Сторінка
9

Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми

Свідомий бюджетний дефіцит виникає за умов, коли для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямова­но знижує ставки оподаткування і збільшує

державні витрати. Відповідно, в період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надли­шок./1, c.64/

За напрямом дефіцитного фінансування роз­різняють активний і пасивний бюджетні дефі­цити.

Активний бюджетний дефіцит характеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП.

Пасивний бюджетний дефіцит характеризує­ться спрямуванням коштів на покриття поточ­них видатків (соціальні трансферти, виплата зар­плати у бюджетній сфері та інші).

Джерелами фінансування дефіциту бюджету можуть виступати:

> позики держави (неінфляційний шлях по­криття бюджетного дефіциту);

> грошово-кредитна емісія (інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту).

Державні позики використовуються за умов:

> наявності тимчасово вільних коштів у кре­диторів;

> довіри кредиторів до держави;

> заінтересованості кредиторів (за рахунок процентної політики і високих гарантій повер­нення боргу).

Грошово-кредитна емісія може застосовувати­ся лише за умов жорсткого контролю за викори­станням грошей. Вона виправдана в разі спряму­вання коштів у інвестиції, що сприяє зростанню ВВП і викликає невисокі темпи інфляції. Вико­ристання емісійних коштів на поточні витрати (зарплата, соціальні трансферти та інше) призво­дить до прискорення інфляції.

У статті 15 Бюджетного кодексу України джерела фінансування дефіциту бюджету визначені таким чином:

Ст. 15-1. Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запо­зичення.

Ст. 15-2. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточ­них видатків, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги./1, c.65/.

в)причини дефіциту Державного бюджету в Україні:

◘ надмірний розмір державного сектору;

◘ домінуюча політика державного патерманізму;

◘ неефективна структура народного господарства;

◘ непослідовність реформ фінансової системи;

◘ падіння доходів в умовах кризового стану економіки;

◘ зменшення приросту національного доходу;

◘ надмірно збільшена видаткова частина бюджету за рахунок дотацій які надає держава певним галузям(енергетика вугільна промисловість та інші);

◘ непослідовна фінансова політика;

◘ інфляція;

◘ зростання внутрішнього і зовнішнього боргу тощо.

Бюджетні процеси, пов'язані з дефіцитом державного та місце­вих бюджетів, урегульовані Бюджетним кодексом.

Прийняття Державного бюджету України або бюджету Автоном­ної Республіки Крим, міського бюджету на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету з урахуван­ням особливостей, визначених Бюджетним кодексом.

Профіцит бюджету затверджується виключно з метою погашен­ня основної суми боргу.

У ст. 15 Бюджетного кодексу визначені джерела фінансування дефіциту бюджету. Такими джерелами є:

• державні внутрішні та зовнішні запозичення;

•

внутрішні запозичення органів влади Автономної Республіки Крим;

• внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самовря­ дування з дотриманням умов, визначених Бюджетним кодексом.

Кабінет Міністрів України може брати позики в межах, передба­чених Законом про Державний бюджет України. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточ­них видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.

Витрати на погашення зобов'язань з боргу здійснюються відпо­відно до кредитних угод, а також нормативно-правових актів. Якщо витрати на обслуговування та погашення державного боргу переви­щать обсяг коштів, передбачених у Законі про Державний бюджет України на ці цілі, міністр фінансів України негайно інформує про це Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України негайно інформує про очікуване перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий термін пропозиції про внесення змін до Закону про Державний бюджет України.

Емісійні кошти Національного банку України не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України.

У ст. 72 Бюджетного кодексу врегульовані питання дефіциту місце­вих бюджетів.

Бюджет Автономної Республіки Крим та міські бюджети можуть прийматися з дефіцитом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку.

Дефіцит бюджету Автономної Республіки Крим та міських бю­джетів покривається за рахунок запозичень.

Затвердження обласних, районних, районних у містах, сільських та селищних бюджетів із дефіцитом не допускається./11, c.409/.

г)шляхи вирішення бюджетного дефіциту.

Пропонуються таке нетрадиційне розв’язання проблеми дефіцитності бюджетів через вирішення таких питань:

1.Для покриття бюджетногодефіциту державі необхідно звільнитися від "дрібної" власності й здійснювати розширене акціонування та інвестування ін­ших об'єктів як на території України, так і за її межами. При цьому не варто за­бувати про проблеми національної безпеки і якнайшвидше відмовлятися від при­буткових підприємств. Приватизація має бути економічно доцільною, тоді зросте кількість підприємств приватної форми власності, що займаються виробництвом. Також треба поліпшувати управління державним майном, що приведе до змен­шення кількості підприємств державної форми власності, які одержують дотації./12, c.86/.