Сторінка
3

Державні фінанси, їх місце у фінансовій системі

За своєю економічною сутністю державний кредит – це форма вторинного перерозподілу ВВП. Його джерелом є вільні кошти населення, підприємств і установ. В

икористання державного кредиту є цілком виправданою формою мобілізації коштів у розпорядження держави. Їх доцільність при покритті дефіциту бюджету зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища держави, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії.

Фонди фінансових ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи. Необхідність їх створення та функціонування обумовлена потребою в наданні певних соціальних гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання стихійного лиха, інших непередбачуваних подій. Фонди фінансових ресурсів цільового призначення існують майже в кожній країні, проте перелік їх та комплектація функцій різні.

В Україні до числа фондів належать Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд зайнятості, Інноваційний фонд, а також галузеві фонди. Проте всі фонди, крім Пенсійного включаються до складу державного бюджету, чим зменшується їх самостійність.

Пенсійний фонд створено у виконання Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Кошти фонду не входять у державний бюджет і не можуть бути використані на інші цілі, крім як на виплату пенсій та допомог. Кошти Пенсійного фонду формуються за допомогою відрахувань, які здійснюють підприємства та установи.

Фінансові ресурси фонду соціального страхування формуються за рахунок відповідних відрахувань з боку підприємств і організацій. До складу таких відрахувань належать нарахування на фонд заробітної плати, які входять у собівартість продукції чи кошторисне фінансування бюджетних установ.

Джерелом формування фінансових ресурсів фонду сприяння зайнятості населення є кошти державного та місцевого бюджетів, обов’язкові внески підприємств та організацій, нараховані на фонд заробітної плати, добровільні внески підприємств та організацій, цільові фінансові відрахування підприємств.

Кошти державного інноваційногофонду формуються за рахунок бюджетних асигнувань та відрахувань підприємств та організацій, що нараховуються на собівартість продукції.

Крім перелічених фондів при місцевих органах самоврядування можуть утворюватись спеціалізовані позабюджетні фонди різного призначення.

Місцеві фінанси є однією з важливих складників фінансової системи держави, оскільки вони забезпечують фінансування значної частини державних витрат на соціально-культурне та комунально-побутове обслуговування населення.

За допомогою регіональних фінансів здійснюється вирівнювання рівнів економічного розвитку територій, які в силу різних історичних, географічних та інших умов відстали від інших районів.

4. Державні доходи і джерела їх формування

Доходи бюджету виражають економічні відносини, які виникають у держави з підприємствами, організаціями, і громадянами в процесі формування бюджетного фонду країни.

Склад бюджетних доходів, форми мобілізації грошових коштів у бюджет залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних задач, які вирішуються суспільством.

Так, країни з ринковою економікою, доходи своїх бюджетів формують, в основному, за рахунок податків.

Бюджетні доходи, з однієї сторони, є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різноманітними учасниками відтворювального процесу, а з іншої - виступають об’єктом подальшого розподілу вартості, так як остання використовується для формування бюджетних фондів територіального, галузевого і територіального призначення.

В залежності від джерел формування державні доходи поділяються на: податки від юридичних та фізичних осіб, позики, надходження від реалізації державної власності.

За методами справляння: податкові надходження (податки, платежі), неподаткові надходження (позики, кредит НБУ, емісія, дивіденди по державних акціях, доход від реалізації матеріальних резервів, доходи з погашення бюджетних позик.)

В залежності від видів податків, які надходять до бюджету державні доходи класифікуються, як доходи з прямих податків та з непрямих податків.

5. Характеристика і зміст основних методів мобілізації державних доходів

Мобілізація – це комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного формування фондів коштів. Збирання коштів здійснюється за допомогою обов’язкового та добровільного методів мобілізації.

Обов’язковий метод являє собою, по суті, справляння податків, зборів та інших обов’язкових платежів, за рахунок яких і формуються переважно доходна частина бюджетної системи країни та цільові фонди коштів.

Держава на рівні закону встановлює вид обов’язкового платежу, розмір, ставки, об’єкт та платників, порядок справляння. Метод обов’язкових відрахувань застосовується і при проведенні обов'язкового державного страхування.

До обов’язкових методів належать податки, збори (митні, дорожні та ін.), штрафи, плата за використання природних ресурсів, страхування (страхування майна, особисте страхування, страхування відповідальності тощо), платежі в централізовані спеціальні фонди грошових ресурсів (пенсійний фонд, фонд соціального страхування, Чорнобильський фонд). За допомогою цих методів держава примусово залучає грошові кошти до своїх фондів.

Добровільний метод мобілізації передбачає відсутність імперативу з боку держави при здійсненні платежів і реалізується у вигляді грошово-речових лотерей, благодійних допомог, пожертвувань, дарунків, траншів тощо. До добровільного методу мобілізації слід віднести й позики, що здійснюються державою та органами місцевого самоврядування шляхом емісії державних або муніципальних цінних паперів з метою покриття дефіциту бюджету або виконання певних цільових програм.

6. Фактори, які визначають обсяг, склад і структуру державних витрат

Видатки бюджету – це економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом і використанням грошових коштів держави за галузевим, цільовим і територіальним призначенням.