Сторінка
9
Головним недоліком електронної біржі є неминуча поки для деяких годин доби дуже низька активність і ліквідність електронного ринку. Потенційно в електронній системі закладені величезні можливості. Деякі системи їх уже продемонстрували. Наприклад, система "АПТ", уведена на біржі "ЛІФФЕ" у 1989 році й удосконалена в 1991 році, у період різкого росту обсягів торгівлі на біржі після того, як у 1990 році до Європейської валютної системи приєднався англійський фунт стерлінгів, показала свої високі можливості, забезпечивши інтенсивність торгівлі в 2 тис. контрактів у хвилину. Однак, в основному, величезні можливості електронних систем залишаються поки нереалізованими. Низьку ліквідність електронних ринків відзначають майже всі їхні учасники. Низька ліквідність означає, що штучно маніпулювати ринком у цей годинник стає не так вже й складно, а це, у свою чергу, у багатьох викликає дуже серйозні побоювання.
Інший недолік електронних систем полягає в тому, що вони не дають переваг трейдерам (торговцям за свій рахунок), тому що ті не можуть використовувати з вигодою для себе свою інтуїцію, на якій, власне, заснована їхня робота в "кільці". Трейдери звичайно відкривають і закривають позиції протягом одного дня, спираючись на своє відчуття і розуміння поточної ситуації "на ринзі". Участь в електронній системі, де відсутнє спілкування між брокерами, для трейдерів менш привабливо. У свою чергу, відмова торговців за свій рахунок брати участь в електронній системі помітно знижує ліквідність електронного ринку.
Є причини психологічного характеру, що гальмують поширення електронної торгівлі. У біржовому "кільці" брокер відразу почуває зміну настрою ринку. Якщо починається паніка, то він це відчуває у ту ж саму секунду. На екрані монітора паніку дуже важко побачити, тому багатьом (через те, що вони не відчувають "подиху" ринку) електронна система здається бездушною.
Брокери, що працюють із системою "Глобекс", виявили в ній наступні недоліки. Система не сприймає команду припинення виконання наказу, а це для брокера дуже незручно. Крім того, у системі є програмні недоробки, що виникають при введенні наказу. Перш ніж увести наказ клієнта, оператор повинний увести номер його розрахункового рахунка, указати його статус (член чи не член біржі), вибрати категорію оплати угоди. Останнім часом з'явилося багато додаткових умов наказів, що не враховані в системі, а це усе віднімає зайвий час при введенні наказу.
Звичайні людські помилки перестають бути такими в процесі електронної торгівлі. Якщо брокер у біржовому "кільці" бачить, що інший брокер явно помилився, він може пожаліти його і "не ловити на слові". Електронна торгівля - зовсім інша справа. За помилку при введенні наказу в комп'ютер можна заплатити дуже дорого.
Деякі західні брокерські фірми відносяться досить консервативно до електронної торгівлі. Однак вони зацікавлені в залученні нових клієнтів і одержанні прибутку, тому навіть ті фірми, що не вірять у майбутнє електронної торгівлі, змушені використовувати її, тому що на сучасному етапі вона часто виявляється цілком вигідної і приносить нових клієнтів.
Єдине, що хвилює брокерів - прихильників електронної торгівлі, - зростаюча розмаїтість електронних систем. За даними одного з останніх оглядів електронної біржової торгівлі, зараз у світі нараховується близько 50 різних видів електронних систем (у роботі чи в стадії розробки). Приблизно половина з них призначена винятково для ф'ючерсної й опціонної торгівлі.
В міру появи усе більшої кількості електронних систем виникає ситуація, коли одному оператору приходиться працювати на декількох зовсім різних і не сумісних між собою системах. Причому "переключатися" від однієї системи до інший потрібно дуже швидко - протягом декількох хвилин. Такі обставини навряд чи будуть сприяти залученню нових клієнтів, та й у клієнтів, що уже ведуть торгівлю, може пропасти інтерес. А це буде невигідно брокеру. З іншого боку, якщо нова система буде мати підвищений успіх, якщо вона почне залучати все нових і нових клієнтів, то через якийсь час клієнт просто установить у себе такий же термінал і буде торгувати сам. Багато брокерів побоюються, що в остаточному підсумку кожен банк, кожна посередницька торгова фірма, що володіють членством на біржі, установлять свої власні термінали і навчать декількох службовців працювати на них. Однак, як свідчить досвід декількох американських брокерських фірм, цього поки не відбувається. Хоча багато хто з клієнтів самі є членами біржі і мають у себе електронні термінали, вони проте продовжують користатися послугами цих брокерських компаній. Пояснюється це тим, що дуже утомливо постійно (тим більше вночі) стежити за цифрами на екрані термінала. Набагато простіше і вигідніше, якщо це буде робити хтось інший і повідомляти про те, що відбувається на ринку.
У висновку можна відзначити, що на сучасному етапі могутній імпульс розвитку електронної біржової торгівлі дало б усунення існуючих недоліків електронного ринку, головним з який є його низька ліквідність, а також серйозна робота з уніфікації систем електронної біржової торгівлі з метою розробки єдиного принципового підходу до діяльності електронної біржі і забезпечення сумісності різних електронних систем.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ТА ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1 О. М.Сохацька Біржова справа – видавництво “Карт-бланш”
2 Сайт ”новини фінансів України” http://news.finance.ua
3 Інтернет ресурс - http://www.i2r.ru
4 Офіційний сайт аналітичного агентства Росбізнеськонсалтінг - http://www.rbc.ru
5 Рубин Ю. Товарные и фондовые биржи. М: 1991 г
6 Торговля ценными бумагами в сети Интернет, В.Беляев
Завантажити реферат