Сторінка
1
Валютний ринок: поняття, основні категорії
Валютний ринок — це:
офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж іноземних валют за національну, за курсом, що складається на базі попиту та пропозиції;
сфера економічних відносин, що виникають за здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій з руху капіталу іноземних інвесторів;
сукупна сітка сучасних засобів зв’язку, що з’єднують національні та іноземні банки й брокерські фірми;
сукупність банків, брокерських фірм, корпорацій, особливо ТНК.
Основні особливості сучасних валютних ринків:
інтернаціоналізація валютних ринків;
широке використання електронних засобів зв’язку;
безперервність здійснення операцій;
уніфікована техніка валютних операцій;
страхування валютних та кредитних ризиків;
переважання спекулятивних та арбітражних операцій над комерційними;
нестабільність валют.
Функції валютних ринків:
обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталу;
формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції;
надання механізмів для захисту від валютних ризиків, руху спекулятивних капіталів і інструментів для цілей грошово-кредитної політики центрального банку.
Основний товар валютного ринку — будь-яка фінансова вимога, визначена в іноземній валюті.
Суб’єкти валютного ринку:
державні установи (переважно центральні банки та казначейства);
юридичні та фізичні особи;
комерційні банківські установи;
валютні біржі та валютні відділи товарних і фондових бірж;
Валютний ринок складається з багатьох національних валютних ринків, які об’єднуються у світову систему.
Структура валютного ринку
За суб’єктами:
— міжбанківський (прямий і брокерський).
За терміновістю операцій:
— спот-ринок;
— форвардний ринок;
— своп-ринок;
— клієнтський;
— біржовий: торгівля через валютну біржу; торгівля деривативами.
За функціями:
— обслуговування міжнародної торгівлі;
— суто фінансові трасфери (спекуляція, хеджування, інвестиції).
Відносно валютних обмежень:
— вільні;
— обмежені.
За застосуванням валютних курсів:
— з одним режимом;
— з кількома режимами.
Залежно від об’єму й характеру валютних операцій:
— глобальні;
— регіональні;
— внутрішні.
Таблиця 6
Приблизний розподіл угод з іноземною валютою на світових фінансових ринках
Назва угоди | Проценти |
«Спот» | 67 |
«Форвард» | 5 |
«Своп» | 28 |
Разом | 100 |
Таблиця 7
Об’єм валютних операцій по фінансових центрах та категоріях операцій [12, с. 84—85]
А. Об’єм щоденних у деяких фінансових центрах, млрд. доларів
Фінансові центри | 1979 | 1980 | 1983 | 1984 | 1986 | 1989 | 1992 |
Нью-Йорк | 17 | 18 | 26 | 35 | 50 | 130 | 192 |
Лондон | 25 |
| 50 | 49 | 90 | 187 | 303 |
Токіо | 2 | 6,7 |
| 8 | 48 | 115 | 128 |
Разом | 44 |
|
| 92 | 188 | 432 | 623 |
Франкфурт | 11 |
|
| 17 |
|
|
|
Цюрих | 10 |
|
| 20 |
|
|
|
Париж | 4 |
|
| 5 |
|
|
|
Сінгапур | 3 |
|
| 8 |
|
|
|
Гонконг | 3 |
|
| 8 |
|
|
|
Разом | 75 |
|
| 150 |
|
|
|
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Структура доходів державного бюджету України
Ринок фінансових ресурсів
Здійснення платежів щодо погашення та обслуговування внутрішньої державної позики та інших внутрішніх державних цінних паперів
Поняття та зміст фінансових правовідносин
Державне регулювання випуску та обігу корпоративних цінних паперів у зарубіжних країнах і в Україні