Сторінка
4

Словник бюджетної термінології

Державні боргові зобов'язання — державні цінні папери, що засвідчують відносини у межах позики, в яких боржником є органи державного управління.

Державні інвестиції — вкладення за рахунок коштів бюджету чи цільових фондів в інвестиційні проекти чи соціально-економічні програми.

Державні соціальні гарантії — установлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, установлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя, не нижчий за прожитковий мінімум.

Державні соціальні стандарти — установлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні субсидії — усі невідплатні поточні виплати підприємствам та громадянам, що не передбачають: а) компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі; б) видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств. За міжнародною термінологією — це зв'язаний, спеціальний, умовний трансферт, що не вимагає участі у фінансуванні з боку отримувача.

Державні трансферти — невідплатні і безповоротні платежі з бюджету юридичним і фізичним особам, що не являють собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу.

Державні цінні папери — боргові зобов'язання, емітовані державою.

Дефіцитне фінансування — забезпечення видатків бюджету за рахунок державних позик або емісії грошей в умовах дефіциту бюджету.

Дисконтна вартість — вартість майбутніх доходів або витрат, оцінена на сучасний момент. Використовується при формуванні бюджету, переважно для оцінювання інвестиційних проектів.

Дисконтування (ШхсоипНп§) — процес додавання ставки процента до капітальної суми для визначення теперішнього еквівалента величини сум, які будуть отримані або витрачені в майбутньому.

Словник бюджетної термінології

839

Документальна перевірка — перевірка правильності розрахунків платників із бюджетом, що проводиться безпосередньо в платника на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку й первинних документів. Д. п. бувають планові та зустрічні. Планові проводяться відповідно до графіків перевірок не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік, зустрічні — як тільки виникає необхідність перевірки на тих підприємствах, діяльність яких пов'язана з діяльністю платника, в якого проводиться планова Д. п.

Дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

Доходи бюджету — усі надходження відповідного бюджету на безповоротній основі у вигляді податкових і неподаткових платежів, доходів від операцій з капіталом, офіційних трансфертів і доходів державних цільових фондів, включених до бюджету, справляння яких передбачене законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Доходи від операцій з капіталом — доходи бюджету у вигляді надходжень від продажу основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів.

Економічна структура класифікації видатків бюджету — групування видатків бюджетів усіх рівнів за їх економічним змістом і цільовим призначенням.

Ефект збалансованого бюджету — сукупний перерозподільний вплив оподаткування і державних видатків, профінансованих за рахунок зібраних податків, на соціально-економічний розвиток.

Єдиний банк даних платників податків — юридичних осіб — автоматизована система збору, накопичення та обробки інформації про платників податків — юридичних осіб.

Закон Вагнера — виведена німецьким класиком фінансової науки Адо-льфом Вагнером емпірична закономірність більш швидкого зростання державних видатків порівняно з національним продуктом і, як результат, — постійне збільшення масштабів одержавлення національного продукту.

Закон Гремма—Рудмена—Холлінгса (Сгатт—Кийтап—НоІШп§к Асі) — закон, прийнятий конгресом США в 1985 р., який передбачав

840

Словник бюджетної термінології

поступове автоматичне зменшення дефіциту федерального бюджету шляхом щорічного його скорочення на певну суму.

Закріплені доходи — доходи, які повністю або частково (відповідно до заздалегідь установлених, незмінних і єдиних нормативів) надходять до відповідних бюджетів.

Затрати—вигоди — у контексті бюджетного менеджменту метод аналізу фінансово-господарських альтернатив при формуванні бюджету під кутом зору порівняльної вартості затрат і одержаних результатів. Як аналітичний метод західної практики широко використовується при аналізі капіталовкладень у державному секторі.

Зведені кошториси і зведені плани асигнувань — зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складаються головним розпорядником. Зведені кошториси не затверджуються.

Змішана система касового виконання бюджету — одна із систем зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них, що передбачає можливість відкриття та ведення рахунків бюджету, мобілізацію коштів, як в установах банківської системи, так і в казначействі.

Індивідуальний бюджетний запит — логічне продовження загального бюджетного запиту. Він містить ґрунтовний виклад розподілених граничних обсягів видатків за кожною бюджетною програмою.