Сторінка
1
Валютний ринок: поняття, основні категорії
Валютний ринок — це:
офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж іноземних валют за національну, за курсом, що складається на базі попиту та пропозиції;
сфера економічних відносин, що виникають за здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій з руху капіталу іноземних інвесторів;
сукупна сітка сучасних засобів зв’язку, що з’єднують національні та іноземні банки й брокерські фірми;
сукупність банків, брокерських фірм, корпорацій, особливо ТНК.
Основні особливості сучасних валютних ринків:
інтернаціоналізація валютних ринків;
широке використання електронних засобів зв’язку;
безперервність здійснення операцій;
уніфікована техніка валютних операцій;
страхування валютних та кредитних ризиків;
переважання спекулятивних та арбітражних операцій над комерційними;
нестабільність валют.
Функції валютних ринків:
обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталу;
формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції;
надання механізмів для захисту від валютних ризиків, руху спекулятивних капіталів і інструментів для цілей грошово-кредитної політики центрального банку.
Основний товар валютного ринку — будь-яка фінансова вимога, визначена в іноземній валюті.
Суб’єкти валютного ринку:
державні установи (переважно центральні банки та казначейства);
юридичні та фізичні особи;
комерційні банківські установи;
валютні біржі та валютні відділи товарних і фондових бірж;
Валютний ринок складається з багатьох національних валютних ринків, які об’єднуються у світову систему.
Структура валютного ринку
За суб’єктами:
— міжбанківський (прямий і брокерський).
За терміновістю операцій:
— спот-ринок;
— форвардний ринок;
— своп-ринок;
— клієнтський;
— біржовий: торгівля через валютну біржу; торгівля деривативами.
За функціями:
— обслуговування міжнародної торгівлі;
— суто фінансові трасфери (спекуляція, хеджування, інвестиції).
Відносно валютних обмежень:
— вільні;
— обмежені.
За застосуванням валютних курсів:
— з одним режимом;
— з кількома режимами.
Залежно від об’єму й характеру валютних операцій:
— глобальні;
— регіональні;
— внутрішні.
Таблиця 6
Приблизний розподіл угод з іноземною валютою на світових фінансових ринках
Назва угоди | Проценти |
«Спот» | 67 |
«Форвард» | 5 |
«Своп» | 28 |
Разом | 100 |
Таблиця 7
Об’єм валютних операцій по фінансових центрах та категоріях операцій [12, с. 84—85]
А. Об’єм щоденних у деяких фінансових центрах, млрд. доларів
Фінансові центри | 1979 | 1980 | 1983 | 1984 | 1986 | 1989 | 1992 |
Нью-Йорк | 17 | 18 | 26 | 35 | 50 | 130 | 192 |
Лондон | 25 |
| 50 | 49 | 90 | 187 | 303 |
Токіо | 2 | 6,7 |
| 8 | 48 | 115 | 128 |
Разом | 44 |
|
| 92 | 188 | 432 | 623 |
Франкфурт | 11 |
|
| 17 |
|
|
|
Цюрих | 10 |
|
| 20 |
|
|
|
Париж | 4 |
|
| 5 |
|
|
|
Сінгапур | 3 |
|
| 8 |
|
|
|
Гонконг | 3 |
|
| 8 |
|
|
|
Разом | 75 |
|
| 150 |
|
|
|