Сторінка
1
Кількісна теорія грошей.
Кількісна теорія грошей виникла на основі класичної теорії, найвідоміший представник якої А. Сміт. Він вніс найбільший вклад у розуміння категорій споживача і мінова вартість. Завдяки С економічна теорія збагатилася тезою, що основою мінової вартості є субстанція вартості, Ця теза - основа для формування К. Марксом тези про двоїстість праці в товарі. Д. Рікардо продовжив теорію Сміта і перший підійшов до розуміння категорій абстрактна і суспільна праця.
Найбільша заслуга класиків - завдяки їм була закріплена версія щодо товарного походження грошей, а також остаточно сформульовано зв”язок між трудовою теорією вартості і розвитком грошей.Класики мали активний вплив на економічну думку до 19ст.
НТП і НТР обумовили появу концепції, яка трактувала суть грошей як технічний засіб. Основна теза - легкість зміни грошей та існування можливості без будь-яких ускладнень відмінити гроші.
Поява кількісної теорії пов”язана з класичною теорією. Незважаючи на спрощений погляд Сміта і Рікардо, ця теорія вважалась найбільш оригінальною в 19 ст. Рікардо формулював свої постулати на прикладі фінансової кризи в Англії в 18-19ст. Після відміни обіну фунтів на золото, англійська економіка ввійшла в стан авторефлексії. Рікардо вважав, що відкриття нових родовищ золота може подовжити термін обігу золотих монет. Тому, поява паперових 12.грошей і закріплення їх в обігу необхідно пояснювати як нестачу золото в обігу.
Класична теорія внесла своєрідний вклад в розвиток сучасного розуміння сутності грошей. Але її постулати трансформувалися з врахуванням особливостей грошового обігу вищих стадій. Кількісна теорія пояснбє зміну вартості грошей і рівень цін зміною кількості грошей в обігу. Тобто, всі економічні зміни можуть ініціювати збільшення або зменшення грошової маси.
Зародження кількісної теорії - в 16ст, але її розквіт - в 19ст. Основна подія в грошовій теорії 16ст. - розвінчання ідей меркантилізму.Але кількісна теорія в тих умовах не могла бути затверджена як основна, бо домінували ін. ідеї.
Базові положення кількісної теорії .
* постулат причинності (ціна залежить від кількості грошей);
* постулат пропорційності (ціна змінюється пропорційно зміні кількості грошей).
Перший відомий представник кількісної теорії - Ж. Бодден. В своєму трактаті він пояснює зміни економічного устрою зміною маси золота і срібла в товарному обігу. (Дж. Локк, Даванзатті, Монтарріні)
Найбіль виразно ідею кількісної теорії висловив Д. Юм. Він обгрунтував принцип однорідності: якщо гроші є однорідними (золото/ срібло/паперові),це веде до подвоєння їх вартості: як матеріалу і як товару.Це подвоєння пояснює виникнення різних цин на різних територіях. Помилка Юма - він вважав гроші нейтральними до впливу ендо- і екзогенних факторів. Основна думка кількісної теорії в цьому варіанті - трактування відсутності зв”язку впливу грошей на рівень цін: ці фактори 13.відокремлені і не мають закономірного взаємовпливу.
В епоху розвинутого капіталізму виникла т. з. “банківська школа в Англії. Її засновник - Т. Тук - ціноутворення багатофакторний процес. Ціни товарів не залежать від кількості грошей, а навпаки, сума грошей - наслідок цін. Прогрес у розвитку кількісної теорії у 19ст. не розірвав вузьке коло механічного зв”язку товарних цін і грошей.Зберігся принцип ігнорування функції грошей як міри вартості та засобу нагромадження.
2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.
На початку 20ст. кількісна теорія вважалася домінуючою, але для остаточного закріплення її. як наукової, необхідно внесті ряд доповнень. Виникає трансаакційний варіант І. Фішера. Зв”язок кількості грошей з рівнем цін він пояснював формулою:
М*V=P*Q, де
М- грошова маса
V-швидкість обігу грошової одиниці
Р- рівень цін
Q- товарна маса
M=(P*Q)/V
Фішер вважав. що грошова маса прямо пропорційна рівню цін і обернено пропорційна швидкості обігу.Фішер формулює причинно-наслідкові зв”язки рівень цін змінюється
* прямо пропорційнокількості грошей
* прямо пропорційно швидкості обігу
* обернено пропорційно обсягу торгівлі
Але фішер пояснював справедливість такого зв”язку тільки в довгостроковому періоді, вважаючи. що в короткостроковому періоді це рівняння не обов”язково справедливе, бо можуть діяти тимчасові фактори, які виводять рівняння з ідеального стану. Фішер довів, що в довгостроковому аспекті обсяг виробництва залежить від техніко-економічних умов та інфраструктури.Обидва фактори змінюються повільно, тому теорія від них абстрагується.
Завдяки трансакційному варіанту остаточно закріпився розрив між грошовою і загальноекономічною теорією.
В 20 рр. кількісна теорія трансформувалася т. з. “кембріджською школою”(А. Пігу, Робертсон, Маршал). Аналогічно фішеру КШ виходить з тези про вплив грошей на ціни, але основний акцент зроблений на мотиви і механізм заощаджень. Особливість КШ - розміри заощаджень пов”язувалися з мотивами поведінки людей. Відома формула Пігу пояснює, що між грошовою масою і заощадженнями населення існує постійний зв”язок:
M=k*R*P. де
R - величина виробництва у фізичному вигляді за одиницю часу
P-ціна продукту
k- частка виробленого продукту, яку людина хоче нагромаджувати.
k, Р -стабільні- виникаєоберненопропорційний зв”язок між вартістю (купівельною силою) грошової одиниці та величиною наявних касових залишків (нагромаджень). Це - основний постулат кількісної теорії.
В 20 ст. кількісна теорія розглядалася розглядалася державами як стратегія коригування грошових параметрів.
В умовах монопольного капіталізму у регулюванні грошової маси вбачається спосіб впливу на рівень цін.Економічна активність також пояснюється ефективністю грошової політики.На початку своєї діяльності прибічником кількісної теорії був Кейнс.
3. Кейнсіанська школа і її розвиток в розвиток теорії.
Завантажити реферат