Сторінка
3

Аналіз фінансового стану біржі

- структурний аналіз активів і пасивів;

- аналіз фінансової стійкості;

- аналіз платоспроможності здатності (ліквідності);

- аналіз необхідного приросту власного капіталу.

Інформаційними джерелами для розрахунку показників і проведення аналізу є річна і квартальна бухгалтерська звітність: форма 7 "Бухгалтерський баланс", форма 8 "Звіт про фінансові результати", форма 9 "Звіт про власний капітал", форма 10 "Звіт про рух грошових коштів", форма 11 "Примітки до річної фінансової звітності", а також дані бухгалтерського обліку і необхідні аналітичні розшифрування руху і залишків за синтетичними рахунками.

Основними методами аналізу фінансового стану є горизонтальний, вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і чинник У ході горизонтального аналізу визначають абсолюти відносні зміни величин різних статей балансу за певний період. Мета вертикального аналізу - обчислення питомої ваги окремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури, активів і пасивів на певну дату. Трендовий аналіз - полягає зіставленні величин балансових статей за кілька років (або інших суміжних звітних періодів) для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників. Коефіцієнтний аналіз - зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, які вираховують, як співвідношення величин балансових статей, або інших абсолютних показників одержаних на основі звітності і даних бухгалтерського обліку При аналізі фінансових коефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а також вивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітних періодів. Як базові величини використовують:

- теоретично обґрунтовані й одержані в результаті експертних опитувань величини відносних показників, що характеризують оптимальні і критичні значення з точки зору стійкості фінансового стану підприємства;

- посередні за тимчасовим рядом значення показників даного підприємства, що належать до минулих сприят­ливих стосовно фінансового стану періодів;

- значення показників, розраховані за даними звітності найуспішнішого конкурента;

- середньогалузеві значення показників.

Крім фінансових коефіцієнтів, в аналізі фінансового стану велику роль відіграють абсолютні показники, розраховані на основі звітності. До них належать: чисті активи (реальний власний капітал), власні оборотні активи, показники забезпеченості запасів власними обіговими коштами. Дані показники є критеріальними, бо з їх допомогою формулюють критерії, що дають змогу визначити якість фінансового стану.

Для визначення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також рівня впливу різних причин на величину зміни показника застосовують чинниковий аналіз, прийоми детально висвітлені у спеціальній літературі.

РОЗДІЛ І.СУТНІСТЬ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ Т-Б РИНКУ.

Товарно-біржовий ринок є складною соціально-економічною катего­рією, суть якої розкривається найбільш повно, якщо розглядати ринок у різних аспектах його діяльності. Іншими словами, товарно-біржовий ринок - це сфера товарного обміну, де реалізуються відносини щодо купівлі-продажу товарів та зображається лінія господарської діяльності, яка пов'язана з реалізацією товарів.

До основних показників функціонування товарно-біржового ринку залежать:

> місткість товарного ринку (максимально можливий обсяг реа­лізації товарів з врахуванням рівня платоспроможного попиту, товарної пропозиції та роздрібних цін);

> динаміка розвитку окремих галузей товарного ринку;

> ступінь диверсифікації товарно-біржового ринку (ступінь охоп­лення різними видами товарів (за асортиментом і ціною) гео­графічного, етнічного, платоспроможного населення країни);

> якість товарів (сукупність властивостей для задоволення по­треб);

> конкурентоспроможність товарів на ринку (здатність про­дукції відповідати вимогам даного ринку, в основі якого ле­жить задоволення потреби завдяки якісним, економічним та комерційним чинникам впливу на попит продукції).

Класифікація товарно-біржового ринку, як правило, здійснюється за гео­графічною та товарно-галузевою ознаками (рис. 2.1; 2.2.). Географічний товарно-біржовий ринок - це поділ ринків окремих регіонів, материків, частин світу з метою виявлення товарного попиту на кожному з них.

Структура ринку - це сукупність умов, які визначають особли­вості його функціонування.

При формуванні структури важливе значення має рівень і характер мо­нополізації товарного ринку, її основними варіантами є о монополія (один продавець і необмежена кількість покупців), → монопсонія (один покупець і необмежена кількість продавців), → олігополія (декілька продавців і необмежена кількість покупців), о олігопсонія (декілька покупців і необмежена кількість продавців), а також о поліполія та → поліпсонія, що найбільш наближені до необмеженої конкуренції.

Економічний зміст діяльності ТБ

Як свідчить досвід створення і функціонування бірж на Заході, всі вони започатковувались і будували свою роботу, по-перше, за наявності реального товару, по-друге, за умов існування в державі нормальних економічних відносин, заможних покупців і потужних виробників. Пе­рехід від торгівлі наявним товаром до торгівлі терміновими контрактами передбачає наявність не тільки закордонних покупців, а й цілком дієздат­них виробників та посередників.

Біржа як особливий інсти­тут ринкової інфраструктури функціонує о на ринку капіталу, о на то­варному ринку і → ринку робочої сили. На кожному з них діє свій вид біржі.

Біржа — це така форма організації ринку, за якою здійснюють­ся вільна торгівля цінними паперами (фондова біржа), товарами (товарна біржа), наймання робітників (біржа праці) і формують­ся ринкові (біржові) ціни (курси) на продукцію на основі фактич­ного співвідношення попиту і пропозиції.

Біржа (від латинського "вища") означає регулярно функціонуючий ринок, або торговельний заклад, в якому укладаються різноманітні уго­ди, в тому числі здійснюються купівля-продаж цінних паперів, валюти, товарів масового споживання та засобів виробництва.

Біржа — це своєрідний аукціон, де є достатня кількість відповідних предметів купівлі-продажу, де працюють чесні і добросовісні продавці та купівельноспроможні покупці, які готові здійснювати переговори та ук­ладати угоди.

Термін "біржа" тлумачився по-різному:

" .великий торговий центр, який розміщувався у показному місці"; " .проміжок часу торгів, зборів, зібрання купців"; " .зібрання купецької гільдії та будинки, де прохидили зібрання". Основна причина появи біржі — значне зростання обсягів операцій на ярмарках. Ярмарок виявився непристосованим до цього і почав затри­мувати торговий процес. Виникла потреба в іншому способі організації торгівлі, який забезпечував би різке прискорення укладення торговель­них угод. Попит і пропозиція в такому випадку швидко знаходять один одного, покупці і продавці оперативно входять у контакт і швидко міня­ються ролями, укладаючи зустрічні угоди.