Сторінка
2

Обгрунтування і доцільність запровадження казначейської системи виконання бюджетів в Україні

Слід також відзначити, що в основу діяльності Державного казначейства покладено принцип «єдиної каси» держбюджету з переходом від практики виконання бюджету (фінансування видатків) за відомчим принципом до територіального прин­ципу. І здійснюється це саме за допомогою територіальних органів казначейства. При цьому, розрахунки розпорядників кредитів здійснюють відповідні органи казначейства, а опера­ції з готівкою — установи банків [8, с. 347].

Втілення у життя принципу єдиного рахунку держбюджету в поєднанні з централізованою казначейською телекомуніка­ційною системою дозволить у майбутньому мати вичерпну інформацію про щоденне становище державних фінансів і забезпечить можливість гнучкого маневрування державними грошовими ресурсами.

Щодо структури та підпорядкованості, органи Державного казначейства є системою органів державної виконавчої влади, яка діє при Міністерстві фінансів. Система складається з Головного управління та територіальних органів — управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Се­вастополі, з відділеннями у районах, містах і районах у містах. У своїй діяльності Держказначейство керується Конститу­цією України, Конституційним договором між Верховною Ра­дою України та Президентом України, законами України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів Украї­ни, наказами Міністерства фінансів.

Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку від 14.01.1997р. за № 13 «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюдже­ту» затверджено сектор управлінь і відділень територіальних органів казначейства.

На органи Державного казначейства покладені такі функції:

1. Розробка довготермінових та оперативних прогнозів що­до надходження коштів до державного бюджету.

2. Здійснення контролю за дотриманням чинного законо­давства України з питань виконання державного бюджету, надходження коштів до державних цільових фондів.

3. Здійснення контролю над касовим виконанням держав­ного бюджету за доходами.

4. Організація роботи з ведення обліку доходів державного бюджету на основі складання реєстрів.

5. Організація проведення аналітичної роботи з основних напрямків роботи.

6. Регулювання фінансових взаємовідносин між держав­ними і місцевими бюджетами та платниками податків.

7. Підготовка пропозицій із збільшення доходної частини державного бюджету.

8. Підготовка інформацій та звітів.

9. Розробка методичних рекомендацій та організація мето­дологічного забезпечення відповідних структурних підроз­ділів.

10. Надання практичної допомоги відповідним структур­ним підрозділам.

Головне управління Державного казначейства в областях відповідно до завдань, покладених на Державне казначейство, організовує та здійснює виконання державного бюджету, ви­ходячи з принципу єдиного казначейського рахунку; здійснює керівництво територіальними органами Держказначейства; управління доходами та видатками державного бюджету, про­вадить операції з наявними бюджетними коштами, у тому числі в іноземній валюті, в межах розпису доходів та видатків державного бюджету; за дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністерства фінансів здійснює операції з іншими коштами, що перебувають у розпорядженні уряду; організо­вує та здійснює прогнозування та касове планування коштів держбюджету, визначає на основі чинного законодавства об­сяги їхнього поточного використання у межах, затверджених на відповідний період видатків; доводить до головних розпо­рядників коштів і територіальних органів казначейства обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету; організо­вує та здійснює взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; організовує та здійснює збирання, зве­дення та аналіз фінансової звітності про стан виконання дер­жавного та зведеного бюджетів, подає зазначену звітність до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів; здійснює разом з Національним банком та Міністер­ством фінансів управління державним внутрішнім і зовніш­нім боргом і провадить їх обслуговування відповідно до чин­ного законодавства; регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними фондами, організовує та здійснює контроль за надходженням, рухом і використанням коштів цих фондів; подає Міністерству фінансів, у разі по­треби, пропозиції щодо скорочення видатків державного бюд­жету та інше.

У разі, коли зазначені територіальні органи Державного казначейства та Головне Управління Державного казначейст­ва безпосередньо здійснюють операції щодо виконання дер­жавного бюджету, останні виконують ті ж функції, що й від­ділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах.

Органи Державного казначейства мають право відкривати в установах банків рахунки за доходами та видатками держав­ного бюджету; отримувати у банках на договірних засадах внутрішньо річний кредит у межах, встановлених законодав­чим актом про державний бюджет на відповідний рік для покриття тимчасових касових розривів державного бюджету; провадити операції щодо розміщення державних цінних папе­рів, їхнє погашення та виплату доходу за ними тощо.

Запровадження казначейської системи виконання держ­бюджету супроводжується докорінним перерозподілом функ­цій між фінансовою та банківською системами, органами дер­жавної влади, установами та організаціями, які утримуються з державного бюджету. Банківська система здійснює лише функцію акумуляції (а не обліку та розподілу) коштів держ­бюджету, зберігання і перерахування їх за дорученням Дер­жавного казначейства, а також приймання, зберігання і видачі готівки. За головними розпорядниками коштів зберігається право на визначення конкретних напрямків використання коштів.