Сторінка
4

Сутність платіжної системи, єдиний казначейський рахунок, реєстраційні рахунки, технічне забезпечення здійснення платежів, механізм взаємостосунків користувачів коштів з казначейською системою

Згідно з договором казначейство забезпечує розрахункове об­слуговування розпорядника коштів у межах лімітів видатків відповід­но до затвердженого кошторису видатків та фактичних надходжень на Єдиний казначейський рахунок Державного бюджету.

Казначейство має право:

• здійснювати перевірки фінансово-бухгалтерських документів про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів;

• одержувати матеріали, які необхідні для здійснення попереднього контролю за раціональним і цільовим витрачанням коштів, що ви­діляються із Державного бюджету.

Розпорядники коштів мають право розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на його реєстраційних рахунках, у межах затвердженого кошторису видатків та затверджених головним розпо­рядником коштів лімітів видатків, контролювати своєчасність зараху­вання коштів на свої рахунки та їх перерахування.

Казначейство зобов'язується:

• надавати розпоряднику коштів усі послуги із розрахункового об­слуговування, передбачені законодавством стосовно коштів Держа­вного бюджету;

• своєчасно проводити розрахункові операції за дорученням розпоря­дників коштів;

• здійснювати списання коштів із рахунку розпорядника коштів за поданими розрахунково-платіжними документами згідно із затвер­дженим кошторисом видатків і в межах наявних на ньому коштів;

• забезпечувати таємницю операцій на рахунках розпорядників кош­тів.

Розпорядники коштів несуть відповідальність за неправильність оформлення розрахунково-платіжних документів щодо оплати рахун­ків і повинні подавати звіти про використані кошти Державного бю­джету у строки, що встановлені казначейством.

Дія договору може бути припинена за ініціативою однієї із сто­рін у разі виявлення фактів порушень встановленого порядку вико­нання Державного бюджету; у випадках припинення діяльності однієї із сторін.

Кожний конкретний розпорядник коштів у системі казначейства може мати кілька реєстраційних рахунків, що залежить від деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бю­джетної класифікації.

Орган Державного казначейства, на території якого знаходиться конкретний розпорядник бюджетних коштів, дає вказівки уповнова­женому банку (у вигляді платіжного доручення) на перерахування коштів Державного бюджету за призначенням, що визначається роз­порядником бюджетних коштів.

Процес надходження коштів по доходах Державного бюджету України є складним і відбувається у декілька етапів, у яких активну участь беруть органи Державного казначейства.

Платники податків, рахунки яких відкриті в установах комер­ційних або Національного банків, перераховують платежі до Держав­ного бюджету на доходні рахунки органів Державного казначейства, які знаходяться в установах уповноважених або Національного банків на відповідній території і відкриті з кожного їх виду. Подальший рух коштів здійснюється за схемою:

кошти, що надійний па рахунки по доходах в органи Державного каз­начейства в автономному режимі перераховуються на транзитний (технічний) рахунок регіонального управління Національного банку, а потім — на зведений рахунок "Кошти Державного бюджету " Голов­ного управління Державного казначейства України.

Загальна сума надходжень перераховується па Єдиний казна­чейський рахунок для здійснення чергового кола платежів за видат­ками.

Участь органів Держказначейства у цих процесах, з одного боку, орієнтована на те, щоб максимально правильно визначити обсяг ресурсної бази Державного бюджету як в цілому, так і за окремими видами доходів в адміністративно-територіальному розрізі, і необхідна для визначення пріоритетних на сучасному етапі напрямів і обсягів фінансування Державного бюджету - з іншого.

Зазначені вище рахунки діють в Єдиному режимі, створюючи таким чином загальнодержавну інформаційно-обчислювальну систе­му Єдиного казначейського рахунку, яка виконує, облік усіх здійсню­ваних на ньому операцій і дає можливість Державному казначейству мати в реальному режимі часу інформацію про баланс Єдиного казначейського рахунку; рух коштів по доходах і видатках Державного бюджету; рух коштів по місцевих бюджетах з моменту їх обслугову­вання в системі Державного казначейства.

Наявність на центральному рівні інформації про стан і рух бю­джетних коштів на кожному із етапів їх проходження, деталізація об­ліку надає урядові і головним розпорядникам бюджетних коштів ве­ликі можливості для маневрування ресурсами та оперативного конт­ролю за ними.

4. Технічне забезпечення здійснення платежів

Другий особливо важливий елемент платіжної системи - техні­чне забезпечення здійснення платежів. На сьогодні діють електронні системи, які надають можливість передавати платежі між рахунками, а також здійснювати виплати і зараховувати надходження у режимі реального часу.

Впровадження казначейської форми касового виконання Держа­вного бюджету України можливе за умов застосування сучасних ін­формаційно-обчислювальних технологій, що передбачають комплек­сне використання комп'ютерної техніки та програмних продуктів. Цс, у свою чергу, зумовлює необхідність розробки та затвердження про­грами їх створення з визначенням етапів, термінів, обсягів та джерел фінансування.

Нинішній стан охоплення казначейськими функціями, врахову­ючи інформаційну насиченість системи, її багаторівневу ієрархічну структуру, функціональну складність та необхідність роботи практи­чно в реальному режимі часу синхронію з банківською системою, стало можливим завдяки проведеній значній роботі з автоматизації інформаційно-обчислювальних процедур.

Головне та регіональне управління Державного казначейства функціонують па даний час на достатньо високому рівні автоматиза­ції, чого у зв'язку з недостатнім фінансуванням не можна сказати про значну кількість районних та місцевих відділень.

Назріла нагальна необхідність у створенні єдиної державної си­стеми передачі даних з високим ступенем надійності та власною сис­темою захисту інформації.

5. Механізм взаємостосунків користувачів коштів з казначейською системою

Третім і найбільш конкретним елементом платіжної системи ви­конання Державного бюджету є механізм взаємостосунків користува­чів коштів з системою Державного казначейства. Ці стосунки здійс­нюються шляхом обміну інформацією у вигляді документів за вста­новленими Національним банком формами та певними вимогами що­до їх заповнення.