Сторінка
2
Потреби житлового господарства в бюджетних коштах розглядаються по галузі в цілому шляхом визначення доходів, які можуть бути направлені на будівництво житла та капітальний ремонт. При цьому кошти, яких бракує, одержують з бюджету разом із видатками на газифікацію житлового фонду.
Розрахунки по комунальних підприємствах до проекту бюджету роблять на основі визначення насамперед прибутків. Показники прибутків комунальних підприємств залежать від виробничо-експлуатаційної діяльності, тарифів (цін) на продукцію і послуги та їх собівартості.
Показники виробничої діяльності комунальних підприємств різні:
— для водопровідних станцій програма встановлюється у тис. куб. м води;
— для електричних мереж — у тис. кВт/год електроенергії;
— газових мереж — тис. куб. м газу;
— по тепломережах — у тис. кал. тепла;
— по трамвайних і тролейбусних управліннях — у тис. перевезених пасажирів та інших показниках, залежно від виду діяльності.
На основі цих показників встановлюють тарифи і калькулюють собівартість послуг. Тарифи на послуги багатьох комунальних підприємств не одинакові. Єдині тарифи встановлені в цілому по державі за проїзд в автобусах, трамваях, тролейбусах, метро та за електроенергію, газ.
Собівартість одиниці комунальних послуг коливається залежно від галузі. На підприємствах з високим технічним обладнанням собівартість нижча, в малих підприємствах — вища, а тим більше у селищах і невеликих містах.
Для визначення прибутків чи збитків комунальних підприємств при розрахунках видатків бюджету використовують кошторис витрат і калькуляцію на одиницю послуг.
Прибуток чи збиток комунальних підприємств визначають як різницю між валовими доходами та валовими видатками.
Головну статтю витрат по комунальному господарству становлять витрати на комунальний благоустрій міст і селищ.
Видатки на комунальний благоустрій включають:
капітальні витрати, витрати на капітальний ремонт і видатки на поточні виграти по утриманню споруд.
Видатки на капітальне будівництво доріг, тротуарів, мостів, водозаборів та інших об'єктів міського господарства плануються на основі проектно-кошторисних витрат у межах бюджетних асигнувань та залучених коштів.
Видатки на капітальний ремонт споруд міського благоустрою визначають відповідно до встановлених норм по видах споруд.
Витрати по капітальному ремонту споруд провадяться у межах асигнувань, передбачених бюджетом, згідно з кошторисом видатків та залучених коштів.
Кошториси видатків на поточний ремонт споруд міського благоустрою повинні відповідати коштам, закладеним у бюджети.
По всіх видах благоустрою повинні забезпечуватись перевірки обсягів робіт та їх вартості за одиницю послуг.
При затвердженні видатків по укрупнених показниках використовують дані про розмір площ, міських вулиць і проїздів на основі фактичних витрат у минулому році.
При плануванні видатків бюджетів місцевих рад передбачаються видатки на ремонт споруд і благоустрій сільських райцентрів та робітничих селищ з огляду на середній розмір видатків на одну адміністративну одиницю.
Видатки на науку, освіту, охорону здоров'я, культуру належать до поточних видатків бюджету. Названі галузі практично не мають доходів і свою діяльність провадять на основі видатків відповідних бюджетів. Розміри видатків на їх утримання визначаються спеціальними документами — кошторисами. Відтак фінансування видатків по цих установах називається кошторисним.
Кошторис — це основний документ, який визначає обсяг, цільове направлення і щоквартальний розподіл коштів, направлюваних із бюджету на утримання установ.
Усі установи, які фінансуються в кошторисному порядку, належать до бюджетних.
В умовах економічної кризи особливого значення набуває пошук ділових шляхів стабілізації економіки та відтворення виробництва. Вирішити дане питання неможливо без залучення науковців, а це потребує державної підтримки як центру фундаментальних досліджень — Національної академії наук України, науково-дослідних інститутів, так і вищих учбових закладів, які забезпечують висококваліфікованими кадрами і виробничі, і невиробничі галузі.
Показниками планування видатків бюджету по вищих учбових закладах виступають прийом і випуск студентів у кількості, встановлюваній Міністерством освіти України. Вони фінансуються з Державного бюджету, за винятком педагогічних ВУЗІВ, які фінансуються з місцевих бюджетів, як правило, обласних.
Спеціальні учбові заклади (технікуми, коледжі) фінансуються з обласних бюджетів, крім відомчих — Національного банку України, Міністерства фінансів України та ін.
Професійно-технічні училища фінансуються в основному з обласних бюджетів.
Середні загальноосвітні школи, гімназії фінансуються з міських районних бюджетів.
Дитячі садки, яслі-садки, за винятком відомчих, утримуються за рахунок відповідно міських, районних, селищних бюджетів.
Особливої уваги заслуговують діючі школи-інтернати, які зобов'язані забезпечити державну допомогу в одержанні освіти дітям, що залишилися без рідних, та дітям, які не мають умов для проживання у сім'ї, а також хворим дітям.
Кошторис видатків шкіл-інтернатів — основний документ, який визначає обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл асигнувань, що відпускаються з бюджету на утримання школи-інтернату. Він складається на календарний рік із обов'язковим заповненням усіх показників.
Видатки, які включаються в кошторис, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками по кожній статті кошторису. Розрахунки складаються на основі показників по числу учнів, класів, педагогічних ставок з додержанням встановлених натуральних норм видатків по окремих видах витрат, діючих цін і тарифів.
Визначають видатки, виходячи з дійсної необхідності у коштах, після чого кошторис подається для перевірки до вищестоячого органу, який його і затверджує.
Зміни в кошторис школи-інтернату в процесі виконання може вносити тільки вищестоячий орган, який затвердив кошторис. Оформлення цих змін провадиться на основі повідомлення за встановленою формою.
Розрахунки видатків по окремих статтях кошторису школи-інтернату провадяться в такому порядку.
Стаття 1. Заробітна плата. До її складу входять заробітна плата вчителя, оплата за перевірку зошитів, заробітна плата учбового та обслуговуючого персоналу, додаткові види оплати й інші виплати заробітної плати.
Для прикладу: видатки на заробітну плату вчителів визначають, виходячи з кількості педагогічних ставок та розмірів середньої ставки вчителя в місяць, які вираховуються по даних тарифікаційного списку вчителів. Для визначення кількості педагогічних ставок на один клас кількість педагогічних ставок по тарифікаційному спискові ділять на кількість класів. Для визначення середньої ставки заробітної плати вчителя місячний фонд заробітної плати вчителів по кожній групі класів ділиться на відповідну цим групам кількість педагогічних ставок.
Завантажити реферат