Сторінка
6
Для відновлення належного місця ПДВ у структурі фіскальних доходів України перш за все необхідне удосконалення процедури отримання відшкодування, принципова зміна ставлення до застосування нульової ставки ПДВ, зменшення кількості посередників на шляху реалізації продукції, постійний жорсткий моніторинг заявок на відшкодування і виплат відшкодування по ПДВ, посилення пильності при призначенні фахівців, які займаються перевірками та відшкодуванням ПДВ. Все це має особливу актуальність на фоні пропозицій щодо прийняття в законодавчому порядку більш низьких ставок по ПДВ. Можливі зміни у порядку відшкодування експортерам продукції, що передбачені у новому законі про ПДВ, спрямовані насамперед на скорочення пільг при сплаті цього податку.
З точки зору довготермінової податкової політики надзвичайно важливо визначитись щодо того, яким має бути співвідношення прямих і непрямих податків, а також ролі фіскальної та стимулюючої функції, що відводиться цим групам податків.
Світова практика свідчить, що в умовах нестабільного економічного розвитку перевагу доцільно надавати непрямим податкам, оскільки вони тісніше корелюють з обсягами виробництва і реалізації продукції і відповідно більше забезпечують за інших рівних умов очікувані надходження до бюджету з урахуванням темпів інфляції.
Наприкінці 90-х років минулого століття середньоєвропейський показник непрямих податків у розвинутих країнах становив 13,8% ВВП, прямих -13,7%, соціальних внесків - 15,1%.
В Україні пряме оподаткування (за результатами 2002 р.) займає в консолідованих доходах держави приблизно одну третину (33,5%), а одна третина (33,2%) припадає на непрямі податки, що відносно ВВП становить 11,2%. Таким чином, у цілому співвідношення прямого і непрямого оподаткування в Україні здається досить збалансованим.
Отже, для ефективного формування доходів Державного бюджету України мають дотримуватись таких принципів:
■ забезпечення економічної та політичної стабільності;
■ створення умов для легалізації тіньової економіки;
■ збільшення внутрішніх інвестицій;
■ зростання платоспроможного попиту,
■ посилення конкуренції;
■ підвищення продуктивності праці;
■ підвищення ефективності базових функцій держави.
Важливою для створення умов для економічного зростання є роль макроекономічної політики - реалістичний бюджет, стабільний валютний курс, низька інфляція та ефективне, раціональне управління державним боргом.
Висновки
Економічне оновлення України об’єктивно потребує зміцнення державного бюджету як основного важеля ефективного розвитку господарства країни, що прагне до соціально орієнтованої економіки.
Об'єктивність процесу концентрації частини валового внутрішнього продукту в розпорядженні держави є сьогодні загальновизнаною. Це зумовлено загальною метою суспільного виробництва, яку коротко можна подати так: зростання добробуту всіх і кожного громадянина зокрема.
Фінансово-податкові реформи та напрями формування економічних відносин мають бути направлені на забезпечення стабільності та сталої тенденції зростання доходів бюджету шляхом:
¨ прийняття ефективного й забезпечення стабільності чинного законодавства, його простоти й однозначності в трактуванні, а також розробки відповідного дієвого механізму планування та регулювання податкового навантаження;
¨ проведення інвентаризації діючих пільг, пільгових режимів на предмет відповідності їх вимогам часу та ефективності;
¨ прийняття спеціального закону про пільги, визначення змісту, статусу, об'єкта й суб'єктів, необхідності їх і напрямів фінансування;
¨ запровадження державного обліку та контролю за використанням коштів непрямого бюджетного фінансування;
¨ пошуку резервів мобілізації доходів бюджету за рахунок впровадження оподаткування нерухомості;
¨ розширення податкової бази за рахунок легалізації та регулювання доходів юридичних і фізичних осіб;
¨ уніфікації акцизного збору, платежів за спеціальне використання природних ресурсів як податку та зменшення рівня непрямого оподаткування в частині справляння ПДВ.
Список використаної літератури:
1. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті (теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів).– Львів: Каменяр. 2000.– 303 c.
2. Буковинський С.А. До питання про Бюджетний кодекс України.// Фінанси України.–2003.–№4.– С.3–14.
3. Бречко О. Трансформація системи міжбюджетних трансфертів в умовах проведення бюджетної реформи в Україні: проблеми та перспективи регіонального розвитку // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: економіка.– 2002. – №12. – с.114–117.
4. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради –2001. – №37–38.
5. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар / За редакцією О.В.Турчинова і Ц.Г.Огня.– К.– Парламентське видавництво, 2002.– 320 с.
6. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально–економічного розвитку України: / Редакційна колегія: М. Я. Азаров та ін. – К.: НДФІ, 2004. – 385 с.
7. Бюджетний менеджмент: Підручник / В.Федосов, В.Опарін, Л.Сафонова та інші; – К.: КНЕУ, 2004.– 864 с.
8. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.
9. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС.– 2000.– 416 с.
10. Василик О.Д., К.В.Павлюк Державні фінанси України: Підручник. – К.: НІОС.– 2002. – 608 с.
11. Василик О.Д. Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2004.– 544 с.
12. Вступ до Бюджетного кодексу України. Навч. курс. Модуль 1. – К.: Міленіум, 2001. – 205 с.
13. Вступ до Бюджетного кодексу України. Застосування положень бюджетного кодексу. Навч. курс. Модуль 2. – К.: Міленіум, 2002. – 274 с.
14. Вступ до Бюджетного кодексу України. Застосування положень бюджетного кодексу. Навч. курс. Модуль 3. – К.: Міленіум, 2002. – 280 с.
15. Вступ до Бюджетного кодексу України. Застосування положень бюджетного кодексу. Навч. курс. Модуль 4. – К.: Міленіум, 2003. – 264 с.
16. Годин А. М. Бюджет и бюджетная система: Уч.пос. – Дашков, 2002. – 340с.
17. Гаврилишин О. Основні елементи теорії ринкової економіки. – К.: Наукова думка, 1997.– 376 с.
18. Долішний М.І. Актуальні проблеми формування регіональної політики в Україні // Регіональна економіка. – 1999. – № 3 (13). – С. 7–18.
19. Європейська хартія місцевого самоврядування [переклад з англійської млви Є.М.Вишневського]. – Видавництво Ради Європи. – 9 с.
20. Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" // Відомості Верховної Ради 2005. – №3 – С.7–18.
21. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" // Відомості Верховної Ради – 1997. – №24 – С.379–429.
22. Ільїних С. Місцеві бюджети: прогноз на 2004 рік // Аналіз проекту бюджету–2004 – К.: Група фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету – 2003р.