Сторінка
10

Аналіз платоспроможності підприємства (на прикладі ТОВ “Дана”)

Причому такий меморандум складається за стандартною схемою з конкретними висновками та пропозиціями менеджера. Загальна схема такого аналізу в згрупованому вигляді наведена в табл., а її використання дає змогу мати чітке і повне уявлення про характер її діяльність позичальника.

На нашу думку, введення таких стандартизованих форм збору ті обробки інформації про клієнтів банку було б до цільним запровадити і у вітчизняній практиці.

Таблиця 4.2

Схема проведення кредитного аналізу (правило шести "СІ" -принципи кредитування)

Важливою проблемою забезпечення повернення наданих позичок є визначення форм та джерел забезпечення повернення позики, під якими розуміють конкретне фінансове джерело погашення боргу, юридичне оформлення права позичальника на його використання, організацію контролю банку за достатністю та сприйнятливістю цього джерела, що гарантувало б позичальнику збереження та мобільність його позичкових ресурсів.

Висновки

Проведений аналіз дає змогу. зробити висновок про необхідність урахування таких чинників при оцінюванні клієнта банку:

а) аналіз кредитоспроможності і платоспроможності має носити характер експрес-аналізу - проводитися часто, максимально швидко й охоплювати максимум інформації,

б) доцільне створення незалежних від банків структур, які зайнялися б експрес-аналізом кредито- і платоспроможності підприємств та організацій,

в) "класність" клієнта повністю залежить від “класності” працівника банку. Його досвід, часом інтуїція й багато в чому принциповість вирішують на даний момент долю клієнта,

г) при аналізі банк має розв'язати такі питання: чи здатний позичальник виконати своє зобов’язання вчасно, чи готовий він його виконати? На перше запитання відповідь дає розгляд фінансово-господарських аспектів діяльності підприємств та організацій Друге запитання має юридичний характер, що пов'язане з особистими рисами керівників підприємств та організацій.

д) аналіз позичальника — комплексна оцінка, яку можна систематизувати в декілька етапів: збір та аналітична обробка вихідної інформації за період, що аналізується, обґрунтування системи показників, які використовують для оцінювання кредитоспроможності підприємства та класифікації їх, вибір і економічне обґрунтування критеріїв оцінювання та встановлення обмежень, підсумкова рейтингова оцінка кредито- і платоспроможності підприємства і визначення його класності,

е) банківський аналіз може бути обмежений або охоплювати велике коло показників Це залежить від багатьох чинників, у тому числі й від розмірів та строків надання позик, результатів попередньої діяльності позичальників, наявного забезпечення товарно-матеріальними цінностями необхідних позик, а також від того, чи були в минулому відносини клієнта з банком,

є) для одержання комплексної оцінки необхідно визначити поточну та перспективну (до моменту погашення позики) кредито- і платоспроможність позичальника.

ж) ефективність аналізу кредито- і платоспроможності залежить від частоти проведення, компетентності й досвіду банківського працівника.

Підводячи підсумки викладеного, слід зазначити актуальність питання оцінки кредито- і платоспроможності клієнтів банку не тільки для них самих, але і для позичальника, оскільки правильне законодавче і нормативне врегулювання таких відносин сприяє своєчасному поверненню коштів, прискоренню обігу їх, стимулюючи тим самим подальший розвиток економіки.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про банки та банківську діяльність" від 27 грудня 2000 року.

2. Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 року.

3. Положення Національного банку України "Про кредитування". №246 від 26 вересня 1995.

4. Положення Національного банку України "Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків" №323 від 29 вересня 1997.

5. Банковское дело: Справочное пособие / Под ред. Бабичевой Ю.А. -М.: Зкономика, 2001.

6. Бор М. З., Пятенко В.В. Менеджмент банков: организация, стратегия, планирование. - М.: ИКЦ "ДИС", 2000. - 288. с.

7. Колесников В.И., Кроливецкая Л.П. Банковское дело. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 476 с.