Сторінка
4
При організації виконання доходів місцевих бюджетів демократичних держав перевагу може бути віддано або принципу бюджетної еквівалентності, або принципу національної солідарності. В основі першого з них лежать ідеї податкової справедливості, застосовувані в даному випадку по відношенню не тільки до визначених громадян або підприємствам, але і до жителів регіону в цілому. Відповідно до цього принципу доходи місцевих бюджетів повинні відповідати тій податковому навантаженню, що несуть жителі регіону, а, отже, можливості одержання ними суспільних благ і послуг, наданих за рахунок місцевих бюджетів, повинні зростати в міру збільшення обсягу податків, що збираються в даному регіоні.
В основі другого принципу лежать не тільки загальні розуміння цивільної солідарності, але і ряд економічних аргументів, відповідно до яких, держава повинна прагнути до вирівнювання, певною мірою, фінансових можливостей регіонів. По-перше, держава гарантує надання громадянам ряду соціальних послуг на визначеному рівні. По-друге, у ряді випадків регіональна диференціація податкових надходжень обумовлена технікою стягування податків і в силу цього теж може зажадати перерозподілу доходів.
Використання в регіонах України індивідуальних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів приводить до того, що в кожнім з них залишається різна частина зібраних податків, а динаміка доходів у розрахунку на одиницю податкових надходжень як по місцевих бюджетах у цілому, так і по окремих регіонах, досить суперечлива і важкопередбачувана. Збільшення (чи зменшення) питомої ваги регіонів у загальній сумі державних доходів не спричиняє відповідного збільшення (чи зменшення) доходів його місцевих бюджетів. Відсутність чіткого взаємозв'язку між обсягом податків, що збираються, і доходами місцевих бюджетів позбавляє місцеві органи влади стимулів до збільшення державних доходів, що, у свою чергу, збільшує проблему недостачі засобів не тільки на місцевому, але і на загальнодержавному рівні.
Процеси міжрегіонального перерозподілу державних доходів не приводять до достатнього вирівнювання як витрат місцевих бюджетів у розрахунку на душу населення, так і рівня забезпечення жителів різних регіонів країни суспільними благами і послугами.
Істотні міжрегіональні відмінності спостерігаються практично по кожному з показників, що характеризують умови життя громадян, - дошкільне виховання, охорона здоров'я, освіту або розвиток транспортної інфраструктури.
Діючий механізм виконання місцевих бюджетів, у якому відсутній чіткий розподіл відповідальності за видатками, чітке закріплення податків за різними видами бюджетів на досить тривалий час, а також зрозумілі правила і формули міжрегіонального перерозподілу доходів, не створює твердих бюджетних обмежень для місцевих органів влади і не змушує їх розраховувати тільки на власні засоби. Таким чином, міжбюджетні взаємини в Україні будуються за принципом бюджетного унітаризму.
2. Виконання дохідної частини місцевих бюджетів в умовах ринкової трансформації
Доходи місцевих бюджетів України за 2001р. становили 24863,2 млн.грн., що на 6173,4 млн. грн., або на 33% більше за відповідний показник попереднього року, у тому числі доходи загального фонду становили 19591,4 млн. грн, що на 3338,1 млн. грн., або на 20,5%, перевищили відповідний показник попереднього року, спеціального — 5271,8 мли. грн., що на 2825,3 млн. грн., або в 2,2 рази перевищили відповідний показник 2000 року. Реальні доходи місцевих бюджетів за звітний період збільшилися на 19,3%. При цьому доходи місцевих бюджетів за заставною структурою до доходів 2000 року становили 24650,1 млн. грн., що на 5960,4 млн. грн.відповіднийРеальні доходи за зіставною структурою у 2001 році збільшилися на 18,3%.
Збільшення надходжень відбулося за такими джерелами доходів:
— прибутковий податок із громадян — на 2395,9 млн. грн., або на 37,6%;
— плата за землю — на 242.5 мли. гри., або на 17,6%;
— неподаткові надходження — на 287,2 мли. грн., або на 16.1%.
Питома вага дохідної частини місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) у зведеному бюджеті за минулий рік становила 32,63% проти 29,14% за 2000 рік.
Рівень виконання доходів місцевих бюджетів за минулий рік становив 121,5% річного розрахункового показника проти 136,6% за попередній рік (загального фонду — 119,8% проти 128%, спеціального — 128,3% проти перевиконання у 2,5 рази в 2000 році), у тому числі податкових надходжень — 121,5% річного розрахункового показника проти 135,5% за попередній рік, неподаткові надходження перевиконані у 2,5 рази, які становили 2,1 рази за попередній рік. Надходження до цільових фондів за 2001 рік перевиконані у 4,9 рази до річного розрахункового показника проти перевиконання у 7,1 рази за 2000 рік.
Найвищий рівень виконання загального фонду дохідної частини місцевих бюджетні за минулий рік мав місце у Миколаївській області — 141,5% річного розрахункового показника, в Автономній Республіці Крим — 138,9%, Рівненській області — 135%, Київській — 129,8%, Харківській області — 128,8%.
Найнижчий рівень виконання загального фонду дохідної частини місцевих бюджетів за 2001 рік мав місце в Чернівецькій області — 101,6% річного розрахункового показника, Луганській — 115,2%, Хмельницькій — 117%, Житомирській — 118%, Чернігівській — 118,7%, Тернопільській області — 118,8%.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Фінансове оздоровлення в системі антикризового управління підприємством
Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств
Проблеми забезпечення виконання доходної частини бюджету
Загальні принципи політико-економічної стратегії України в сучасному геофінансовому просторі
Оцінка рівня ризику діяльності на основі зон ризику, оцінка ризику діяльності через імовірнісні характеристики, оцінка ризику (рейтинг) діяльності комерційного банку, обґрунтування підприємницьких рішень на основі оцінки границь фінансової стійкості під