Сторінка
2
Ускладнення і розвиток капіталістичної економіки спричинило необхідність пояснити вплив грошово-кредитних установ на товарне виробництво. Оскільки грошові та кредитні інструменти активно використовувалися державою при проведенні економічної політики, необхідно пояснити закономірності цього процесу.
Кейнс підкреслював необхідність поєднання кількісної теорії з теорією кон”юнктур, Якщо класична теорія визначає гроші як короткочасний посередник , а їх нагромадження вважається нераціональним, то кембріджська школа намічає певну відмову від тезі про нейтральність грошей.
Кейнс не намагався відійти від обох варіантів.Важливістьгрошей він пояснював з точки зору прийняття господарських рішень. Нагромадження грошей вважається своєрідним барометром економіки.Модель Кейнса спростовує розрив між реальними і грошовими процесами, тобто “класичну дихотомію”. На його думку зв”язок між економікою і гршима - норма відсотку і гроші набувають істиної важливості тільки в теорії відсотку. Чим сильніша невпевненість людини в майбутньому економічному розвитку, тим більша структура гршових заощаджень і менше попит на потчну продукцію.
Кейнс виділяє такі мотиви заощадження:
1. трансакційний
2. обачність
3. спекулятивний
1 і 2 відображають традиційну роль грошей як засобу обігу і длатежу. 3-й пов”язаний з попитом на спекулятивні залишки. Кейнс пов”язував цей мотив з динамікою цін фінансових активів чи облігацій. В теорії з”являється проблема вибору.
Завдяки Кейнсу проблеми чисто монетарних показників відходять на другтй план. Основними показниками, що характеризують економіку та дають змогу її регулювати стають рівень безробіття і об”єм виробництва.
Кейнс вперше запропонував політику т. з. “дешевих грошей”. На практиці ця політика неминуче призводила до інфляції. В період економічної депресії рецепти Кейнса були ефективні і політика “дешевих грошей” допомагла вийти з фінансової кризи, але сталося ігнорування грошових показників економіки і перебільшення ролі бюджетного регулювання.
Сукупний попит на гроші, за Кейнсом, складається з частин: трансакційної та спекулятивної. З одного боку, суб”єкт еконономіки прагне максимізувати свій прибуток і вкладає кошти в фінансові активи, що найбільш вірогідно прибуткові. З іншого боку, існує мета зберегти найбільш ліквідні кошти, а примушує людину потийно вибирати між об”єктами вкладень і, як результат, найпривабливіше зберігання готівкою.
Кейнс вперше ввів у грошову теорію поняття “норма відсотку”. Традиційний зв”язок грошей і цін відсуното на другий план.
Кейнсіанська доктрина після подолання економічної кризи і пожвавлення грошово-кредитних відносинпослаблює свій ефект. За умов стабільної економіки, инструменти. що пропонує Кейнс, нездатні ефективно регулювати грошовий обіг. На початку 70-х років ідеї Кейнса 17.зазнають критики. Стрімкі темпи інфляції виводять на перший план грошові фактори.
Т. ч. знову зростає интерес до кількісної теорії. За кейнсіанством закріплюється рль “проінфляційної теорії”, що ігнорує грошове господарство і виносить на найвищий рівень потреби економічного зросту.
4. Сучасний монетаризм і його позиції.
Марк фрідмен - найвідоміший представник.
Монетаризм як самостійний напрямок сформувася в США в середині 50-х років на основі кількісної теорії. Монетаристи намагались затвердити інший підхід до до економічного механізмк порівняно з Кейнсом.
Основне джерело нестабільності економіки - в грошовій сфері.На думку Йегера. економістом може вважатися людина, яка шукає основні причини кризових явищ в сфері грошових показників. Логічний зв”язок між грошима і економікою в монетаризмі трансформується , лозунг “гроші мають значення” перетворюється на “тільки гроші мають значення”.
Завдяки Фрідмену, грошові фактори економічної стабільності декларуються як основний зміст ділової активності. Головна причина економічного хаосу. за Фрідменом, в неефективному регулюванні грошової маси.Теорія Фрідмена наз. портфельною моделлю. тобтоекономічний вибір суб”єктив відбувається в межах фінансових активів для вкладів. Такі ідеї згодом підтримали Шарп та Маркоінц (засновник сучасної портфельної теорії).
Монетарна теорія базується на натуралістичному трактуванні капіталу (Бем- Баверк). В сучасній економіці погляди монетаристів посідають 18.суттєве місце. Розбіжности миж монетаристами та кейнсіанцями вилилися в протистояння двох основних інструментів макроекономічного коноторолю: грошово-кредитна і фіскальна політика.
Грошово-кредитна політика пов”язується з впливом Центрального банку. Фіскальна, що грунтується на зміні податкових ставок, трактується монетаристами як свавілля уряду і малоефективний засіб.
Андерсен і Джордон (США) співставили ефекти монетарної та кейнсіанської версії. Вони прагнули перевірити справедливість тверджень Кейнса:
* фіскальні засоби сильніше впливають на економіку, ніж грошові
* реакція економічної кон”юнктури на фіскальні заходи легше передбачується. ніж ефект грошово- кредитної політики
* вплив фіскальних заходів швидше проявляється в реальній дійсності. ніж грошово-кредитні інструмунти.
Врезультаті досліджень з”ясовано. що вплив грошово-кредитних інструментів сильніший і більш передбачуваний. ніж фіскальні методи. Тому під сумнів був поствлений постулат Кейнса першочерговість бюджетної політики. Сантлузькамодельзакріпила позиції монетаризму. Протягом багатьох років монетаристи виступають з пропозицією про кардинальну перебудову традиційний грошово-кредитних і банківськіх інститутів.Вплив держави на грошову експансію необхідно зменшити і підняти на вищий рівень саморегульованість грошової сфери.
У 80-90-ті роки основна мета монетаристів у встановленні жорстких обмежень на можливість держави фінансувати 19.дефіцит бюджету за рахунок емісії.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Проблеми інформаційного забезпечення фондового ринку України
Муніципальні облігації як інструмент фінансування місцевих бюджетів
Інформаційна база фінансового аналізу
Міжнародний лізинг в системі світогосподарських зв’язків
Фінанси як суб’єкт і об’єкт управління. Організаційна структура управління фінансами. Фінансове планування – складова частина фінансового механізму