Сторінка
2

Електронний трейдинг – сучасна технологія біржової торгівлі

Гостру конкуренцію старим товарним ф'ючерсним та фондовим бір­жам створили Альтернативні Торговельні Системи (ATS - Alternative Trading Systems). Технологія електронної торгівлі є у десятки разів де­шевшою від стандартної біржової торгівлі, передусім, для користувачів. Особливо популярною бізнес - моделлю на фондовому ринку є Елект­ронні комунікаційні мережі (ЕСМ - Electronic Communication Networks). Саме ця технологія електронного трейдингу є основною на фондовому ринку України (ПФТС - Перша фондова торговельна система), залишив­ши далеко позаду за обсягами торгівлі 26 традиційних фондових бірж.

У сфері надання інформаційних послуг конкурентами бірж також є відомі інформаційні агентства. Наприклад, інформаційне агентство Рей­тер (Reuters) надає своїм клієнтам ще ширший спектр послуг. Встанов­лений у його головному офісі спеціальний термінал, підключений до відомих бірж, крім отримання інформації про поточні біржові ціни та курси, політичні та економічні події, що на них впливають, дає можливість бути віртуально присутнім на біржових торгах, бачити виконання власних замовлень біржовими брокерами.

Однак інформаційні системи Reuters, Tenfore, Bloomberg, Dow Jones не дають можливості реально здійснювати операції купівлі-продажу біржових контрактів. Після довгих та гострих дискусій , які досі є незавершеними, біржовики згодилися на нову технологію – біржовий електронний трейдинг, - яку вирішили випробувати на новій біржі.

Станом на 31 грудня 1992 року у світі нараховувалось 27 товарних бірж, що використовують системи електронної торгівлі. Нові електронні системи були введені на товарних біржах Австрії, Бельгії, Фінляндії, Італії, Японії, Сінгапуру, Іспанії, Швеції, США і Великобританії. Найперша система була встановлена на Новозеландській ф'ючерсній і опціонній біржі. Ця система початку функціонувати в січні 1985 року. З великих електронних систем, введених у дію в останні 2-3 року, можна перелічити наступні: система "Глобекс" на Чиказькій комерційній біржі, система "Проект А" у Чикагській торговельній палаті і система “ЕКСЕЗ” на біржі “НАЙМЕКС”. З 27 товарних бірж, що використовують у даний час системи електронної торгівлі, 21 є цілком автоматизованої, тобто торгівля на цих біржах ведеться винятково електронним способом. Це наступні біржі:

§ Бельгійська ф'ючерсна й опціонна біржа (Belgian Futures and Options Exchange),

§ Датський Фонд гарантій фьючерсов і опціонів (Guarantee Fund for Danish Futures and Options),

§ Опціонний ринок Фінляндії (Finnish Options Market),

§ Німецька товарна біржа (Deutsche Terminboerse),

§ Ірландська ф'ючерсна й опціонна біржа (Irish Futures & Options Exchange),

§ Новозеландська ф'ючерсна й опціонна біржа (New Zealand Futures & Options Exchange Ltd.),

§ Опціонний ринок Швеції і Великобританії (OM London and OM Sweden),

§ Італійський ф'ючерсний ринок (Mercato Italiano Futures),

§ два Іспанських ринки фінансових фьючерсов (Mercado Espanol de Futuros Financieros Renta Fija S.A. і Mercado Espanol de Futuros Financieros Renta Variable S.A.),

§ Зернова біржа в Осаці (Osaka Grain Exchange),

§ Підрозділ біржі цінних паперів в Осаці (Osaka Securities Exchange),

§ Біржа цукру в Осаці (Osaka Sugar Exchange),

§ Австрійська ф'ючерсна й опціонна біржа (Osterreichische Termin und Optionenboerse),

§ Асоціація каучуку Сінгапурської товарної біржі (Rubber Association of Singapore Commodity Exchange),

§ Швейцарська біржа опціонів і фінансових фьючерсов (Swiss Options & Financial Futures Exchange),

§ Токійська товарна біржа (Tokyo Commodity Exchange),

§ Токійська зернова біржа (Tokyo Grain Exchange),

§ Міжнародна токійська біржа фінансових фьючерсов (Tokyo International Financial Futures Exchange),

§ Підрозділ Токійської фондової біржі (Tokyo Stock Exchange),

§ Токійська біржа цукру (Tokyo Sugar Exchange).

Інші шість бірж використовують електронні системи в сполученні з традиційною торгівлею в біржовому "кільці": або під час звичайних торгових сесій (тобто паралельно зі звичайними торгами) - так роблять Чиказька торгівельна палата в системі "Проект А", лондонська біржа ФОКС і лондонська біржа ЛІФФЕ тільки по ф'ючерсних контрактах на довгострокові казначейські облігації Японії; або після закриття звичайних торгових сесій (тобто на додаток до звичайних торгів) - так роблять Чикагська торговельна палата і Чиказька комерційна біржа в системі "Глобекс", лондонська біржа ЛИФФЕ, американська біржа НАЙМЕКС і Сіднейська ф'ючерсна біржа. Із шести бірж, що використовують електронну систему в сполученні зі звичайним біржовим торгом, жодна біржа (з одним єдиним виключенням) не веде торгівлю жодним контрактом одночасно й у біржовому "кільці", і електронним способом. Єдине виключення - це Чикагська торговельна палата, на якій торгівля ф'ючерсними контрактами на казначейські облігації йде паралельно в біржовому "кільці" (з термінами виконання в найближчі місяці) і в електронній системі "Проект А" (з термінами виконання в більш віддалені місяці).

За 1990-1992 роки кількість систем електронної торгівлі на товарних біржах різко збільшилося. Більшість нових бірж, торгівля на який почалася після 1990 року, зволіли використовувати винятково електронні системи, відмовившись від традиційного біржового "кільця". Виключення з цього списку знову утворених бірж складає Бразильська товарна ф'ючерсна біржа . Хоча вона створена зовсім недавно, по обсягах торгівлі (традиційно обчислювальним у контрактах) вона зараз займає шосте місце у світі, і торгівля на ній здійснюється традиційним способом - шляхом "відкритого вигуку" у біржовому "кільці". Усі біржі (за винятком японських), що починали свою діяльність зі звичного біржового "кільця", а потім ввели в себе електронні системи, усе-таки зберегли звичний для всіх торг у біржовому "кільці"

У 2002 р. не залишилось жодної біржі, де не було хоча б деяких елементів електронного трейдингу.

Комп’ютеризація біржової торгівлі руйнує її закритість, дозволяє здійснити глобальну концентрацію біржового товару в одному місці земної кулі, де світовий попит врівноважується світовою пропозицією, створюючи тим самим справедливу ринкову ціну, на яку орієнтуються виробники та споживачі товарних ринків, банки, портфельні та стратегічні інвестори. Ми підтримуємо точку зору В.А. Галанова, що електронний біржовий трейдинг поступово призводить до наближення біржових товарних та фондових ринків, відокремлення комп’ютерної торгівлі ф’ючерсними та опціонними контрактами.

Первинні та вторинні ринки цінних паперів поступово повинні переміститися у позабіржову торгівлю, що уже відбулося з ринками сировинних товарів, де основні обсяги гуртової торгівлі сировиною відбуваються на позабіржових ринках. На товарних ф’ючерсних біржах торгують похідними строковими фінансовими інструментами. Це ринки цінових ризиків товарних активі, прогнозні ринки, які дозволяють хеджувати операції реальних ринків і здійснювати особливо ризикові інвестиції у права та забов’язання на активи з метою збереження коштів від інфляції та отримання додаткових доходів.