досить важливе значення для України має вивчення існуючого світового досвіду, зокрема — країн Західної Європи, при формуванні основних параметрів власної грошово-кредитної політики. Однак при цьому не можна забувати те, що західні країни — це економічно розвинуті країни із змішаною економікою, де ринок стабільно функціонує вже тривалий час, а Україна перебуває на етапі перехідної економіки, коли лише створюються умови для повноцінних ринкових механізмів. Усе це накладає певний відбиток на особливості національної грошово-кредитної політики, що робить до певної міри неможливим пряме перенесення існуючого зарубіжного досвіду на наш грунт. Потрібна певна свідома адаптація цього досвіду відповідно до наших умов.

Взагалі до основних параметрів грошово-кредитної політики належать величина емісії центрального банку, рівень облікової ставки, верхні межі обсягів рефінансування, ставки обов'язкових резервів, обсяги операцій на відкритому ринку та ін. Саме через зміну цих найважливіших показників держава і здійснює свою політику у цій сфері задля недопущення інфляції.

Якщо розглядати темпи зростання грошової маси у найбільших країнах Європи, то можна дійти висновку, що вони були значно вищими від запропонованих сучасним монетаризмом (3—4% на рік, з урахуванням 3% приросту реального ВВП). Так, у Франції середньорічні темпи зростання грошової маси (агрегат МЗ) за цей період становили 5,9% (середньорічний темп приросту реального ВВП — 2,2%, а інфляції— 2,4%), в Німеччині — 7,3% (відповідно, 2,6% і 2,5%), в Італії — 6,4% (відповідно, 1,6% і 4,8%), у Великобританії— 9,9% (відповідно, 2,25% і 4,45%). Таким чином, можна зробити висновок, що темпи приросту грошової маси є у 2—2,8 раза вищими, ніж пропоновані сучасним монетаризмом, і у 2,6—4,4 раза перевищують темпи приросту реального ВВП. При цьому розрив між темпами приросту грошової маси і темпами приросту реального ВВП був значно більшим, ніж середні темпи інфляції у цих країнах, що вело до реального зростання насиченості економіки грішми. Порівняння темпів зростання грошової маси у промислове розвинутих країнах Західної Європи та в Україні (див. табл. 1 та 2) свідчить про їх значну відмінність.

Деякі найважливіші макропоказники чотирьох найбільших країн Європи

Таблиця 1