Сторінка
11

Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми

У демократичному громадянському суспільстві споживання сус­пільних благ виключає міжперсональне суперництво між споживачами і допускає безоплатне користування благами. Забезпечення суспільни­ми благами у ринковій демократії вільної торгівлі уподібнюють блага­ми за цінами, рівень яких встановлюється з суспільної згоди за демо­кратично-представницькою процедурою. Віхою у розвитку вчення про бюджетну політику стала монографія Дж. Б'юкенена «Державні фінан­си в демократичному процесі (Фіскальні інститути та індивідуальний вибір)», яка була опублікована в 1967 році. В конкретній боротьбі за го­лоси виборців, — як це довів Дж. Б'юкенен, - політики виборюють вла­ду як право приймати рішення.

Дж. Б'юкенен акцентував увагу на особливому значенні теорії сус­пільного вибору як «основного інструменту вибору рішень» у бюджет­ній політиці держави. Сучасне розуміння бюджетної політики у фінан­сово-економічній частині спирається на ідею суспільного блага, а у по­літичній частині - на здійснення суспільного вибору. Теорія суспільно­го вибору висвітлюється крізь призму конкуренції серед політиків за голоси виборців і зумовлює посилення державного втручання в еконо­міку, розподіл ВВП, формування і перерозподіл бюджетних коштів. Доходи та бюджетні видатки трактуються з точки зору акту обміну по­даткових платежів на державні послуги, здійснюваного між державою, з одного боку, і одержувачами благ — виборцями (платниками подат­ків) — з іншого. Теорію суспільного вибору можна розглядати як засто­сування концепції суспільною договору до сфери державних фінансів. Тому не випадковими є спроби пояснювати бюджетні відносини саме з договірних позицій. ./10, c.18/.

Бюджетна сфера поєднує фінансові та політичні процеси, що постійно підтверджує практика розвитку парла­ментаризму усіх країн світу шодо вибору бюджетних пріоритетів у бо­ротьбі політичних сил за інтереси при прийнятті рішень. Реальний процес прийняття бюджетних рішень і здійснення суспільного вибору базується на голосуванні у парламенті за правилом більшості, оскільки цей спосіб, реалізуючи взаємні вигоди шляхом досягнення публічних компромісів, обходиться суспільству дешевше, ніж забезпечення кон­сенсусу між усіма політичними силами з кожного окремого питання.

Прийняття ефективного, реального і збалансованого бюджету че­рез політичні процедури парламентських дебатів є досить складний процес. Він спричиняється можливостями блокування тих чи інших рі­шень лобістськими силами та/або надмірними трансакційними витра­тами (зусиль, часу, матеріальних, фінансових і трудових ресурсів). За цих умов формування бюджетної політики має відбуватися в контексті узгодженості таких економічних категорій, як «податки» і «суспільне благо» в діалектичному поєднанні з доходами і видатками бюджету в процесі забезпечення виконання конституційних зобов'язань.

Існують різні підходи до оцінки результативності бюджетної фор­ми організації надання суспільних благ, що постійно дискутується і ви­магає вивчення усіх суспільно-економічних факторів впливу на форму­вання бюджетної політики. Громадянське суспільство має відігравати головну роль як у нагляді за державними видатками у діяльності уряду, так і в політиці щодо формування доходів бюджету, ефективності їх­нього розподілу, використання та відтворення. За цих умов необхідно розробити в Україні нові демократичні підходи, які б забезпечували проведення дієвого обговорення урядом з громадянським суспільством рішень прогресивності бюджетної політики, стратегії держави щодо доходів, їхньої ефективності в процесі розподілу, витрачання та відтво­рення, а також механізми необхідного зворотного зв'язку для оцінки результатів діяльності держави сьогодні і на перспективу в процесі на­дання суспільних благ і послуг населенню. ./10, c.19/.

Відсутність дієвих правових форм і методів регулювання суспіль­ного вибору та ефективного менеджменту при прийнятті прозорих, об­ґрунтованих бюджетних рішень негативно впливає на досягнення фі­нансової стабільності і управління потоками державних коштів. Украї­на в питанні застосування бюджетних технологій, на нашу думку, зна­ходиться на досить низькому рівні порівняно із діючими європейськи­ми стандартам управління публічними фінансовими ресурсами. У формуванні та реалізації фінансової політики України відсутній дієвий бюджетний менеджмент та існує проблема кадрового забезпечення прийняття професійних рішень на усіх етапах організації бюджетного процесу. Тому і невипадковим є те, що в останні роки при підготовці проекту державного бюджету та прийняття Закону України «Про Дер­жавний бюджету України на відповідний рік» бюджетні рішення підля­гали досить частим змінам, переосмисленню. Вони мали, як правило, політичний характер, що не сприяло підвищенню ефективності в уп­равлінні потоками бюджетних коштів. Бюджетний процес знаходився під впливом різних політичних сил, а Державний бюджет України як головний фінансовий план став віддзеркаленням відповідних поглядів та інтересів, недосконалого менеджменту та відсутності ефективних технологій у прийнятті рішень. ./10, c.19/.

На практиці формування та прийняття Державного бюджету Ук­раїни в умовах незрілості громадянського суспільства відбувається в досить специфічних політико-правовпх умовах. Державний бюджет України все більше стає основним предметом розгляду та переговорів уряду з політичними групами в парламенті і результатом політичних домовленостей. Про це свідчить практика прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік». Скасування Верховною Радою України раніше прийнятого рішення про державний бюджет у другому читанні на вимогу сформованого уряду здійснено самим же парламентом. Таким чином, попередній суспільний вибір у прийнятті бюджетних рішень було скасовано і обрано нові орієнтири в політиці доходів та видатків бюджету.

Наводить на роздуми і спонукає до окремих висновків наступне. В розвинених країнах парламент слідкує за тим, щоб уряд не завищував доходи, а відповідно й видатки у прагненні більше витрачати коштів. Уряд України, який відповідає за складання й виконання бюджету, пе­реконливо інформує Верховну Раду України про реальність планових показників надходжень з метою недопущення завищення доходної та видаткової частин бюджету та запобігання прийняттю популістських рішень. Схвалення бюджетних висновків і прийняття проекту держав­ного бюджету на 2004 р. достроково є свідченням підтримки парла­ментською більшістю позиції уряду у прийнятті рішень і процедури го­лосування з метою забезпечення досягнення суспільного вибору. Узгодженість позиції уряду і парламентської більшості на відповідному етапі суспільно-економічного розвитку нашої держави підтвердило прийняття позитивного рішення про звіт Кабінету Міністрів України щодо виконання Державного бюджету України за 2003 рік. ./10, c.20/.