Сторінка
8
- складання платіжного доручення;
- з'ясування обставин несвоєчасної видачі коштів на заробітну плату (стипендії) при наявності ресурсів на поточному рахунку бюдтної установи;
- встановлення фактів відволікання коштів Державного бюджету України та державних цільових фондів на рахунки строкових депозитів в установах банків;
- виявлення фактів використання коштів на цілі, які не передбачені кошторисами і не відповідають підрозділам бюджетної класифікації;
- цільове використання бюджетних коштів підприємствами і організаціями перевіряється на підставі щоденних виписок з додатками до них, а також шляхом зіставлення відповідності видатків, які передбачені за кошторисом.
Слід також визначити як оплачуються видатки – за фактичними витратами чи авнсовими платежами.
При перевірці цільового використання асигнувань на капітальні вкладення потрібно встановити:
- відповідність сум фінансування державних капітальних вкладень сумам здійснених затрат (останні не повинні перевищувати нормативні, заплановані Урядом суми коштів);
- відповідність відкритих фінансувань титульним спискам заново розпочатих будівництв та договорів підряду;
- спосіб сплати видатків на фінансування капітальних вкладень — фактичні витрати, чи авансові платежі.
За результатами проведених органами Державного казначейства перевірок щодо установ банків, розпорядників кредитів і споживачів (одержувачів) бюджетних коштів, представник даного органу складає Акт (довідку) про виявленні порушення і здійснює розрахунок штрафних санкцій.
В акті необхідно викласти суть перевірки, назвати факти порушень з посиланням на нормативний документ, чи законодавчий акт, вимог якого виконавці не дотримались, вказати фінансові наслідки виявлених порушень з розрахунками (назви, номери, дати документів, що стверджують порушення, з виведенням остаточного результату - при наявності багатьох порушень - з оформленням окремого додатку), дати аналіз контрольованих операцій.
До акта додається розрахунок фінансових санкцій, штрафу пені, про що зазначається в акті (довідці).
Управління Державного казначейства в областях щомісячно, до 15 числа, подають Головному управлінню Державного казначейства доповідну записку, в якій перед інформацією про проведені перевірки за встановленими формами, систематизують, узагальнюють помилки, а також формулюють пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.
 |
ВИСНОВКИ
Вивчення ролі, завдань Державного казначейства України, його історії становлення та розвитку, а також проаналізувавши казначейську систему виконання бюджетів та контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних ресурсів можна зробити наступні висновки:
- ринковій системі необхідний фінансовий механізм із відповідними методами формування і використання фінансових ресурсів Державного бюджету та їхнього інформаційного забезпечення, які б відповідали засадам ринкових відосин.
- у складних економічних умовах переходу до ринкових відносин господарювання, напруженості в бюджетній сфері й дефіцитності державного бюджету стан організаційної структури фінансової системи України не давав змоги забезпечити вирішення питань, які виникли з переходом до фінансування видатків державного бюджету у межах його доходів. Насамперед це стосувалося забезпечення системного контролю як за проходженням коштів державного бюджету через банківську систему, так і за ефективним використанням коштів їх розпорядниками.
Вирішити ці питання можливо було тільки шляхом створення нової фінансової структури – Державного казначейства.
Отже, Державне казначейство України є тим органом державної виконавчої влади, що вирішує весь комплекс питань, пов’язаних з виконаннням Державного бюджету України в умовах переходу економіки до ринкових відносин.
В роботі аналізується роль казначейства в реалізації функції розпорядника бюджетних ресурсів, визначаються його основні функції, права та обов’язки.
В роботі обгрунтована концептуальна основа наочної інформаційної системи касового виконання Державного бюджету України органами казначейства з урахуванням загальних тенденцій виконання бюджету суб’єктами бюджетного процесу.
Приділено увагу впровадженню єдиного казначейського рахунку в НБУ, який дає змогу мати вичерпну інформацію про щоденний стан руху коштів по доходах і видатках державного бюджету, незалежність держави від банківської системи у справі контролю та обліку доходів і платежів, дотримання принципу цільового використання бюджетних коштів завдяки здійсненню попереднього контролю.
За цих умов за банківською системою залишається здійснення функцій акумуляції коштів державного бюджету України, їх зберігання та перерахування за дорученням органів Державного казначейства, а також приймання , зберігання й видача готівки.А за міністерствами і відомствами залишається право розподілу асигнувань за напрямками видатків коштів, затвердженими Державним бюджетом України.
Такий розподіл функцій по касовому виконанню Державного бюджету між фінансовою та банківською системами є найефективнішим, бо дає змогу зосередити всі важелі управління Державним бюджетом у руках Міністерства фінансів України в особі Державного казначейства.
Так, зокрема, обгрунтовано доцільність переходу від фінансування до оплати рахунків, що дасть можливість забезпечити дійовий попередній контроль за використанням бюджетних коштів і недопущенням нецільового їх використання; дасть змогу отримати достовірну звітність; концентрувати кошти Державного бюджету на єдиному казначейському рахунку замість розпорошення їх на десятках тисяч бюджетних рахунків.
В роботі вивчається вплив мети і завдання контролю на форми його здійснення. Форми контролю зорієнтовані на потреби управління і залежать від обсягу і рівня охоплення контролем різних сторін бюджетного процесу.
Завантажити реферат