Сторінка
6

Обгрунтування і доцільність запровадження казначейської системи виконання бюджетів в Україні

- оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо використання залишків коштів єдиного казначейського рахунку.

Єдиний казначейський рахунок – це сукупність бюджетних рахунків, відкритих на ім’я Головного управління Державного казначейства і його територіальних органів за балансовим рахунком № 2513 “Кошти Державного бюджету”.

Бюджетні рахунки за балансовим рахунком № 2513 “Кошти Державного бюджету” відкриваються органам Державного казначейства в установах Національного банку та уповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

В органах Державного казначейства, в свою чергу, відкриваються реєстраційні рахунки розпорядникам бюджетних коштів. При цьому бюджетні рахунки розпорядників державних коштів в установах банків закриваються.

Реєстраційні рахунки відкриваються на підставі договорів між розпорядниками коштів та органами Державного казначейства.

Кількість реєстраційних рахунків, яку може мати конкретний розпорядник коштів в системі казначейства, залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.

Головне управління Державного казначейства організовує, контролює та забезпечує роботу єдиного казначейського рахунку через єдину інформаційно-обчислювальну систему Державного казначейства, а саме трансакційну автоматизовану систему казначейства.

Обліково-інформаційна комп’ютерна система, що розробляється згідно з вимогами міжнародного досвіду та стандартів, відповідає вищезазначеним вимогам та призначена для збору та обробки облікової інформації, складання звітності та покликана допомогати та полегшувати ведення бухгалтерського обліку операцій, що здійснюються учасниками бюджетного процесу. Але, разом з цим, вона також висуває і певні вимоги як до самої інформації, що вводиться, так і до процедур її обробки та обліку. Основними з них є:

· вимоги до управління грошовими коштами;

· системно-послідовне кодування рахунків;

· однозначність інформації, що вводиться в систему;

Основними функціями казначейської системи реєстрації операцій та звітності є:

В частині казначейського виконання державного та місцевих бюджетів:

· облік видатків (обробка первинних документів розпорядників коштів бюджетів, формування на їх основі казначейських платіжних документів, відображення в бухгалтерському обліку операцій за видатками, здійснення контролю);

· облік доходів в розрізі кодів бюджетної класифікації та кодів територій, враховуючи операції за доходами, що підлягають розподілу між загальним та спеціальним фондами бюджету, а також між бюджетами всіх рівнів;

· облік асигнувань, враховуючи їх формування, рух та використання;

· ведення зведеного кошторису доходів та видатків державного та місцевих бюджетів;

· ведення та облік кошторисів видатків установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

· облік лімітів на здійснення видатків;

· формування пропозицій щодо здійснення видатків;

· обробка та облік розподілів коштів на здійснення видатків;

· формування банківських платіжних документів та проведення безготівкових розрахунків через банківську систему електронних платежів з забезпеченням виконання вимог Національного банку України щодо захисту інформації;

· облік безгрошових операцій (взаємозаліки, взаємні розрахунки між бюджетами, векселі);

· формування пакету звітних форм.

В частині обслуговування спеціальних та інших власних коштів установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів:

· облік надходжень спеціальних та інших власних коштів на рахунки установ та організацій;

· облік видатків за рахунок спеціальних та інших власних коштів;

· формування банківських платіжних документів;

· формування пакету звітних форм.

Трансакційна автоматизована система казначейства створена на трансакційній основі. Трансакція – операція чи послідовність операцій, яка повинна бути повністю виконана, або, у разі виникнення помилки, повністю відмінена. Дані в систему вносяться лише один раз, що забезпечує повний контроль в системі.

Джерелом здійснення видатків з єдиного казначейського рахунку є надходження на балансовий рахунок № 2510 “Доходи Державного бюджету “, загальна сума якого щоденно (або в режимі реального часу) перераховуються на балансовий рахунок № 2513 “Кошти Державного бюджету”.

Територіальні органи Державного казначейства здійснюють попередній контроль за використанням ресурсів єдиного казначейського рахунку тільки в межах лімітів, що встановлюються головним управлінням Державного казначейства для кожного розпорядника коштів на підставі розподілу, затвердженого відповідним головним розпорядником.

Залишки коштів на бюджетних рахунках органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за балансовим рахунком № 2513 “Кошти державного бюджету”, повинні бути позитивними. Дебетове сальдо за ними не допускається.

Висновок

Отже, світовий досвід засвідчує про ефективність казначейського управління державними коштами, який скеровується на забезпечення доцільного, з точки зору уряду, використання бюджетних коштів.

Заснування повністю функціональної системи Державного казначейства для виконання державного бюджету, підвищення власної відповідальності та забезпечення належної податково – бюджетної звітності допоможе Уряду вдосконалити ефективність та продуктивність управлінської діяльності, здійснити завдання, передбачені макроекономічною політикою держави та бюджетом. Вдосконалене виконання державного бюджету спільними зусиллями Міністерства фінансів України та Державного казначейства України допоможе подолати проблеми, що постали перед системою управління бюджетними ресурсами.