Сторінка
4

Теоретичні засади формування дохідної частини Державного бюджету

Практика організації, здійснення планування та забезпечення виконання доходів бюджету свідчить про наявність проблем, які мають місце в бюджетному процесі при реалізації фінансової політики, функціонуванні системи оподаткування та адміністрування податків і зборів юридичних і фізичних осіб.

Визначення планових показників доходів бюджету необхідно розглянути як самостійний завершений процес для оцінки відповідності плановим показникам соціально-економічного розвитку й виконання їх. Це взаємопов’язаний нерозривний процес формування доходів бюджету в контексті планових показників соціально-економічного розвитку. Останніми роками в організації публічних фінансів і визначенні доходів бюджету роль планування недооцінювалася, що призвело до виникнення різних коливань і відхилень у процесі реалізації фінансово-бюджетної політики та руху бюджетних ресурсів. В умовах реформу­вання суспільно-економічних відносин важливою проблемою залишаються необхідність наповнення поняття “планування” новим змістом , притаманного сьогоденню.

Узгодження та відповідність прогнозних розрахункових надходжень бюджету показникам соціально-економічного розвитку - важливий фактор формування реальних планових показників доходів і забезпечення виконання бюджету в цілому. Практика показує, що на стадії планування доходів бюджету приймаються рішення та затверджуються такі його показники, які не завжди відповідають макропоказникам.

У цілому процес інтенсифікації формування державного бюджету в умовах переходу України до ринкових відносин може бути представлений схемою, що наведена на рис.2.

Викладені положення свідчать про те, що процес погіршення соціально-економічних показників в Україні в цілому пов’язаний не з ринковими перетвореннями, а з їх недостатніми темпами, низькою інтенсивністю, а у деяких випадках і їх відсутністю. Тому активне впровадження ринкових перетворень у практику господарювання у комплексі з низкою заходів, що стимулюють підприємців до бізнес-освіти, усвідомлення ролі соціальної сфери у підвищенні ефективності власного виробництва, розвитку купівельної спроможності населення, закріплення кваліфікованих кадрів на підприємствах є важливим та складним завданням державних службовців усіх рівнів управління.

Рис. 2. Шляхи інтенсифікації процесу формування державного бюджету [29, с. 57].

Це сприятиме наповненню державного бюджету, скороченню видатків на цілі, що не є першочерговими, підвищення життєвого рівня населення, що є інтегральним показником ефективності економічної політики держави.

Джерелами формування доходів Державного бюджету є:

- валовий внутрішній продукт;

- національне багатство.

В дохідній частині Державного бюджету зосереджується та частина вартості валового внутрішнього продукту, яка в процесі розподілу і перерозподілу доходів і нагромаджень може бути спрямована на розвиток економіки держави, соціальний захист населення, соціально-культурні заходи, потреби оборони, управління.

Розмір валового внутрішнього продукту безпосередньо впливає на обсяг надходжень до бюджету. Щорічні темпи спаду ВВП (найвищі — 23% у 1994 році) разом із небувалою гіперінфляцією (максимальна середньорічна — 4834,9% у 1993 році) і високим рівнем безробіття свідчать, що економіка була в стані стагфляції. У наступні ро­ки криза тривала, але темпи спаду ВВП значно уповільнилися (до 10% у 1996 році, 2% у 1998 році й до 0,2% у 1999 році). І тільки у 2000 році спад припинив­ся і було досягнуто приросту ВВП до попереднього року на 5,8% при інфляції 25,8%, а в 2001 році — на 9,1% при інфляції 6,1%. Проте реальний стан вітчиз­няної економіки відображають темпи спаду ВВП відносно 1990 року, які в 2003 році досягли 59,2% і в 2005 році — 52,9%.

За умов функціонування ринкової економіки в системі формування доходів Державного бюджету провідною і основною є податкова форма фінансових взаємовідносин держави та її суб’єктів [74, с.37].

Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямах “населення” і “підприємницькі структури”. Система оподаткування населення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внески.

Обсяг ресурсів, що концентрується в дер­жавному бюджеті - одна із ключових про­блем діяльності держави в умовах ринку. Об'­єктивність процесу концентрації частини ва­лового внутрішнього продукту в розпоря­дженні держави є сьогодні загальновизнаною. Це зумовлено загальною метою суспільного виробництва, яку коротко можна подати так: зростання добробуту всіх і кожного громадя­нина зокрема.

У цьому зв'язку дуже важливо знайти най­досконаліші й економічно виправдані фор­ми і методи мобілізації коштів у розпоря­дження держави, а для стійкості її фінансово­го становища правильно визначити фактори, що впливають на процес мобілізації ресурсів.

На рівень доходів державного бюджету впливають зовнішні та внутрішні фактори вони можуть мати економічне, соціальне, політичне, національне спрямування. Розглянемо лише економічний напрям як найбільш вагомий. Усі фактори, які впливають на виконання дохідної частини бюджету, можна поділити на дві групи: економічні та організаційні. До економічних слід віднести склад і структуру доходів, зміну об'єкта оподаткування і зміну ставок податку. До організаційних факторів відносяться стабільність податкової системи, платіжна дисципліна, організація взаєморозрахунків в економіці, податкова культура, наявність санкцій, у тому числі кримінальне відповідальності за несвоєчасну сплату податків та інших платежів, оптимізація податкового процесу.