Сторінка
4
Драматичні театри, театри драми і музикальної комедії, опери та балету, дитячі театри працюють на господарському розрахунку. Кошти бюджетів виділяються тільки на проведення виставок картин, придбання предметів образотворчого мистецтва, і то не повністю.
Частково фінансуються також телебачення і радіо.
Економіка України ще не подолала негативні явища перехідного періоду, тому повинна скорочувати видатки бюджету на соціально-культурні заходи.
Фінансування органів влади і управління провадиться винятково за рахунок Державного і місцевих бюджетів. За рахунок бюджету утримуються органи прокуратури та суду.
Фінансування різних гілок влади й управління провадиться з відповідних бюджетів. Асигнування на їх утримання затверджуються Верховною Радою України: по державних органах влади і управління у складі видатків Державного бюджету, а по місцевих органах влади і управління — у складі відповідних місцевих бюджетів у розмірах, передбачених Верховною Радою України на ці цілі.
Фінансування управління провадиться відповідно до кошторисів видатків на рік з їх поквартальною розбивкою та бюджетним розписом і твердим додержанням бюджетної класифікації (глави, параграфи, етапі). При необхідності провадиться збільшення видатків по окремих статтях за рахунок зменшення в наступному кварталі, наприклад із третього кварталу на другий. У межах одного кварталу розпорядження чи рішення не приймається. Для збільшення видатків за рахунок наступного кварталу необхідний нормативний документ по вищих органах управління чи розпорядження по місцевих органах з обов'язковим повідомленням Міністерства фінансів України. Якщо ж мається економія по видатках, то вона наприкінці кварталу не закривається і переходить у фінансування наступного кварталу.
Дефіцит бюджету всіх рівнів передбачає жорсткий режим економії коштів, скорочення видатків по всіх статтях кошторисів на утримання апарату управління. В першу чергу ці заходи провадяться за рахунок скорочення чисельності апарату управління і видатків на його утримання.
Фінансування оборони — це забезпечення фінансовими ресурсами Збройних Сил України згідно з кошторисом видатків Міністерства оборони України на рік.
Кошториси видатків на утримання Збройних Сил у зв'язку з їх специфікою відрізняються від кошторисів видатків інших бюджетних установ і включають видатки на: придбання зброї, військової техніки, паливно-мастильних матеріалів, продуктів, твердого та м'якого інвентаря й інших матеріальних цінностей та послуг;
фінансування капітального будівництва, ремонт зброї, господарсько-побутові й т. п. витрати.
Основним принципом фінансування оборони є норми грошових витрат.
Видатки на оборону затверджуються у Державному бюджеті України, більша частина цих видатків, затверджених у кошторисах на рік, виходять з грошових норм витрат.
Особливості в кошторисах витрат на оборону вимагають і особливого контролю. Контроль за використанням грошових коштів та матеріальних цінностей провадять фінансові органи частин і фінансове управління Міністерства оборони України.
З метою посилення контролю і забезпечення цільового та ефективного використання бюджетними установами й організаціями коштів, що надходять на їх утримання, Кабінетом Міністрів України 21 лютого 1997 p. затверджено Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи, організації (далі — установи).
Такий кошторис є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження і поквартальний розподіл коштів установи. Його формування здійснюється на підставі показників лімітної довідки про основні дані фінансово-господарської діяльності, яку вищестояща організація направляє усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після її затвердження, з якого й починає провадитися фінансування установи.
Єдиний кошторис складається усіма установами на календарний рік і затверджується керівниками вищестоящих організацій не пізніше, ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого провадиться фінансування установи. Водночас із кошторисом на затвердження вищестоящою організацією подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, що працюють на умовах госпрозрахунку чи надають окремі платні послуги. Причому кошториси і штатні розписи установ, які не мають вищестоящої галузевої організації, затверджуються районними організаціями або виконавчими органами місцевих рад (наприклад, центральні, районні чи міські лікарні).
Положення відбирає у керівників установ право самим затверджувати кошториси і штатні розписи і передає це право вищестоящим організаціям, включаючи органи виконавчої влади Наприклад, кошториси й штатні розписи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її Ради міністрів, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій затверджуються Кабінетом Міністрів України після попередньої експертизи у Міністерстві фінансів України.
Аналогічно по всіх інших органах влади й управління.
Причому фінансування установ без затвердження кошторису і штатного розпису вищестоящою установою забороняється.
Зміни до затвердженого кошторису й штатного розпису у процесі його виконання можуть вноситися тільки з дозволу вищестоящої організації, яка затвердила кошторис та штатний розпис, за погодженням з відповідним фінансовим органом.
Єдиний кошторис, крім асигнувань із бюджету, включає і позабюджетні кошти. Він складається з двох розділів — доходів і видатків. Дохідна частина складається з бюджетних асигнувань та позабюджетних коштів. Видаткова включає видатки, які провадяться за рахунок бюджетних асигнувань, і видатки, які фінансуються за рахунок позабюджетних надходжень, з виділенням видатків, які провадяться установами за рахунок прибутку, що залишається у їх розпорядженні.
Для більш оптимального збалансування кошторису доходів і видатків та забезпечення витрат на заробітну плату в першу чергу вишукуються кошти для забезпечення виплати зарплати, у тому числі і за рахунок прибутку від госпрозрахункової діяльності.
Запровадження єдиного кошторису витрат і жорсткий контроль за використанням коштів по кожній статті видатків — вимушені дії, викликані дефіцитом доходів бюджету і необхідністю проведення комплексу заходів щодо економного використання бюджетних коштів.
Література:
1. Азаров В., Гурченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. — 1995. — № 2. — С. 59—63.